PDF Печать E-mail
Діловий етикет - Прийняття на роботу, співбесіда
24.01.2010 12:35
There are no translations available.

Матеріал підготувала:
Стрілецька М.В.
м. Нікополь, Україна
Біографія

Переклад з російської: Стрілецька М.В.

 
Співбесіда: поради співробітнику
 
Перш ніж ви відповісте хоча б на одне питання на співбесіді, знайте, що про вас вже склалося перше враження. «Зустрічають по одежинці...» - це не нами придумане, не нам і скасовувати. Тому розмова про секрети успішної співбесіди почнемо саме з цієї теми. 

До вибору одягу, у якій ви будете проходити співбесіду, потрібно підійти з усією відповідальністю. Головне правило при підборі костюма для співбесіди - одяг не повинен відволікати увагу від вас. Ваша мета - змусити інтерв'юера слухати вас, а не розглядати ваш одяг. Для співбесіди вибирайте акуратний, простий і діловий одяг.
Ось декілька табу при підборі одягу для співбесіди:
  • Пом'ятий, брудний або не акуратний одяг: якщо співбесіда призначена на другу половину дня, докладіть максимум зусиль переодягтися у свіжий одяг.
  • Занадто яскравий одяг і одяг з незграбним візерунком (за винятком фірм, де цінуються оригінальність і креативність: реклама й комп'ютерне програмування), всі інші сфери вимагають стриманої колірної гами - темно-синього, чорного або сірого. 
  • Футболки з образливими або непристойними написами.
  • Занадто коротка спідниця: пам’ятайте, що спідниця повинна прикривати ваші коліна, коли ви сидите. 
  • Одяг не за вашими розмірами, тісний або вільний одяг. Лише деякі щасливці й щасливиці можуть носити куплений одяг без усяких змін. Не скупіться підігнати одяг по фігурі - це капіталовкладення обов'язково окупиться. 
  • Колготи в сіточку, колготи й панчохи з візерунком або голі ноги (не важливо, засмаглі чи ні). Найкраще вибирати колготи нейтральних кольорів (тілесний відтінок), які доповнюють діловий костюм.
  • Неправильно підібрана краватка: вибирайте шовкову краватку із класичним візерунком або однотонну. Консультанти по іміджу вважають, що для співбесіди найкраще підійде краватка червоного або коричневого кольору. 
  • Шкарпетки яскравого кольору або кольору, який не підходе по кольору взуття у чоловіків. Не менш безглуздо виглядають короткі шкарпетки, які відкривають частину ноги, коли чоловік сідає. 
  • Занадто яскравий або помітний макіяж у жінок (і будь-який макіяж у чоловіків). 
  • Занадто великі сережки у жінок, і будь-якого розміру у чоловіків. По суті, чоловікам не рекомендується носити будь-які прикраси, крім обручки й годинника.
  • Рюкзак або поясна сумка замість кейса або чоловічої сумки: деякі консультанти з питань іміджу рекомендують дамам заради співбесіди також змінити сумочку на діловий кейс! 
  • Сонцезахисні окуляри на голові або звисаючі із шиї навушники: неодмінно зніміть всі зайві аксесуари, перш ніж увійти в кабінет, де буде проходити співбесіда. 
  • Пірсинг, особливо пірсинг язику і татуювання. 
  • Занадто довгі нігті з яскравим і вигадливим манікюром, так само як і відсутність манікюру. Нігті повинні бути чистими, акуратно підстриженими, і не повинні викликати у навколишніх думок про те, як ви дотепер живі з такими нігтями. 
  • Неприродні кольори волосся або невдала зачіска (ірокез синього кольору) зробить враження не на вашу користь.
  • Потерте або поношене взуття, а також кросівки, туфлі на шпильці, взуття з відкритим носком, сандалії й шльопанці. 
  • Сильний запах одеколону, парфумів або лосьйона після гоління. Пом’ятайте, багато з людей страждають від алергії на ті або інші аромати. 
  • Ознаки зовсім нового, жодного разу до цього не надягнутого костюма. Не забудьте прибрати етикетки й зайві ґудзики, а також розпороти нитки, якими зашиті кишені!
Висновок і непорушне правило - «Бути доглянутим з голови до ніг - частина вашого професіоналізму».
 
