On-line

We have 165 guests online
Besucherzahler singles
счетчик посещений


Designed by:
SiteGround web hosting Joomla Templates
PDF Print E-mail
The Dnipro plavnis - Large Meadow (Velykiy Lug)
Sunday, 10 January 2010 07:54
There are no translations available.

Cандул В.А.
Голова Нікопольського відділення
Міжнародного фонду Дніпра
м. Нікополь, Україна
Біографія

 
 
Чим замулені наші джерела

«Ніким не замальовані і не написані пейзажі плавнів, вирубаних від Запоріжжя до Каховки з метою створення дна моря, перенесені цілі села... Який величезний пізнавальний інтерес являли б ці картини нашої старовини в музеях придніпровських міст через сто років».
                                                                                                                       Довженко О.П.

Експонати музеїв придніпровських міст через 50 років не здатні задовольнити пізнавальний інтерес відвідувачів більш, ніж двох поколінь, які не уявляють обсягів та наслідків втрат Дніпра. Самі за себе свідчать сьогоднішні руїни згаданого Олександром Довженком в своїх щоденниках Нікопольського «краєзнавчонехочузнавчого» музею. Його руїни красномовно свідчать - для кого та «яка зійшла над обрієм доба».

Свідки створення моря, цього «геологічного дива» (Довженко О.П.), спілкуючись, відтворюють в своїй пам'яті його дно, де «навіки затонуло їх дитинство».
 
 
 
Вид на Нікополь з острова Орлова
Фото: авторський проект  Костенко А."Никополь. Страницы истории." 
 
 
 
Плавні. Район Довгальовки (зараз район Новопавлівки, м. Нікополь)
Фото: авторський проект  Костенко А."Никополь. Страницы истории." 
 
 
 
 Волноріз на Дніпрі. Нікополь. 1914 р.
Фото: авторський проект  Костенко А."Никополь. Страницы истории." 
 

 
Плавні. Нікополь. Початок 50-х рр.
Фото: авторський проект  Костенко А."Никополь. Страницы истории." 
 
У відкритій пресі тривалий час були відсутні дані про матеріальні та духовні втрати українського народу. Під водною поверхнею, в 50-70-і роки минулого століття, виявились похованими 2,3% орної землі України.

Досягнутий рівень стабільного функціонування водосховищ є оманливим - в них та навколо йде постійна геологічна діяльність. Сьогоднішній Дніпро - це уже не природне джерело приємної на смак питної води і не природна екосистема. Маємо взамін складний біотехнологічний конгломерат, доведений всією системою господарювання до екологічно небезпечного для життя середовища.

В середньому, десь на 1 см на рік піднімається дно морів – йде відкладання донних осадів. Для характеристики їх складу згадаємо, що до водосховищ щороку надходить до 370 млн. м3 неочищених і 1680 млн. м3 недостатньо очищених стічних вод.

Одним з перших кроків початку 90-х років в умовах незалежності України стало створення Надзвичайної комісії з екологічних проблем Дніпра, яка була підпорядкована Президенту України, а громадськістю створений - Український Комітет порятунку Дніпра та малих річок. І на той час, і сьогодні обшири техногенного удару, завданого не тільки природному руслу Дніпра - третьої за величиною річки Європи, а й всьому його басейну, ще до кінця не усвідомлені. Як наслідок визнано: якість питної води все більше стає чинником Національної безпеки України.
 
В лютому 1997 року Верховною Радою була прийнята «Національна програма оздоровлення Дніпра і поліпшення якості питної води», ряд інших законів. Водне законодавство багатьох країн та України наголошує, що першочерговим пріоритетом використання водних ресурсів є життєзабезпечуюча функція всяк сущого.

Наскільки успішно вирішені проблеми свідчить, чим зайнято вище державне керівництво. Напередодні чергового міжнародного Дня води зроблена спроба знайти відповідь на виклик часу - «Вода для життя?».

27 лютого 2009 року Рада національної безпеки та оборони України розглянула питання «Про стан безпеки водних ресурсів держави та забезпечення населення якісною питною водою в містах та селах України». Як повідомляється, розгляд цього відкритого і зрозумілого для всього суспільства питання проходив у закритому режимі, прийняті рішення будуть оприлюднені після доопрацювання і виведення його з таємного режиму.

Після засідання на прес-конференції академік НАН України, директор Інституту колоїдної хімії та хімії води Владислав Гончарук сказав: "Ми вважаємо, що на перше місце треба ставити якість питної води... І вирішувати не взагалі - як тут кажуть, очищуючи Дніпро й інші річки - а потрібно створювати на державному рівні систему захисту цих річок від стічних вод, а річки, озера і моря самі впораються з проблемою своєї очистки, ми тільки не повинні їх забруднювати".

За відсутності затвердженої вищим законодавчим органом стратегії розвитку країни, парламентського контролю, звіту за виконання прийнятих Програм розробляються та приймаються відомчо-корпоративні галузеві стратегії розвитку. Кабінетом Міністрів у березні 2006 року затверджена Енергетична Стратегія України до 2030 року. Цей документ за своїм статусом, не маючи сили Закону, реалізується в даний час.

Нав'язана Україні в радянський час без врахування багатьох чинників, зокрема наявних водних ресурсів, в порушення навіть існуючого на той час законодавства, атомна енергетика сьогодні одержала новий „національний" імпульс розвитку, ігноруючи вимоги існуючого законодавства. Облудна ідеологія, замінивши гасло «мирний атом будує комунізм», доводить, що майбутнє України забезпечить «ядерний ренесанс», для реалізації якого передбачено будівництво 22 ядерних блоків. Два з них передбачено на Запорозькій АЕС - енергетичні стратеги вважають, що Каховське водосховище здатне забезпечити їх охолодження. Вода потрібна всім. Промислові підприємства одержують прибутки, державний бюджет плату за їх забруднення, а люди питну воду негарантованої якості.

