On-line

We have 119 guests online
Besucherzahler singles
счетчик посещений


Designed by:
SiteGround web hosting Joomla Templates
PDF Print E-mail
The History of Nikopol Region - Історія храмів
Monday, 05 April 2021 10:05
There are no translations available.

Лиштва Н.Ю.
начальник управління з питань 
охорони культурної спадщини
Дніпровської міської ради

м. Дніпро, Україна

 

Нікопольський кафедральний Спасо-Преображенський собор

1888-1898 рр.

  

Вул. Патріотів України, 113

 

Пам’ятка знаходиться поруч з перехрестям вул. Патріотів України з вул. Преображенська, в глибині великого, складного в плані форми, кварталу, забудованого за принципом мікрорайону панельними п’ятиповерховими житловими будинками з необхідною побутово-соціальною інфраструктурою. На момент побудови розміщувалась на великому відкритому пустирі, на підвищеній місцевості, слугуючи однією з головних містобудівних домінант, що формували силует міста. Після зміни навколишньої планувальної системи з квартальної на мікрорайонну, основні візуальні точки сприйняття пам’ятки значно обмежились, із втратою містобудівного значення будівлі до рівня локальної домінанти з обмеженим впливом. Вхід на територію церкви знаходиться на вул. Преображенській, між будинками № 126-а на вул. Шевченка та № 113-а на вул. Патріотів України.

Нікопольський кафедральний Спасо-Преображенський собор зведений як домова церква робітників цегельного заводу Королькова (нині завод «Керамік» на вул. Патріотів України, 128), що розміщувався поруч. Священний Синод надав дозвіл на побудову ще у 1888 р., але її було завершено лише у 1898 р., за рахунок пожертв робітників та частково коштами Покровської церкви Нікополя й освячено її на честь Преображення Господнього. За легендою, на пустирі, де її було в подальшому зведено, місцеві хлопчаки побачили старця, який передрік побудову на цьому місці храму, що стоятиме до другого пришестя Христа. В радянські часи зокрема у 1937 р., церкву закривають. Службу в ній було відновлено в роки німецької окупації, й частково вона продовжувалась до 1960 р., коли церкву остаточно закрили, облаштувавши в ній планетарій. Останнім радянським власником будівлі став місцевий радіовузол, вежа телерадіо-ретранслятора якого височіє поруч, що є своєрідним орієнтиром для пошуку церкви. На жаль, за цього власника декор і розписи були повністю втрачені, а хрести замінили на антени. Вже в перші роки незалежності України, в 1991 - 1993 рр., розпочався процес повернення церкви православній громаді, з подальшою реставрацією, відновивши у церкві її колишню урочистість.

Цегляна, оштукатурена, пофарбована в білий колір, маківка дзвіниці та центральна у середохресті - чорного кольору. Має хрестово-купольну композицію, нагадуючи в плані витягнутий хрест із п’ятигранною апсидою на сході та фланкуючими її у середохресті різницею й паламарнею. Над західним притвором височіє двоярусна восьмигранна дзвіниця, яка завершується цибулиноподібною маківкою з хрестом. Перший ярус дзвіниці - ярус дзвону, як і другий ярус, мають арочні на півциркульні прорізи, на другому ярусі вони засклені. Зовнішня поверхня стіни другого ярусу, між пілястрами на ребрах граней, рустована, як і восьмигранний підбанник головного цибулиноподібного куполу церкви. Під обома куполами увінчуючий карниз має зубчатий декор. Бічні крила хрестоподібної в плані церкви, центральний ризаліт головного західного фасаду, як і виступаючі торці західного притвору, мають двоскатне завершення, виходячи на фасади трикутними неповними фронтонами. Широкий профільований карниз нижнього ярусу церкви посередині оздоблений орнаментованою стрічкою. Віконні та дверні прорізи мають традиційне арочне напівциркульне завершення, декороване архівольтами круглими та кільоподібними. Покриття скатів даху - з металевих ромбоподібних пластин. Фасади церкви декоровані вишуканим, гарно проробленим цегляним декором: здвоєними пілястрами під двоскатними фронтонами, дентикулами, пілястрами на ребрах, архівольтами, прямокутним рустом цоколя, підвіконними нішами, гуртами та увінчуючими карнизами тощо.

Церковне подвір’я гарно облаштоване. Крім газонів, квітників, озеленення плодовими та іншими деревами, на території розташовуються одноповерхові компактні службові та житлові будівлі, що не дисгармонують за своїм вирішенням до будівлі собору. Територія - складної форми через навколишню п’ятиповерхову житлову забудову, об’єкти зв’язку (телерадіовузол), автостоянки тощо. Частково збережена первісна цегля на, з кованими ажурними вставками огорожа. До церкви веде довга алея, що починається на вул. Преображенська з парадної церковної брами кінця XIX ст. Брама має симетричну центральноосьову композицію, з широкою центральною в’їзною та бічними вхідними арками, що ступінчасто заглиблюються, на кшталт порталів. Арки брами зверху завершуються невеликими цибулиноподібними маківками, центральна увінчується хрестом, бічні - шпилем із сонцем.

Є прекрасним прикладом колишньої домової заводської церкви кінця XIX ст., збудованої в еклектиці, з використанням неоруських мотивів.

 

Література:
1. Шеремет С. В. В гостях у старого Никополя. - Днепропетровск : Пороги, 2001. - С. 16.

 

 

Джерело: Пам’ятки історії та культури міста Нікополь / Упорядкування: Голубчик Л.М., Колесник О.С., Царенко Т.А. – Д. : Журфонд, 2018. – С. 204-206.

 

Переклад в електроний вигляд: Волкова К.Ф.


На нашому сайті Ви можете дізнатися більше про історію храмів Нікопольщини:

 

 

 

 

У разі використання матеріалів цього сайту активне посилання на сайт обов'язкове

 

Last Updated on Tuesday, 06 April 2021 09:54
 
Нікополь Nikopol, Powered by Joomla! and designed by SiteGround web hosting