Зараз на сайті

Сейчас 124 гостей онлайн
Besucherzahler singles
счетчик посещений


Designed by:
SiteGround web hosting Joomla Templates
PDF Печать E-mail
Історія Нікопольщини - Наш край: від мезозою до первісних мисливців
02.09.2009 07:04
Тороп С.О.
Біолог
м. Нікополь, Україна
Біографія

Матеріал надано в авторській редакції 
 
 
Колись на Новопавлівці паслися... носороги

«Зірка» льодовикового періоду»

В епоху, коли велику частину Євразії покривали величезні льодовики, в тій, що тягнулася на території сучасної Новопавлівки тундростепу мешкало багато видів добре відомих нам тварин - вовків, росомах, борсуків. Скоріше за все, в тутешніх місцях мирно паслися огрядні стада первісних короткорогих зубрів, про що свідчить виявлена в 1936 р. в районі Новопавлівки мозкова частина черепа (з роговими отворами) однієї з таких тварин.
 
 
 
 
Носорог
Малюнок: Тороп С.О.
 
 
Найколоритнішим серед всіх звірів, що колись тут жили, без сумніву, був шерстистий носоріг, фрагмент черепа якого вдалося знайти в лютому 2006 року. До речі, останки цієї істоти на Нікопольщині знаходили і раніше. Так, в 1936 р. в районі старої частини міста виявили плечову кістку шерстистого носорога, а в 1940 р. мозкову частину черепа вимерлого гіганта, знайшли біля села Покровського. Одягнений в теплу «шубу» велетень (його латинська назва – Coelondonta Antignitatis) був справжньою «зіркою» льодовикового періоду, що визначала разом з мамонтом, зовнішність фауни того часу. Вперше його (правда, під іншим ім'ям) ще в XVIII столітті описав російський учений і природодослідник Петро Паллас (1741-1811).
 
 
 
Місце знахідки викопних залишків шертистого носорога (район Новопавлівки, м. Нікополь)
Технічне створення мапи: Волкова К.Ф.
 
 
Палеонтологами знайдено досить багато кісток, фрагментів черепів і рогів шерстистих носорогів, але цілі скелети цієї тварини вельми рідкісні. Муміфіковані останки шерстистого носорога найчастіше знаходили на півночі Євразії: у 1773 р. на річці Вілюй (Якутія), в 1877 р. на річці Батинбай (басейн Яни). Тіла цих тварин, що повністю збереглися, виявили в Польщі, в озокеритових родовищах Старуні. Чучело такого муміфікованого носорога експонується в природознавчому музеї Львова.
 
 

Основний  "конкурент"  мамонта

Шерстистий носоріг, що мешкав на Новопавлівці, ймовірно, був основним конкурентом мамонта («волохаті слони» у нас теж водилися) у пошуках чахлої рослинності. Тундростеп, що розкинувся навколо, був досить непривабливим видовищем – мохи, лишайники, маленькі дерева і чагарники, на зразок карликових беріз і таких же низькорослих верб, всілякі трави і злаки. Загалом, щось середнє між сучасною північною тундрою і куди добріше нам знайомими південними трав'яними співтовариствами. Стада мамонтів і шерстистих носорогів часто паслися поряд, годувалися одними і тими ж рослинами: «У пасці шерстистих носорогів, що добре збереглися, знаходили гілки хвойних дерев і верби. Це зимова їжа. Літом же в меню переважали різні степові трави» (И. Акимушкин «Мир животных», Москва, 1992 г.).
 
 
 
 
Зуб шерстистого носорога. 2008 р.
Фото: Рудоманов Р.С.
 