Виникає питання - за рахунок яких коштів буде здійснене обстеження стану водосховища, що накопичено на його дні, скільки часу поверхневі води будуть придатні для питного водопостачання?

Законодавчо закріплено, що питною водою може вважатись лише та, яка за своїм складом та показниками відповідає державним стандартам та санітарному законодавству. Єдиним офіційно визнаним нормативним документом Союзу РСР, що продовжує діяти на території України в якості міждержавних стандартів є стандарт на питну воду ГОСТ 2874-82 «Вода питьевая. Гигиенические требования ...». Паралельно з цим діють санітарні правила і норми, які затверджені Міністерством охорони здоров'я України. Вони також мають надвідомчу сферу дії, що веде до правового нігілізму, безвідповідальності, вкрай низької ефективності обох документів і, як наслідок, робить неможливим здійснення управління та санітарного контролю.

23 жовтня 2000 року прийнята Директива Європейського парламенту і Ради Європейського Союзу, що встановлює Основи для діяльності спільноти в області водної політики. Вона є обов'язковою для країн ЄЄ та кандидатів в члени ЄС. Цей системний документ забезпечує реалізацію басейнового принципу управління водними ресурсами, інтегрований управлінський підхід, орієнтуючи на кінцевий результат - якість питної води.

До Пан-Європейської Конференції „Київ - 2003" була підготовлена для підписання Конвенція про співробітництво в галузі використання і охорони басейну річки Дніпро. За умови підписання цей документ після його ратифікації вищими   представницькими органами Російської Федерації, Республіки Білорусь, України мав стати затвердженим планом міждержавних дій у басейні Дніпра. Система управління басейном Дніпра часів СРСР залишилась в минулому, а до Водної Директиви ЄС новим країнам шлях довгий. Є два варіанта переходу до відпрацьованих у світі методів управління якістю вод з використанням басейнового принципу та інтегрованого управління - або рішенням державного рівня, або добровільним об'єднанням зусиль адміністративно-територіальних одиниць та об'єктів господарювання. Якраз басейн Нижнього Дніпра є найбільш прийнятним для опрацювання та реалізації міжобласної басейнової угоди.

Ще один приклад неспроможності сьогоднішньої системи. Для реалізації норм Закону України «Про питну воду та питне водопостачання» та діючої відповідної загальнодержавної програми розроблено Стандарт України «Джерела централізованого питного водопостачання. Гігієнічні та екологічні вимоги щодо якості води і правила вибирання», який мав вступити в дію з 1 січня 2009 року (ДСТУ 4808:2007).

26.11.2008 р. за місяць до початку дії ДСТУ (ДСТУ 4808:2007) Міністерство з питань житлово-комунального господарства листом звертається до Держспоживстандарту України. Після розгляду обґрунтування Держспоживстандарт 24.12.2008 повідомив заявника що його прохання виконане і наказом від 22.12.2008 № 487 термін введення перенесено на 1.01.2012 р. Ще три роки служби Міністерства охорони здоров'я будуть здійснювати для себе «Оцінку канцерогенного ризику для здоров'я населення від споживання хлорованої питної води» згідно Наказу від 21 жовтня 2005 року № 545. Зрозуміло, що чергове перенесення строку введення вимог до якості питної води здійснено через неможливість їх виконання. Така реакція на виклик Національній безпеці.

Благодатні для життя місця пустими не бувають. Комусь вигідно доводити окремі підприємства та господарства до банкрутства, щоб знецінити для наступного придбання. Вище державне керівництво, яке сповідує нав'язану ідею - держава не може бути ефективним власником - не помітило, що перейдено межу, після якої постає питання взагалі про існування такої держави.

Можна сперечатись щодо причин та мотивів діяльності сьогоднішньої «державної еліти», яка не бачить далі завтрашнього дня. Але необхідна відповідь - чому обезцінюється аналогічно банкрутству підприємств та робиться непридатним для життя навколишнє природне середовище? Кому потрібне банкрутство України?

Щоб цього не відбулось, уже сьогодні необхідно знати, чим замулено не лише дно дніпровсько-морське, а й суспільна свідомість. Якраз про відсутність стратегічної цілі і свідчить відсторонення і бездіяльність вищого державного керівництва від однієї з болючих проблем.

До останніх днів свідомість Олександра Довженка обпікала думка, що буде з народом, хто відкриє світові правду про його страждання і надії, що необхідно, щоб з'явились перспективи. Сьогодні в епоху глобалізації загострились проблеми виживання народу, майбутнього України, зміни етнічного складу населення. Тим часом відповідні державні структури в черговий раз підтверджують стійку тенденцію погіршення якості питної води. То ж цілком обґрунтованим постане питання - чи зацікавлять когось «пейзажі плавнів, вирубаних від Запоріжжя до Каховки з метою створення дна моря».

 

Взято: Сандул В.А. Чим замулені наші джерела // Свята справа. - 2009. - № 1-2. - С. 45-47.

Переклад в електронний вигляд: Бутенко О.П.


На нашому сайті дізнатися більше про Дніпровські плавні, про вплив будівництва Каховського водосховища на природу Нікопольського регіону Ви можете тут:
 
 
 
У разі використання матеріалів цього сайту посилання на сайт обов'язкове
Last Updated on Friday, 15 January 2010 06:29
 
Нікополь Nikopol, Powered by Joomla! and designed by SiteGround web hosting