 
Як поводитися на співбесіді

Отже, ви усвідомили, що перше враження про вас починається із зовнішнього вигляду: добре укладене волосся, начищене до блиску взуття,  одяг, який підходить до випадку, тонкий аромат лосьйона або парфумів, дезодорант для рота й тіла, доглянуті нігті, тобто все, що складає загальну картину доглянутості, а доглянутість у свою чергу є ознакою успіху і вдачі.

З одягом все зрозуміло… що далі?
 
Зберіть всі необхідні документи, перегляньте їх. Подивіться на себе у дзеркало, переконайтеся, що з вашою зовнішністю все в порядку і... у кабінет. Якщо вас не зустрів секретар, постукайте у двері, перш ніж увійти.

Тут ви маєте можливість показати себе з найкращої сторони: прийти вчасно й блиснути знанням гарних манер. Якщо співбесіда почнеться із запізненням, не подавайте виду, що ви незадоволені; ваше завдання - зробити сприятливе враження.

Перше, що ви повинні сказати особі, яка буде проводити співбесіду, це - «дякую вам» - маючи на увазі за час, який вам приділять. Після цього ваше поводження повинне відповідати наступним вимогам:
  • Чітко відрекомендуйтесь.
  • Не жуйте жувальну гумку.
  • Посміхайтеся.
  • Після рукостискання чекайте пропозиції сісти.
  • Сидіть прямо, руки тримайте вільно, не роблячи ними метушливих рухів. 
  • Нічого не торкайте на столі, за яким сидить особа, яка веде бесіду з вами. 
  • Не заглядайте в його папери, що лежать на столі. 
  • Пам’ятайте, що позитивну реакцію в іншої людини викликають, головним чином, вираз обличчя і тон голосу. 
  • Уважно слухайте і коротко відповідайте. Говоріть так, щоб було зрозуміле кожне слово - чітко та впевнено, попередньо подумавши. Не бійтеся коротких пауз. 
  • Уникайте сленгу.
  • Уникайте згадування про особисті, сімейні й фінансові проблеми.
  • Уникайте розмов про політику, релігію, секс.
  • Не сваріть свого попереднього начальника, колег по роботі.
  • На співбесіді прийміть зручну позу, намагайтеся підтримувати із співрозмовником контакт очей.
  • Не перебивайте співрозмовника. На інтерв'ю повинен лідирувати інтерв'юер, не намагайтеся пригнітити його своїми знаннями.
  • Слідкуйте за жестикуляцією. Рухи тіла та рук можуть підвести вас, і показати з невигідної сторони. 
  • По закінченні співбесіди в одній фразі підкресліть своє бажання працювати в даній організації. Нічого не просіть, тим більше не благайте - тільки впевнено висловіть своє бажання. 
  • Потисніть руку, посміхніться й неспішним, впевненим кроком вийдіть із приміщення.
 

Вправа
Вправа "А ось і Я"

Вправа в жартівливій формі дозволяє змоделювати деякі елементи співбесіди при прийманні на роботу і, таким чином, підвищити рівень готовності тих хто проходить подібні співбесіди.

