On-line

We have 65 guests online
Besucherzahler singles
счетчик посещений


Designed by:
SiteGround web hosting Joomla Templates
PDF Print E-mail
Personalities - Левін Ієхуда Лейб (1894-1971 рр.)
Monday, 24 January 2011 12:26
There are no translations available.

Зуша Вольф
Рабин

Переклад з російської: Рудоманова О.Є.

 
Дві зустрічі з рабином
(Левін Ієхуда Лейб)

У 5717 (1957) році головний рабин Москви Шломо Шлейфер запросив рава Ієхуду-Лейба Левіна з Дніпропетровської області приїхати в столицю і очолити єшиву "Коль Яаков" у великій синагозі на вулиці Архипова. Після того, як рав Шлейфер помер, рав Левін зайняв його місце.

З часом рав Левін залишив керівництво єшивой і повністю присвятив себе посаді рабина. Про цей період його діяльності, про його протистояння владі, про його самовіддану допомогу євреям відомі багато історій. Раву Левіну доводилося нелегко, і кожен крок треба було ретельно продумувати. Посада головного рабина була офіційною і, відповідно, знаходилася під пильним наглядом влади. Та все ж, будучи богобоязливим євреєм, рав Левін - всупереч стеженню і контролю - досконально наслідував букву єврейського закону.
 
 
  Їєхуда-Лейб Левін
 Фото: www.ru.chabad.org
 
Влітку 5728 (1968) року рав Левін побував у США і удостоївся аудієнції у Ребе. Під час цього візиту він також зустрівся з багатьма американськими рабинами і главами громад, які попросили його розповісти про положення радянських євреїв. Спочатку він розповідав про єшиви у Москві, про працюючу мікву і так далі. Проте на нього посипалися питання: скільки учнів в єшиві, скільки сімей користуються міквою і тому подібне, і знаходити відповідні відповіді було неймовірно важко.

Під час своєї американської поїздки рав Левін зустрічався з Ребе, насправді, навіть двічі. Перша зустріч була офіційною. Другий візит пройшов таємно, і знали про нього лічені люди.

- У кінці місяця Тішрей 5735 (1974) року, - розповідає пані Скобло, онучка рава Левіна, - я побувала у Ребе на аудієнції. Ребе сказав мені: "Свого часу ваш дід був тут і просив благословення для своїх дітей і онуків. І ось ви теж тут. Не знаю, чи цікаво вам, але окрім офіційної аудієнції, про яку широко відомо, ми зустрічалися з вашим дідом ще раз - таємно. Під час цього візиту ми згадували минуле, Дніпропетровськ. Я пам'ятаю його батька. Він з сім'єю жив недалеко від нас".

Після цього я вирішила довідатися детальніше про "підпільну аудієнцію", і мені вдалося з'ясувати цікаві деталі. Мій дід, як відомо, був офіційним рабином, і уся його поїздка проходила під невпинним спостереженням КДБ. Він не міг ні говорити, ні пересуватися вільно. Навіть на аудієнції у Ребе його не залишили без нагляду. Під час цієї зустрічі рава Левіна супроводжували офіційного кантора ленінградської синагоги і інших "осіб".

Одного разу вночі моєму дідові вдалося непоміченим вислизнути з готелю в Манхеттені. Самостійно він дістався до "Севен Севенті" і був прийнятий Ребе. Ця зустріч, мабуть, тривала досить довго. Схоже, навіть студенти єшиви при "Севен Севенті" не знали про цей візит. За винятком того, що Ребе розповів мені сам, я не знаю, про що мій дід говорив з ним. Через роки я побувала на Україні і особисто переконалася, як близько знаходився будинок батьків Ребе від будинку батьків мого діда.
 
 
 
 Їєхуда-Лейб Левін
 Фото: www.ru.chabad.org
 
Візит рава Левіна у США викликав жваву реакцію єврейської громадськості. Цей приїзд відбувся через рік після Шестиденної війни. Радянський Союз розірвав на той час дипломатичні відносини з Ізраїлем, і весь єврейський світ буквально ополчився проти політики Рад. Рав Левін обіймав посаду головного рабина СРСР, що не викликало, м'яко кажучи, симпатій у єврейському світі, і в його адресу сипалися докори, критика і звинувачення. Він, проте, не відповідав нічого. Хоча, за свідченням рідних і близьких, надзвичайно страждав від цих нападок. Він робив усе, що було в його силах, щоб зберегти єврейське життя в Радянському Союзі при існуючому там тоталітарному режимі. І йому було дуже образливо через те, що деякі бачили в ньому тільки гвинтик ворожого радянського апарату.

Через декілька тижнів після візиту рава Левіна Ребе на фарбренгені, присвяченому 12 Тамуза, дуже різко виступив проти критики, з якою американські рабини обрушилися на свого колегу, "гостя з Росії", і проти того, як були сформульовані деякі питання, адресовані гостю. Ребе говорив про висновки, які слід зробити з того, що сталося, пояснивши, що і як слід виправити з того, що ще можна виправити, і як слід поводитися в майбутньому в подібних обставинах.