 
Сучасні носороги, напевно, прийшли б в подив, якби дізналися, що їх далекі предки використовували свої роги в якості... знаряддя для риття снігу: «У пошуках прожитку зимою носороги розривали ними сніг, щоб дістатися до пожухлих трав. У мамонтів таким знаряддям були бивні» (И. Акимушкин). До речі, на передній частині голови у шерстяних носорогів розташовувалися цілих два роги. Перший, найбільший, у старих самців бував до 1 м завдовжки, але, думаю, зустрічалися і екземпляри з рогами не менше 1,2 - 1,5 м. Адже у деяких з носорогів, що нині живуть, вони іноді бувають і того більше: «Довжина найкрупнішого рогу у білого африканського носорога склала 158 см» (Карон Гоутмен, Хітер Еймері «Світ ссавців», Лондон, 1995 р.).
 
Довгий час ріг носорога помилково вважали кісткою: «Ріг носорога є не кістка, а особливий наріст з щільно зрощених волоськоподібних волокон» (Джонс Поуп). Без сумніву, він був грізною зброєю і служив захистом від хижих звірів і первісних мисливців.
 
Багато палеонтологів, вважають, що шерстисті носороги були дуже агресивними тваринами: «Шерстистий носоріг був менше мамонта за розмірами, але напевно відрізнявся лютим темпераментом, не поступаючись в цьому своїм сучасним родичам» (С. Наугольных «Палеонтология», Москва, 2004р.). Як відомо, основною причиною агресивності сучасних носорогів є слабкий зір: «Носороги короткозорі, і, мабуть, через це вони дуже агресивні. У них розвинена звичка спочатку кинутися вперед, а вже потім розбиратися, що до чого. Атакуючий носоріг – видовище страшне, але досвідчена людина знає, що варто відійти трохи убік, і носоріг пролетить мимо. Зір-то неякий» (П. Ляхов «Животные», Москва, 1999 г.).
 
Люди, що жили за часів льодовикового періоду на Нікопольщині, полювали на мамонтів (читайте статтю «Люди і мамонти»), і, швидше за все, бажаною їжею для них були і шерстисті носороги.

 

Єдиноріг і міфи про нього

Ще в стародавні часи в Західній і Східній Європі (у тому числі і на території сучасної Нікопольщини) люди знаходили роги вимерлих носорогів. Пізніше з’явилися міфи про коня з довгим рогом – єдинорога. По повір’ю, порошок з його рогу рятує від чуми і епілепсії, укріплює чоловічу силу. Ще Ктезіас, старогрецький історик і лейб-медик персидського царя Артаксеркса II, сплутав єдинорога з носорогом. Із-за «чудодійного» рогу тих нащадків шерстистих носорогів, що жили в Азії і Африці, нещадно винищували за часів старовини і Середньовіччя. Продовжують винищувати їх і в наші дні, хоча наука давно довела, що ріг носорога ніякими цілющими властивостями не володіє: «У деяких країнах ріг стоїть набагато більше, ніж сума річної заробітної плати африканського поденника» (П. Ляхов). «Навіть сеча носорога – вельми швидкий на Сході товар: «говорять, що вона позбавляє від різних хвороб. Тому в зоопарках Індії, вартуючи ретельно, її збирають і продають на ринку в Калькутті» (И. Акимушкин). У пресі вже з’явилися повідомлення про те, що пані бальзаківського віку з країн Євросоюзу використовують цю сечу для «омолоджування», намазуючи нею своє тіло.
 
А тим часом, азіатських і африканських носорогів стає все менше. Не виключено навіть, що скоро вони зникнуть з лиця землі, як і одягнені в теплі «шуби» гіганти, що колись жили на Новопавлівці.

Р.S. «Деякі зоологи мріють про те, що мамонти, шерстисті носороги і інші тварини Європейського льодовикового часу, можливо, ще і зараз живуть де-небудь у віддалених куточках Північної Азії» (Р. Вендт).



Переведення в електронний вигляд: Бутенко О.П.


На нашому сайті Ви можете дізнатися більше про історію Нікопольщини:



Обновлено 27.02.2018 11:55
 
Нікополь Nikopol, Powered by Joomla! and designed by SiteGround web hosting