On-line

We have 34 guests online
Besucherzahler singles
счетчик посещений


Designed by:
SiteGround web hosting Joomla Templates
PDF Print E-mail
The Dnipro plavnis - Vegetable kingdom
Sunday, 21 April 2013 15:56
There are no translations available.

Тороп С.О.
Біолог
м. Нікополь, Україна
Біографія


Малюнок автора
Матеріал надано в авторській редакції

.

Мильнянка лікарська (Saponaria officinalis)


Ближче до середини червня травостій заливних плавневих лугів починав помітно густіти. Все вище перехоплювалися вузлами буйні злаки, суцільною стіною зеленіло різнотрав'я. Навіть діти добре знали досить примітну на тлі цього рослинного різноманіття траву, яка зустрічалася по усьому Великому Лугу, на галявинах плавневих лісів і полів, які знаходилися неподалік від них. І навіть на городах місцевих жителів, багато з яких існували тут ще з часів перших поселенців, росла ця рослина.


Місцями рослини із зібраними в характерне суцвіття пахучими квітками підбиралися зовсім близько до людського житла. На Нікопольщині їх часто називали мильною травою і луговим милом. Інші народні назви цієї рослини: собаче мило, татарське мило, мильник, стягач, сорока-недужник, розрив-трава.


Мильнянка лікарська - багаторічна трав'яниста рослина сімейства гвоздичних. Кореневища у неї повзучі і досить довгі (до 35-40 см), розгалужені і достатньо тонкі, зовні червонувато-бурі (іноді червоні або коричневі). Стебло у мильнянки прямостояче, 35-90 см заввишки, просте. У його верхній частині (іноді і на середині) округле і гіллясте. Листя супротивне, довгасте, овально-ланцетне або еліптичне, з 3-5 добре помітними жилками. По краях вони шорсткі, з короткими живцями.


Квітки у мильнянки, яка любить вологу, зібрані в щитовидні суцвіття. При слабкому вітерці серед лугового різнотрав'я можна без зусиль розрізнити специфічний запах рослини, а потім виявити і його ніжні квітки з рожевими, рожевувато-білими або просто білими пелюстками. Плоди мильнянки - довгасто-яйцевидні коробочки. У них міститися численне дрібне насіння.


З давніх часів мильнянку, яка зустрічається на Нікопольщині і понині, відносили до лікарських рослин Дніпровських плавнів. Її кореневища і корені знахарі заготовлювали восени (після цвітіння) або ранньою весною. Втім, в деяких місцях жінки-господарки заготовлювали ті ж частини рослини і для інших, суто лікарських потреб.


В корені мильнянки містяться сапоніни (мильні речовини), тому відвари з неї (до винаходу нинішніх ефективних пральних засобів) цінувалися подібно до мила і завдяки цьому нерідко використовувалися для миття вовняних і дорогих шовкових тканин.

 .


.

Довідка


У народній медицині мильнянку лікарську використовують як відхаркувальний, сечогінний, жовчогінний, потогінний і болезаспокійливий засіб.

  • При атеросклерозі змішати по 1 частині кореня мильнянки, кореня кульбаби, кореневища пирію повзучого і трави деревію. 1 столову ложку суміші заварити в склянці окропу. Настоювати 1-2 години. Приймати по 3/4 склянки перед сніданком.
  • При хворобі селезінки приготувати суміш з рівних частин коренів мильнянки лікарської і кори верби (будь-якого виду), 40 г цієї суміші кип'ятити 10 хвилин в літрі води. Приймати по 1/2 склянки 4 рази на день.
  • При затримці сечі 1 чайну ложку мильнянки лікарської (подрібнених коренів) варити в 2-х склянках води протягом 5 хвилин. Пити по 1/4 склянки 3 рази на день.
  • При ангіні 2 чайних ложки подрібнених коренів мильнянки лікарської заливають склянкою окропу і настоюють протягом 6-8 годин. Отриманим настоєм полощуть горло 2-3 рази на день.

.




Переведення в електронний вигляд: Діденко К.В.

Дізнатися більше про мильнянку лікарську  Ви можете тут:
Last Updated on Wednesday, 24 April 2013 17:03
 
Нікополь Nikopol, Powered by Joomla! and designed by SiteGround web hosting