З приводу "зайвих питань", якими рабини засипали рава Левіна, Ребе сказав:

- Коли євреї збираються разом, їм в першу чергу слід думати про те, що вони можуть зробити для того, щоб зміцнити виконання Тори і заповідей - як своє власне, так і у своєму найближчому оточенні. І тільки, якщо в них залишається додатковий час, вони мають право поцікавитися положенням єврейства вдалині.

- Серед сотні рабинів і керівників громад, які зібралися на тій зустрічі, - продовжував Ребе, - були і такі, що самі потребують вивчення хоч би азів ідишкайт. Пройшла перша зустріч, і ні у кого з присутніх і думки не виникло, що в першу чергу слід займатися саме цим! Те ж саме - після другої конференції, після третьої і після четвертої. Виявляється, думки цих людей зайняті наданням допомоги трьом мільйонам євреїв, які знаходяться там! Коли гість, заради якого була організована зустріч, встав і показав фотографії дверей синагоги і мікв, йому поставили питання: "А що робиться за цими дверима?".

І тут в голосі Ребе зазвучали нотки відчаю і болю:

- Але ж вони знають відповідь! І знають також, що своєю відповіддю гість наразить себе на небезпеку! Так навіщо запитувати, свідомо знаючи, що окрім болю це питання нічого не принесе? Хіба їм невідомо, що згідно з Торою, заборонено ставити співрозмовникові питання, на яке той не здатний відповісти?!

Потім Ребе досить різко висловився проти легкості, з якою рабини на тій зустрічі говорили про положення євреїв в Радянському Союзі. Підхід Ребе до цієї проблеми вже тоді був відомий: усе, що пов'язано з наданням допомоги євреям СРСР, повинно робитися таємно, оскільки зайвий галас може тільки зашкодити ім. А тут, на конференції, яка широко освітлюється ЗМІ, та ще під час зустрічі з "гостем з Росії", абсолютно відкрито обговорюється питання про положення євреїв "в тій країні"!

- І що найболючіше, - додав Ребе, - присутніх не цікавить, як йдуть справи з міквами в Нью-Йорку, Коннектикуті і Міннеаполісі! Якщо прибув гість з іншої країни, розташованої за тисячі кілометрів, і його починають розпитувати про те, як діють єшиви і мікви в його країні, це не що інше, як знак Зверху для тих, хто запитує. Вони зобов'язані запитати самих себе : "А не чи Б-же це провидіння, що до нас прибув гість із-за моря, і з його вуст ми чуємо про те, що євреї повинні дотримуватися суботи, є тільки кашерне, покладати тфіллін і дотримуватися законів чистоти сімейного життя?!".
 
- Замість того, щоб співчувати приїжджому рабину, - продовжував Ребе, - якому заборонено розповідати усю правду про єврейство в його країні, слід зрозуміти, що питання, звернені до нього, були поставлені тим, що самі запитують: а сам-то ти ходиш від дверей до дверей у свойому місті, запитуючи, яке положення з вихованням у дусі Тори, і як йдуть справи з дотриманням законів чистоти сімейного життя?! І те ж саме відносно освітніх інститутів Тори!

- Так, тут багато єшив, - підвів Ребе підсумок сказаному, - в цьому питанні досягнутий великий успіх. Але скільки ще дітей не вчаться в цих єшивах?! Це питання адресоване кожному рабинові: скільки дітей, що проживають на твоїй вулиці, не вчаться в єшиві?! Ти говорив про це з їх батьками?! І це - єдине пояснення, чому на тій зустрічі прозвучали саме ці питання!

І в якості постскриптуму Ребе відмітив, що рав Левін обговорював виключно насущні проблеми іудаїзму. Він говорив про синагоги, єшиви, мікви, про шхіт і кашрут, але ні словом не обмовився про "показне" єврейство: театри, уроки івриту і тому подібне.

- Вивід очевидний! - зробив висновок Ребе. - Євреї всього вільного світу повинні знати, що сенс єврейства - тільки Тора, що іудаїзм - це, передусім, синагоги, єшиви і мікви!

Наостанок Ребе додав:

- Про те, що вже пройшло, плакати немає чого. Треба вивчити з цього урок на майбутнє. Глави громад, старости синагог, рабини повинні довести до відома своїх прихожан, що на кожному з них лежить обов'язок вчитися на прикладі своїх братів з СРСР. Як слід стояти горою за усе, що пов'язано із справжнім єврейством: вивченням Тори, вихованням дітей, дотриманням правил кашруту і чистоти сімейного життя.

Секретар Ребе, рав Лейб Гронер, розповів, що під час візиту рава Левіна Ребе дав вказівку усім своїм секретарям дотримуватися найбільшої обережності відносно кожного слова, вимовленого в розмові з гостем з Москви і з його супроводжуючими.

- Усе, що "вони" роблять, "вони" роблять виключно для себе, - пояснив Ребе. - Там просто так єврея на керівний пост не висунуть. Будь-яке таке просування переслідує вигоду. Тому потрібно бути гранично обережними в усьому...

 
 
Джерело: www.ru.chabad.org

На нашому сайті Ви можете дізнатися більше про Ієхуду Лейб Левіна:
На нашому сайті Ви можете дізнатися більше про євреїв - мешканців Нікополя:

 
Last Updated on Monday, 27 June 2011 09:16
 
Нікополь Nikopol, Powered by Joomla! and designed by SiteGround web hosting