On-line

We have 61 guests online
Besucherzahler singles
счетчик посещений


Designed by:
SiteGround web hosting Joomla Templates
PDF Print E-mail
The History of Nikopol Region - Cossacks days
There are no translations available.

Дашевська І.
гід-екскурсовод
м. Запоріжжя, Україна

 

Археологічні дослідження як джерело музейного
відтворення куренів Запорозької Січі

 

Однією з основних споруд Запорозької Січі як архітектурно-фортифікаційного комплексу був курінь. Він не лише окреслював найближче житлове предметне оточення козака, а був середовищем, в якому на засадах побратимства зароджувався і розвивався курінь, як суспільне явище – основа демократичного військово-адміністративного устрою Січі.

Саме тому козацький курінь не є тільки предметом наукового дослідження, але й цікавим об'єктом для музейного відтворення життя Січі.

Ідея створення на о. Хортиці, де незнищеною збереглася земля з пам'яттю про  козацтво,   історико-етнографічного  комплексу  «Запорозька  Січ»  була, закладена Постановою Ради Міністрів УРСР 1965 р. «Про увічнення пам'ятних місць, пов'язаних з історією запорозького козацтва». Головне його призначення – відобразити музейними засобами, через реконструкцію фортифікаційних, житлових, адміністративних, ремісничо-господарських будівель суспільну, військову, господарську діяльність козацтва, його побут. Проектом, однак, і передбачено відтворення не якоїсь конкретної Січі, а створення загального музейного образу, в якому були б поєднані історичні варіанти різних типів січових   споруд   та   фортифікаційних   укріплень,   архітектурно-будівельні, особливості кожної Січі у динаміці розвитку Січі в цілому як історичного, явища. Найбільш виразно такий підхід проявляється в проекті центральної, структурної частини  комплексу –  внутрішньому Коші. 

Його  організацію, суспільно-адміністративні   будівлі   планується   відтворити   згідно   описів  і креслень січей останнього періоду, зокрема Нової Січі. Житлові ж споруди та укріплення вписуватимуться в січове коло хронологічно певними сегментами,! відтворюючи історичні типи куренів і укріплень у загальному розвитку Січі.

Не дивлячись на те, що збереглася значна кількість описів, планів, креслень, як житлових, так і інших січових споруд, для більш точної і достовірної реконструкції неможливо обійтися також без археологічних даних з місць Запорозьких січей. Однак, роботи археологів останнього десятиліття на трьох незатоплених січах – Хортицькій (о. Мала Хортиця (Байда), м. Запоріжжя), Кам'янській (с. Республіканець Херсонської обл.), Олешківській (м. Цюрупинськ Херсонської обл.) дали неоцінений матеріал для відтворення споруд, в тому числі і житлових, як конкретно цих січей, так і тих, що були близькі до них в часі або ландшафті.

Аналіз цих даних вказує як на загальні конструктивно-будівельні риси, так і на особливості Січі, обумовлені історичними, суспільно-політичними та природно-географічними умовами.

Зафіксовано абсолютну перевагу на січах як раннього, так і пізнього періодів архаїчного напівземлянкового типу житла (заглибленість варіювалася від 0,5 до 1,6 м) каркасно-стовпової конструкції, без димаря, що відповідало традиції житлобудування в степовій зоні Подніпров'я. Типовими ознаками всіх куренів виступають також підпрямокутна форма плану, хоч зустрічаються квадратні та круглі напівземлянки1, та його однокамерність. Щодо останньої, то однокамерні курені були з варіантами входів – від простого вузького коридорчика, розширеного устя2, до спеціально прибудованих сіней-входів як на Кам'янській та Олешківській Січах3.
Згодом, за описами Нової Січі, сіні-вхід перетворилися на окреме приміщення-курінь «...с равными ему сенями», що виконували також роль кухні4.

Розміри заглибленого в землю житла не могли бути занадто великими. Однак із збільшенням кількості козаків, території січей тощо, збільшувалася і кількість куренів, і розміри. Якщо на Хортицькій Січі XVI ст. типовими були розміри 3 х 2,5 х 2,45 м, 4,5 х 3,4 х 4 х 3,3 м, 6,2 х 3,6 м, то на січах XVIII ст. вони вдвічі збільшувалися – до ІЗ х 7,3 м5 та 8,4 х 5,6 м6.

