Зараз на сайті

Сейчас 232 гостей онлайн
Besucherzahler singles
счетчик посещений



Designed by:
SiteGround web hosting Joomla Templates
PDF Печать E-mail
Історія Нікопольщини - В роки Другої світової війни (1939-1945 рр.)
28.01.2014 11:23
There are no translations available.

Мілявський М.С.
Заслужений вчитель України,
учасник бойових дій у ВВВ,
Почесний громадянин м. Нікополя (Україна)
м. Ієрусалим, Ізраїль
Біографія

.

 

Вибух

 


У роки Великої Вітчизняної війни в боях на Нікопольському плацдармі героїзмом і відвагою відзначився льотчик - молодший лейтенант Костянтин Макарович Смуров. Під час розгрому ворожого угруповання в районі станції Мирова Костянтин Смуров повторив безсмертний подвиг легендарного Гастелло.

 


Мов од землетрусу здригалася земля, посічена свинцем і металом, охоплена полум’ям і димовищем. Війська 4-го Українського фронту вели уперті бої на Нікопольському плацдармі в районі села Верхній Рогачик. Наші батальйони та полки намагалися прорвати оборону на цій ділянці фронту. Але противник чинив одчайдушний опір. Фашисти підтягували резерви з правого берега Дніпра. Прифронтові станції запруджувалися ворожими ешелонами.

 


2 листопада 1943 року опів на другу годину дня наша авіаескадрилія одержала бойовий наказ: завдати штурмового удару по колоні ворожих танків, що рухалася по шляху Чкалово-Нікополь, як про це доповіла розвідка. Зірвати цей рух броньованої армади - означає послабити передній край противника та сприяти проривові ворожої оборони, вийти до берегів Дніпра.

 


Погода була ясною. Видимість добра. Запасною ціллю визначена станція Мирова.

 


Шість штурмовиків і шість винищувачів через п’ятнадцять хвилин після отримання наказу піднялися в повітря. У складі шести штурмовиків на чолі з Героєм Радянського Союзу Карагуним був літак льотчика Костянтина Смурова та стрільця-радиста Михайла Пащенка. На шляку Чкалово-Нікополь танкової колони не виявилось. Авіатори прийняли рішення: йти на запасну ціль.

 


Ось під крилами зореносних літаків пропливає станція Мирова. На цій станції знаходилися бензосклад й ешелони з пальним і бойовою технікою.

 


Вишикувавшись у бойовий порядок радянські штурмовики почали бомбардувати станцію. Перший захід пройшов вдало. На другому заходові раптом заговорили зенітні гармати ворога.

 


Літак Костянтина Смурова та Михайла Пащенка, який ішов крайнім у шестірці, вступив у двобій з фашистською зенітною батареєю, щоб дати можливість товаришам завершити бомбовий удар, а потім обстріляти ешелони противника.

 


Набравши висоту, льотчики направили всю вогневу силу свого літака на зенітні батареї, за кілька хвилин примусили їх замовкнути. У цей же час льотчики інших штурмовиків встигли пройти над станцією та пішли на новий захід.

 


Раптом відкрила вогонь друга батарея противника. Бойові друзі побачили нову ціль і Костянтин Смуров спрямував літак назустріч вогняному шквалові.

 


Але ось літак здригнувся від дужого поштовху. З-під крила вирвався язик полум’я. За літаком потягнувся чорний шлейф густого диму.

 


Не припиняючи вогню, літак продовжував пікірувати на зенітки. Та він уже втрачав управління. Збити полум’я не вдалося. Блискавично наближалася земля...

 


Про що думали в ті секунди бойові друзі Михайло Пащенко та Костянтин Смуров? Неможливо точно визначити їх думки. Але з упевненістю можна сказати, що вони залишилися вірними своєму військовому обов’язку, військовій присязі, Батьківщині.

 


До землі залишилася відстань у кілька десятків метрів. Палаючий літак врізався в гущавину ворожих ешелонів і за якусь мить громовисто вибухнув. У небо злетів стовп диму та вогню. Гігантським кострищем палав бензосклад. У полум’ї корчилися вагони військових ешелонів.

 


Луна того вибуху долетіла аж до ставки гітлерівською рейху. Навіть бувалих фашистських генералів вражав подвиг радянських льотчиків, які, як легендарний Гастелло, свої серця віддали часові на розрив. Серця, шо вибухнули страшною ненавистю. Виведення з ладу залізничної станції Мирова, вщент запрудженої військовою технікою та солдатами, сприяло проривові нашими частинами переднього краю противника.

 


Війська 4-го Українського фронту успішно розгортали наступ...

 


Свідками того подвигу були деякі жителі станції Мирова, зокрема Галина Олександрівна Овдій. Вони через кілька днів зібрали останки героїв-льотчиків і поховали їх.

 


Хто ж вони, відважні радянські соколи, які віддали своє життя в боях за визволення Нікополя?

 


У матеріалах юних істориків села Михайлики Кременчукського району, що на Полтавщині є такий запис: «В селі Михайлики в 1935 році почали будувати семирічну школу й закінчили її будівництво у 1938 році. У цій двоповерховій школі були світлі класи, піонерська кімната, хімічний і фізичний кабінет. Найчастіше тримав перехідний Червоний прапор шостий клас. Гарним організатором у піонерській роботі був Михайло Пащенко. Пізніше він став льотчиком. Під час Великої Вітчизняної війни німці підбили його літак і він з палаючим літаком кинувся на ворожі ешелони з боєприпасами та живою силою ворога і підірвав їх...».

 


Майже 23 роки рідні Михайла Пащенка не знали коли і де загинула близька їм людина, де її поховано. Та не знали вони, що у тій же Іванівській області, в місті Кінешмі живуть люди, які мають безпосереднє відношення до героїчного життя Михайла. Там, у Кінешмі, проживають рідні молодшого лейтенанта-льотчика Костянтина Смурова, який літав на одному літаку з Михайлом Пащенком і разом з ним загинув.

 


Кілька років тому юні червоні слідопити Нікопольської середньої школи № 2 розшукали рідних Костянтина Смурова, які не знали, де загинув та де похований їх син.

 


Імена героїв, які повторили подвиг Гастелло в боях на Нікопольському плацдармі, тепер відомі. Кілька років тому до нас, у Нікополь, приїздили з далекої Кінешми рідні Костянтина Смурова - мати Марія Іванівна та молодший брат Олексій.

.

Джерело: Мілявський М.С. Вибух // Нікопольська правда. - 1968. - квіт.

.

Переведення в електронний вигляд: Бутенко О.П.
На нашому сайті Ви можете дізнатися більше про історію Нікопольщини:
 .
 .
Обновлено 28.02.2018 16:03
 
Нікополь Nikopol, Powered by Joomla! and designed by SiteGround web hosting