Вправа проводиться в колі, але може використовуватися й при роботі з класом. Кількість учасників - від 6-8 до 15-20 чоловік. Час - від 30 до 40-50 хвилин. Методика проведення може бути в різних варіантах. Ігрова процедура в першому варіанті припускає наступні етапи:
  1. Учасникам гри пояснюється її загальний зміст - перевірити й, по можливості, хоч небагато підвищити свою готовність до проходження співбесіди при працевлаштуванні. За умовою гри передбачається, що підсумки співбесіди є вирішальним чинником зарахування на роботу або на навчання.
  2. Кожний учасник на окремому листочку виписує 5-7 самих головних правил поведінки для вступника й 5-7 головних правил проведення бесіди для члена приймальної комісії, які дозволили б йому не помилитися при виборі претендента. Доцільність включення в гру ролі керівника або члена приймальної комісії пояснюється тим, що претендент на роботу або вступник у навчальний заклад повинні розуміти позицію керівників фірми, а також краще усвідомлювати, чого від них очікують при співбесіді. Все це підвищує шанси претендента зробити гарне враження й бути зарахованим. На це приділяється приблизно 5-7 хвилин. 
  3. Усі сідають у коло. Ведучий пропонує двом гравцям-добровольцям виконати перше ігрове завдання: протягом 7-10 хвилин розіграти сценку співбесіди. Відразу ж уточнюється, хто буде грати претендента на вакантне місце, а хто керівника закладу. 
  4. Після цього обов'язково слід уточнити, що це за заклад (конкретний вуз, фірма і т.п.), а також, яка саме вакансія пропонується для претендента, тобто про що піде мова. Бажано, щоб заклад і вакантне місце в ньому було досить престижним, але в той же час реалістичним для працевлаштування. Уточнити це повинен гравець, який зображує керівника. 
  5. Інший гравець - претендент - відразу ж уточнює, якими основними характеристиками і якостями володіють його герої, наприклад, його вік, освіта, стать, життєвий досвід і т.п. 
  6. Під час програвання інші учасники уважно спостерігають за діями керівника й претендента, відзначаючи для себе, наскільки їхні дії відповідають виписаним на їхніх листочках правилам поведінки для керівника й претендента. 
  7. Після першого програвання всім (включаючи головних гравців) дається завдання: по 5-бальній шкалі оцінити успішність дій окремо для претендента й для керівника. 
  8. Перше слово надається головним гравцям. Спочатку вони по черзі називають свої оцінки (і самооцінки), а потім коротко коментують їх, не забувши співвіднести свої оцінки з виписаними раніше правилами поведінки для керівника й для претендента. Після цього можуть коротко висловлюватися й інші учасники. Бажано завершити перше обговорення за 5-7 хвилин. При наявності більшого часу можна навіть швидко підрахувати, скільки балів набрали керівник і претендент за оцінками інших гравців. 
  9. Перед тим, як почати загальну гру, ведучий може зачитати (для загального розвитку) основні правила для людини, яка бажає справити гарне враження та для керівника, який не хоче помилитися у своєму виборі.
Наприклад, щоб сподобатися іншим людям вам можна орієнтуватися на наступні відомі правила, виділені Д. Карнегі:
  • Щиро цікавтеся іншими людьми.
  • Посміхайтеся.
  • Пам’ятайте, що ім'я людини - це самий бажаний і найважливіший для неї звук на будь-якій мові. 
  • Будьте гарним слухачем, заохочуйте інших говорити про самих себе.
  • Кажіть про те, що цікавить вашого співрозмовника. 
  • Викликайте у вашого співрозмовника свідомість його значущості, й робіть це щиро.
Для керівників можна порекомендувати наступне:
  • Не піддаватися першому враженню від зовнішності претендента (важливіше для роботи все-таки ділові якості).
  • Не переоцінювати “красномовство” претендента, що далеко не завжди свідчить про організаторські здібності.
  • Не переоцінювати різні дипломи "з відзнакою” (вони могли бути «купленими» або отриманими без особливої праці). 
  • При першій зустрічі варто поменше говорити самому керівникові (розповідати про організацію), а слухати претендента. 
  • Навіть якщо претендент спочатку і не справив гарного враження, не треба йому відмовляти відразу, можна чемно запропонувати йому зателефонувати через декілька днів секретареві. 
  • Керівник повинен добре сам розуміти, який же працівник йому потрібний (хоча б приблизно уявляти, якими якостями й характеристиками він повинен володіти, щоб виконувати конкретну роботу або навчатися конкретній спеціальності).
Після цього ведучий пропонує вийти наступному добровольцеві на більш складну й цікаву роль - претендента, який розмовляє із цілою приймальною комісією.
  1. Доброволець сам визначає, у який заклад і на яку вакансію (спеціальність) він збирається оформитися, а також коротко називає основні характеристики свого “героя”.
  2. Роль керівників, а точніше - членів приймальної комісії будуть грати всі інші учасники, при цьому, для більшої гостроти гри її ділять на дві команди, тобто розмовляти із претендентом буде не одна, а відразу дві приймальні комісії. Кожна комісія розташовується за окремим столом. 
  3. Зміст подальшого завдання полягає у тому, що члени комісій будуть по черзі задавати претендентові різні питання, а він повинен відразу ж на них відповідати. Приблизно через 5-7 хвилин таких питань-відповідей члени комісій повинні будуть на листочках по 5-бальній шкалі оцінити, наскільки готовий претендент до зарахування в їхню організацію. Після цього в кожній команді (у кожній комісії) проводиться невелике обговорення й швидко підраховується середній бал готовності претендента (по балах, проставлених на листочках). 
  4. Нарешті, проводиться підсумкове обговорення. Якщо в приймальних комісіях різні думки, то організується невелика дискусія, як між командами-комісіями, так і між окремими гравцями. Загальним підсумком гри можуть стати спільно розроблені й уточнені правила поведінки для претендента й для керівника (члена приймальної комісії).
Головне для вправ такого типу - постаратися менше фантазувати й бути ближче до реальності. Для цього потрібно й самому ведучому краще представляти, які складності очікують претендентів при вступі в ті або інші навчальні заклади, а також при оформленні в державні організації й приватні фірми.