Поряд з типовою для козацьких куренів каркасно-стовповою конструкцією стін і даху, обумовленою дефіцитом в степовій зоні Подніпров'я такого будівельного матеріалу, як дерево, археологи фіксують значну варіативність технологій і матеріалів заповнення каркасу. Стіни хортицьких куренів були впевнені дерев'яними брусами чи колодами (ліс для будівництва фортеці, ймовірно, сплавлялся Дніпром або рубався у Хортицьких урочищах), інколи викладені з місцевого граніту7. В куренях Кам'янської Січі стіни були турлучні- з плавневого хмизу, обмазані з обох боків глиною, частково – з вапняку8. На синхронній їй Олешківській Січі заповнення стін було з очерету – давнього промислового і будівельного матеріалу в дельтах Дніпра, який теж обмазувався глиною19. Власне, в першу чергу заповнення стін та покриття даху і надають куреням різних Січей різноманітного зовнішнього вигляду, що є важливим для їх музейного відтворення в ІЕК «Запорозька Січ».
Долівка у куреня зазвичай являла собою утрамбовану землю. На скелястому острові Байда долівкою слугувала часто материкова скеля, частково підсипана піском10.

Відтворення конструкції та покриття даху, як і загальної висоти куреня, часто можливе не через прямі, а побіжні археологічні знахідки – наявність стовпів для сволоку або його залишків: по завалу дощок в хортицькому курені його дослідники визначають двосхилий дах11. Перекриття даху могло бути з дерев'яних плах12 або з жердин, а покриття часто очеретяне13.

Поєднання традиційних рис українського житла з особливостями саме козацьких куренів позначилося також і на їх внутрішньому плануванні. Археологічні дослідження пізніших січей фіксують переважання зони відпочинку над господарчою, винесення зони приготування їжі за межі житлової частини куреня або зовсім за його межі, а натомість використання печей для опалювання, надзвичайну бідність умеблювання, переважання предметів козакування – зброї, кінської збруї, інструментів для їх лагодження та посуду над іншими. Саме предметне забезпечення – більша загальна кількість предметів, речей особистого вжитку, вища якість посуду, досконалість зброї, наявність східного імпорту – вирізняють інтер'єри куренів пізніших січей.

Інтер'єр, як козацький курінь в цілому, відрізняється надзвичайною простотою, навіть примітивністю, зберігаючи архаїчні форми і водночас фіксуючи особливості куренів кожного періоду Січі.
Результати археологічних досліджень січових споруд, в тому числі і житлових на незатоплених Хортицькій, Кам'янській та Олешківській Січах дають можливість підійти до наукового і музейного відтворення козацьких куренів більш достовірно і диференційовано, що, безумовно, сприятиме адекватному, неупередженому, без надмірної міфологізації сприйняттю запорозького козацтва.

 

1. Ільїнський В., Пустовалов С. Фортеці на острові М. Хортиця (Байда) // Праці Центру пам'яткознавства. – К., 1992. – Вип. 1. – С. 152.
2. Отчет о работах на о. Байда (М. Хортица) в 1992 году. – НА НХЗ № 46. – С. 13.
3. Козловський А. Особливості будівництва житлових споруд на Кам'янській Січі // Нові археологічні дослідження пам'яток українського козацтва. – К., 1992. – Вип. 1. – С. 20.
4. Ленченко В. Остання козацька столиця на Дніпрі // Пам'ятки України. – 1989. – № 2. – С. 39.
5. Козловський А. Особливості будівництва... – С. 19.
6.  Титова О., Бойко В. Дослідження куреня на Олешківській Січі // Дослідження археологічних пам'яток українського козацтва. – К., 1995. – Вип. 1. – С.6.
7. Звіт про роботу археологічної експедиції «Байда-93». – НА НЗХ № 36. – С. 3-13.
8. Козловський А. Особливості будівництва... – С. 6.
9. Титова О., Бойко В. Дослідження... – С. 6.
10. Звіт про роботу археологічної експедиції «Байда-93»... – С. 10.
11. Там само. – С. 10.
12. Козловський А, Особливості будівництва... – С. 19.
13. Титова О., Бойко В. Дослідження... – С. 6.

 

Джерело: Дашевська І. Археологічні дослідження як джерело музейного відтворення куренів Запорозької Січі (с. 102-104) [Текст] / І. Дашевська // Нові дослідження пам'яток козацької доби в Україні. Випуск 8. Київ – 1999. – с. 245. 

 

Переклад в електроний вигляд: Мирончук М.С.

На нашому сайті Ви можете дізнатися більше про історію Нікопольщини:

 

 

 

У разі використання матеріалів цього сайту активне посилання на сайт обов'язкове

Last Updated on Tuesday, 18 May 2021 13:17
 
Нікополь Nikopol, Powered by Joomla! and designed by SiteGround web hosting