PDF Друк e-mail
БИЦ "Слово" (г. Никополь) - Новини відділу з питань культури та туризму
Четвер, 01 вересня 2016, 16:27

У Нікополі побувала автор терапевтичних казок для дорослих


Трапляється, що випадкові, незаплановані події стають справжнім одкровенням. Такою стала зустріч із бердянською казкаркою Svetlana Omelnitskaya у нікопольській центральній бібліотеці. Цю тендітну жінку до нас несподівано заніс погожий вітерець нових вражень і знань. Багато хто з присутніх на презентації книжки Світлани вперше чув про таке поняття як казкотерапія. А тепер воно комусь точно стане у нагоді.

Якби не Наталья Кулик, активна та допитлива мешканка Нікополя, навряд чи би ми змогли зустрітись із письменницею. Але так вийшло, що Наталя поїхала на свою малу батьківщину – у Бердянськ – допомогти у проведенні фестивалю «З країни в Україну» (який у липні 2016-го пройшов і у нашому місті). І там їй розповіли про чудову жінку з непростою долею, яку біда навчила писати цілющі казки для дорослих. Згодом з’ясувалося, що Наталя та Світлана знайомі ще з юності. Отож, зустріч двох землячок вийшла теплою та дружньою.

А нещодавно стало відомо, що Омельницька презентує свою першу книгу терапевтичних казок «Час зустрічати світанок» у Києві. Наталя не втратила нагоду запросити Світлану з презентацією і до Нікополя. Письменниця з радістю погодилася. Приміщення для події гостинно надало керівництво нашої НІКОПОЛЬСЬКА МІСЬКА ЦБС

- Я втратила дитину. Після довготривалої хвороби вирішила піти в інші світи моя донечка, - розкрила душу перед присутніми автор казок для дорослих – мініатюрна доладна жіночка з приємним заспокійливим голосом. – Добре, що в той час я вже знала, що таке арт-терапія. Бо без творчості я не знаю, як пережила би таке.
Малювати, писати, виплескувати всі свої емоції – ось те, що дає сили існувати далі.

- Є така арт-терапевтична методика як «вранішні сторінки», - продовжує Світлана. - Це коли кожного ранку після пробудження ти в першу чергу занотовуєш всі свої теперішні думки та відчуття на папері. Так робила і я. А потім ці записи почали наповнюватися образами, персонажами. Вони поступово перетворилися на казки. Я могла проходити повз кухню, краєм ока побачити звичайну губку для миття посуду, і в одну мить у моїй уяві вона набувала рис казкового героя зі своїм характером, життєвими обставинами та мораллю. Ось так, на побутовому рівні і народжувались казки. Але, пропущені крізь призму мого внутрішнього світу, життєвого досвіду, ці твори несли у собі лікувальну філософію. Як пережити втрату (будь-яку – від смерті та розлуки з коханою людиною до втрати домівки та Батьківщини), у казковій формі простою та зрозумілою мовою розповідають герої книги «Час зустрічати світанок». А кожен читач прислухається до власних відчуттів під час розповіді. Які персонажі та ситуації викликають у нього найбільше емоцій – з такими внутрішніми проблемами і варто попрацювати. До цього ж, кожній історії присвячена ілюстрація, яку читач може власноруч розмалювати у будь-які кольори. Отож, виходить подвійна арт-терапія.

Присутні на презентації у центральній бібліотеці щиро подякували Світлані Омельницькій за такий цікавий та корисний захід. Адже багато хто ще не знає про велику силу арт-терапії у різних її проявах. На прикладі власної долі і власної книжки бердянська казкарка якнайкраще продемонструвала публіці, як працює цей доступний кожному з нас метод.

P.S. Доречі, вже у вересні Світлана проведе свій тренінг у межах арт-фестивалю «Психотерапія та творчість», що пройде 16-18 числа на Хортиці (Запоріжжя).

 

 

 

 

 

 

Останнє оновлення на Четвер, 01 вересня 2016, 16:41
 
, Powered by Joomla! and designed by SiteGround web hosting