 
Поради для тих, хто проходить психологічне тестування

Багато компаній при прийманні на роботу використовують усілякі опитування, тести, анкети. Тут також існують свої «підводні камені», про які повинен знати кожний, хто влаштовується на роботу. Отже, потрібно запам'ятати:
  • Ви маєте право запитати у психолога назву тесту, який з вами проводять. Це може вам згодитися.
  • На результати тестування може сильно вплинути обстановка. Якщо вам не подобаються умови тестування (галасливо або погане світло) попросіть поліпшити умови, особливо якщо проводиться перевірка ваших здібностей, інтелекту. Просіть в максимально коректній формі, інтелігентно, нікого не дратуючи. Якщо вам відмовлять - то цілком імовірно це такий задум, частина плану. Якщо проводиться обстеження групи, то просіть поліпшити обстановку тільки вам, просто незважено.
  • Багато тестів проводяться з обмеженням і фіксуванням часу. Довідайтеся у психолога максимально повної інформації про обмеження, скільки приділяється на відповіді часу. Приходьте на діагностику обов'язково з годинником: по-перше, це може вам допомогти із плануванням часу на відповіді, а по-друге, відсутність годинника може позначитися на вашому іміджі. Якщо психолог рахує із секундоміром - робіть, звичайно, завдання якнайшвидше. Якщо ні - використайте всі шанси розтягти час. Наприклад, якщо психолог зачитує питання групі - обов'язково просіть психолога повторити незрозуміле або складне питання, наприкінці навіть попросіть дати особисто вам перелік усіх питань. Якщо ви працюєте індивідуально зі списком питань або тестовим зошитом - це великий для вас плюс. Обмежень за часом немає. Сидіть й думайте на здоров'я, нікуди не кваптеся.
  • Якщо не впевнені в собі при проходженні психологічної діагностики (психодіагностики), то виберіть зі своїх знайомих людей того, хто, як вам здається, ідеально відповідає тій ніші, яку ви намагаєтеся зайняти або відстояти. Відповідайте, як відповів би він.
  • Багато тестів містять «шкалу неправди», тобто мають ряд провокаційних питань. Наприклад, в інструкції написано, що в тесті немає правильних і неправильних відповідей - не довіряйте цьому. 
  • Іноді зустрічаються такі тести, у яких одне питання або ствердження зустрічаються двічі. Відповіли по-різному - вам плюс по «шкалі неправди». Намагайтеся дослівно запам'ятовувати питання й відповідати однаково на однакові.
  • Потрібно пам'ятати, що будь-яке опитування «настроєно» на середнью людину, яка схильна себе прикрашати, опитування робить виправлення на природне бажання середньої людини себе прикрасити. 
  • По завершенні процедури тестування спробуйте зробити копію протоколу обстеження бланка зі своїми відповідями. Вони можуть вам стати в нагоді для апеляції (до якої, звичайно, краще не доводити), і напевно, допоможуть уникнути у висновку одного-двох негативних про вас суджень. Якщо звернетеся до знайомого психолога - той допоможе і вкаже на ваші промахи.
Якщо ви навіть і не підозрюєте за якими критеріями ви будете відбиратися і відсіюватися, то тримайте в голові наступну сімку людських якостей за якими, в більшості випадків, іде відбір:
 
