Зараз на сайті

Сейчас 178 гостей онлайн
Besucherzahler singles
счетчик посещений



Designed by:
SiteGround web hosting Joomla Templates
PDF Печать E-mail
16.03.2017 10:03
There are no translations available.

Матеріал надано в авторській редакції


Гуменюк Анастасія

"Сон"

Історія відбувається напередодні Різдва, сталася вона в мальовничому містечку, що мав назву Нікополь та нічим не виділявся серед інших, але був покритий безліччю небачених таємниць. У цьому місті жив один хлопчик, якому нещодавно виповнилося 13 років. Сам по собі він був дуже добрим та милим, звісно, завжди допомагав батькам, був спокійний. Окрім цього він дуже поважав старших, а також із розумінням ставився до всіх людей. Це була людина, з яким завжди хотілося спілкуватися, але він мав величезний мінус: він зовсім не хотів нічого вчити, читати і взагалі пізнавати щось нове.

Одного разу, якось вийшло так, що вибрали для розповіді про історію свого міста у шкільній виставі, саме Данила. Це було досить дивно, адже він ні краплі не знає історії свого міста та історії загалом. Коли давали завдання, до виступу залишався цілий місяць. Данило міг спокійно вивчити всі свої слова, міг вивчити слово в слово те, що було потрібно. Але, так як це був ледачий хлопець щодо навчання, він вирішив вивчити історію тільки тоді, коли до виступу залишалося занадто мало часу.
Хлопець вирішив взяти книжку задля того, щоб прочитати та звісно вивчити свою найгарнішу, як він вважав, промову. Та щойно відкривши книгу, йому стало занадто лінь, і, як наслідок вирішив зробити все завтрашнього дня, адже сьогодні було вже занадто пізно.

З думками про майбутнє, Данило ліг спати. Заснувши з великою легкістю, він побачив якийсь, досить таки дивний, сон. Хлопчина побачив себе на якомусь лузі, що вигравав різноманітними барвами самої природи. Навколо не було ні душі, але десь далеко його очі побачили силует людини, після чого його перша думка була такою:
- Треба підійти до неї... Підійду ближче - дізнаюсь де я. Напевно це доброзичливі люди...

Наблизившись, він побачив дивних людей, які були доволі злими. Почивши одну дівчину, що була вдягнена в золоте плаття та золоті прикраси, Данило з усією повагою до неї спитав:
- Доброго дня, шановна пані! Не підкажете мені, будь ласка, хто виє? Де я взагалі?

Обернувшись до хлопчака, дівчина з гордістю відповіла:
- Я - скіфська цариця! Ми - прийшли в Європу зі сходу! Ми - войовничий народ, що витіснили кіммерійців з Північного Причорномор’я і розселилися між Доном і Дунаєм! Ти потрапив до VIII століття! Це нова доба розвитку і краси!

- Краси... Це точно... - задумливо пробубнів Данило.

Вершиною моди і краси цього року стала золота прикраса - Пектораль!!!
- Підкажіть мені будь ласка, як потрапити до XXI століття? - ніби не чуючи царицю, питає хлопець, все одно звертаючись з повагою.
Дивний ти, занадто дивний! Охорона!!! Скиньте його зі скелі!!!

Данило й сам не зрозумів нічого, як відчув, ніби він падає в якусь невідому прірву, і через кілька хвилин йому стає ясно, що він стоїть на якомусь зеленому лузі, а біля нього табун коней, які їдять траву та квіти. Десь, неподалік він побачив димок, що виходив, мабуть, з багаття, на якому щось готували. Звісно, не довго думаючи, Данило пішов за ароматом їжі.

Наближаючись до багаття, хлопець все гучніше чув розмови, співи та веселий сміх, що лунав, як грім небесний. І так йому сподобалась ця місцина, що йому навіть схотілось тут жити. Присів на колоду, та й сидить - мріє.. Раптом чує: кличуть нібито когось.

Прислухався:
- Хлопче!!! Йди-но сюди!! Чого сидиш там один? Підходь, та не бійся! Лиха не заподіємо!

Данило підвівся, роздивився зі всіх сторін, бачить, сидять понад берегом три козаки. Та такі гарні, такі дужі! Сидять, та співаючи-розмовляючи, їдять. Підійшов до них, а вони й кажуть:
- Пригощайся хлопче! Бачимо, зморений ти зовсім.
- Дякую вам превелике! - люб’язно відповів Данилко.Ти звідки до нас приблудився? З яких далеких країн? І розповів Данило всю історію, що з ним відбулась та й засумував. Козаки у свою чергу не були такими жорстокими і войовничими, це були роботящі парубки, що захищали свої землі у боях чи походах. Вони вклали приблудного спати, а самі розмовляють та їдять.

Данило прокидається, бо чує, що його хтось штовхає за плече. Це була його мама. Не зрозумівши нічого, він, як і всі діти пішов збиратися, адже сьогодні до школи. Коли прийшов до школи, хлопчак не розумів, звідки він знає стільки інформації про Нікопольщину та її ближні землі.

На святі, присвяченому рідній землі, Данило вразив вчителів та всіх присутніх своєю промовою:
«Щодо скіфів: 155 років тому почалось дослідження скіфських курганів на Нікопольщині, а також почалися розкопки кургану Чортомлик під керівництвом Івана Забєліна. Скіфи були дуже войовничим народом. Основним видом військ у них була кіннота. Піхоти було мало, а під час азіатських походів вона взагалі була відсутня. Скіфи першими застосували стратегічний відступ. Особливо відомими в історії стали війни скіфів з Дарієм.

Щодо козаків: 365 років тому була заснована Чортомлицька Січ. Козаки, на мою думку, були геніальним народом! Згадаймо про оригінальний човен, який козаки використовували для військових походів. Він складався з двох днищ, між якими розміщували вантаж аби занурити судно у воду. Так козаки непомітно підпливали до ворогів. Перед початком наступу вантаж викидався, а судно раптово піднімалось на поверхню. Звичайно, це ставало несподіванкою для противника, адже ніхто не очікував, що запорозьке військо може з’явитись з морських глибин. Для такого ж діла використовувались перевернуті чайки - славнозвісні човни козаків, котрі не боялись ні штормів, ні ворожих військових кораблів. їх часто перевертали догори дном, аби непомітно підкрастися до ворога.

Наша історія дуже цікава та захоплива! На мою думку, кожен повинен знати історію свого краю, своєї Батьківщини! Слава Україні!»

- Героям слава!!! - захоплені патріотизмом люди відповіли хлопчаку. «На мою думку в нього вийде гарне майбутнє!» - подумала вчителька Данила.

Опісля цієї історії, парубок вирішив вчитися на історика та ніколи не лінуватися.

Обновлено 16.03.2017 18:03
 
Нікополь Nikopol, Powered by Joomla! and designed by SiteGround web hosting