PDF Печать E-mail
Дніпровські плавні - Тваринний світ
13.05.2009 13:59
There are no translations available.

Тороп С.О.
Біолог
м. Нікополь, Україна

Біографія

Малюнок автора

Матеріал надано в авторській редакції

 

Полівка водяна (Arvicola terrestris)
 
Цю тварину досить часто називають „водяним пацюком”, хоча вона має більш характерну для полівки зовнішність. Ще у середині ХХ століття полівка водяна була дуже поширеною як на Дніпрі, так і інших річках Дніпровських плавнів. Люди, які тримали у плавнях городи, час від часу скаржилися на набіги цих тварин. Досить тривалий час їх взагалі вважали чи не найбільшими шкідниками й тому щороку знищували у великій кількості. Вбивали полівок водяних й ще з однієї причини – заради їх шкірок.
 
Трохи більше 50 років тому, після будівництва Каховського водосховища, вони стали достатньо рідкісними і, навіть, зникаючими у нашій місцевості. Частково це можна пояснити забрудненням води, викидами промислових підприємств Нікополя та  інших індустріальних  міст. Але головна причина криється у завезенні з Північної Америки ондатри (Ondatra zibethicus), екологічно близького виду, яка досить швидко розповсюдившись розпочала витісняти полівку водяну.
  
 
 
Місця розповсюдження полівки водяної у часи Дніпровських плавнів (XIX-поч. ХХ ст.)
 

Довжина тіла полівки водяної 16-18 см. Зовні вона досить схожа на пацюка сірого (дуже розповсюдженого нині, дякуючи стихійним звалищам сміття, по берегах Каховського водосховища), але відрізняється від останнього коротким (приблизно до половини довжини тіла) хвостом, короткими і малопомітними вухами, дещо притупленою мордою. Хутро на спині у цього виду темно-буре, черево завжди світліше від спини. Полівка водяна активна протягом усього року. Зиму вона  проводить у норі, яку риє на березі водойми. Біля кожної нори можна побачити невеликі викиди землі, дуже схожі на ті, що залишають після себе кроти. Розповсюджується полівка водяна 3-4 рази на рік. Через 3 тижні після парування народжується 5-6 (іноді до 11) малят, які стають дорослими лише на другому році життя. Основна їжа цих тварин – зелені частини та коріння рослин, які ростуть по берегах водойм. Вони можуть також гризти кору дерев, за що їх у часи Дніпровських плавнів вважали злісними шкідниками садів.
 

 
Поширення полівки водяної на території Нікопольського району (2000-2008 рр.)
 

Останні знахідки полівки водяної на території Нікопольського району: Панські кручі, район с. Капулівки (2000 р., 2001 р., 2007 р.), долина річки Базавлук (2004 р.); Новопавлівка (район м. Нікополя) (2008 р.).
 

Довідка
Люди досить часто плутають між собою мишей та полівок, справді досить схожих не тільки своїми розмірами, але й зовні. Відрізняє цих тварин притуплена морда (1), короткий хвіст, до половини тіла (2), та не такі стирчаті, як у мишей вуха (3).
 
 
Миша 
 
 
 
Полівка
 

Увага!

У містах, особливо у великих та індустріальних, місця зустрічей полівки водяної слід відмічати, оскільки цей вид є індикатором гарного природного стану біотопу.
 

 
 
Фото: www.farm1.static.flickr.com
 
 Фото: www.arkive.org
 
 Фото: www.farm3.static.flickr.com
 


 Фото: www.enwp.co.uk
  Фото: www.djsphotography.co.uk

                          

Переклад в електронний вигляд: Бутенко О.П.


Дізнатися більше про полівку водяну Ви можете тут:

 
 
 
 
У разі використання матеріалів цього сайту посилання на сайт обов'язкове
Обновлено 10.09.2009 04:02
 
Нікополь Nikopol, Powered by Joomla! and designed by SiteGround web hosting