Мілявський М.С.
Заслужений вчитель України,
учасник бойових дій у ВВВ,
Почесний громадянин м. Нікополя (Україна)
м. Ієрусалим, Ізраїль
Біографія

.

В перші дні визволення

Цей знімок відновлює в пам’яті старожилів Нікополя незабутні лютневі дні сорок четвертого року. Місто щойно було визволено від німецько-фашистських загарбників. Повсюдно проходило становлення радянського життя.

Партійні та радянські органи прийняли термінове рішення: в найкоротший термін почати навчання дітей. Як пригадує Мотрона Денисівна Лимар, яка працювала завідуючою міським відділом народної освіти (нині вона - директор школи-інтернату № 2), з перших же днів визволення міста в складних умовах доводилося давати життя школам.

Навчальні заклади не були готові до прийому учнів. Та їх, власне, й не було. В окремих школах, що зберегли лише свою довоєнну назву, фашистські окупанти тримали поранених і хворих радянських військовополонених, не подавали їм ніякої медичної допомоги. Радянські воїни з ранами, що гноїлися лежали на соломі. Стіни класів були забризкані кров’ю. Ті закривавлені стіни бачила також власними очима й інша учасниця відновлення радянської освіти в Нікополі - Тамара Іванівна Довбня, директор п’ятої школи в 1944 році, а нині - завуч дев’ятої восьмирічної школи.

В школах зовсім не було учнівських парт - гітлерівці їх спалили. Але все ж невеличка кількість парт збереглася - вони були звалені на купу в районі критого ринку.

Готуючись до початку занять, діти разом із своїми батьками та вчителями на санках возили парти до п’ятої школи. Проїжджаючи по вулиці Свердлова, учні зустрілися з фотокореспондентом газети «Правда», котрий перебував у Нікополі. Кореспондент сфотографував дітей. Знімок цей був опублікований в журналі «Огонек» в березневому номері за 1944 рік.

З великими труднощами вдалося підготувати навчальні заклади. Заняття в школах почалося 23 лютого 1944 року, в день свята Радянської Армії - на п’ятнадцятий день після визволення міста. Звичайно, в ту пору умови для навчання були важкі. Нинішня десята школа, наприклад, знаходилася в одному з будинків житлового адміністративного містечка Південнотрубного заводу. Дев’ятнадцята школа розташувалася в бараках на колишній третій дільниці. Дванадцята школа була розкидала в п’яти хатах. Все ж працівникам народної освіти вдалося нормально розпочати перший післявоєнний навчальний рік. В той лютневий день в кількох школах за парти сіли 5 000 дітей.

Невпізнанно змінилася народна освіта в нашому місті. Досить сказати, що на сьогодні в Нікополі функціонує 22 середніх і восьмирічних школи, у яких навчається майже 16 400 учнів. Крім того, в місті діє п’ять шкіл робітничої молоді. За післявоєнні роки збудовано кілька нових шкіл. Гостинно відчинилися двері тринадцятої, дев’ятнадцятої, сьомої, двадцять першої шкіл, що виросли разом з чудовими робітничими кварталами. А в планах розвитку нашого міста - будівництво нових навчальних закладів.

Джерело: публікація 90-х рр. ХХ ст.