 
«Чудова сімка»
  • Інтелект (ну кому потрібний дурний співробітник?!).
  • Чесність (головбухів, як правило, це не стосується).
  • Товариськість (навіть шпигуни повинні вміти товаришувати!).
  • Організаторські здібності (якщо вас відбирають за допомогою психологічних тестів - це значить, що швидше за все у вас рано чи пізно з'явиться шанс покерувати – це факт!).
  • Врівноваженість, емоційна стійкість (для начальника дуже важлива передбачуваність поводження співробітника).
  • Раціональність (ви повинні ефективно використовувати свій робочий час).
  • Інтернальність (свої промахи ви приписуєте собі, здатні робити конструктивні організаційні висновки, прагнете до особистого росту).

Вправа
Вправа «Відділ кадрів»

Мета: Приготування до співбесіди (як для керівника, так і для співробітника).

Група розбивається на дві команди, в кожній обирається один бажаючий, який буде співробітником відділу кадрів. Всі інші - кандидати на робоче місце.

Завдання 1 (для керівника)

Інструкція: «Ви начальник відділу кадрів (співробітник відділу кадрів). Перед вами завдання відібрати співробітників на посаду (обирається посада) Ви повинні визначити:
  1. Які функціональні обов'язки цього співробітника? Необхідно перерахувати ці обов'язки і записати їх.
  2. По яких якостях або інших характеристиках ви відбиратимете співробітників на цю посаду? Які ваші вимоги?
Складіть два списки:
  1. Перерахуйте 10 якостей, якими повинен володіти «ідеальний кандидат» на дану посаду з погляду працедавця.
  2. Перерахуйте 10 якостей або причин, які заважають отримати роботу з погляду працедавця.
 
Завдання 2 (для кандидата на робоче місце)
  • Уявіть собі образ вашого «типового конкурента» в боротьбі за вакантну посаду. Опишіть його по наступним позиціям: стать, вік, сімейний стан, освіта, останнє місце роботи, досвід роботи, чому він шукає нову роботу.
  • За списком якостей, наданих «відділом кадрів» складіть таблицю з оцінкою ваших професійних і особових якостей за п’ятибальною шкалою. При оцінюванні орієнтуйтеся на уявленний вами образ вашого «конкурента».

Команди спостерігають за тим як «керівники» обох команд вибирають співробітника, потім обговорюють рішення.


 
Взято:
www.azps.ru
www.fashion.wworld.com.ua
www.jobportal.com.ua


На нашому сайті Ви можете дізнатися більше про діловий етикет:


Обновлено 14.09.2010 16:35
 
Нікополь Nikopol, Powered by Joomla! and designed by SiteGround web hosting