PDF Печать E-mail
17.03.2009 13:16
There are no translations available.

Тороп С.О.
Біолог
м. Нікополь, Україна
Біографія
 
Матеріал надано в авторській редакції 
 
Люди і мамонти

Багато тисяч років тому біля околиці величезного льодовика на території сучасної Нікопольщини поряд з мамонтами мешкали мисливці кам'яного віку. Про те, що люди і мамонти були сучасниками, неспростовно свідчать археологічні і палеонтологічні знахідки.


Знахідка в гранітному кар'єрі
 
6 липня 1979 р. в Нікопольський державний краєзнавчий музей поступило повідомлення від помічника екскаваторника Олександра Глиняного, який стверджував, що ним на вскришці (території, площу якої розчищають від глини для створення нового кар'єру по здобичі граніту) виявлені залишки невідомої тварини. Як підтвердження своєї розповіді, Олександр Глиняний показав знайдені ним кістки. Це був різець мамонта! Керівник археологічної секції і директор Нікопольського краєзнавчого музею Петро Ганжа запропонував негайно виїхати на місце палеонтологічної знахідки.
 
7 липня 1979 р. на вказане Глиняним місце прибули члени археологічної секції Василь Шатунов, Микола Носенко і Мирослав Жуковський. А зараз я хочу надати слово безпосередньому учасникові тих подій, завідувачеві відділом археології і стародавньої історії НДКМ Василю Шатунову: «Ми прибули на місце знахідки близько 9 години ранку і виявили над поверхнею глини два різці мамонта. Глибина знайдених залишків (від рівня сучасної поверхні) складала 5 м 20 см. В ході розчищення вдалося виявити верхню щелепу мамонта, яка знаходилася в переверненому стані (на потилиці). У східній її частині були виявлені два порожнистих «розтруба» бивнів різної довжини (лівий - 15 см, правий -10 см), які відходили від неї та мали сліди облому.
 

 
Знахідка в гранітному кар'єрі. Нікополь. Липень, 1979 р.
Фото надано завідуючим відділом археології НДКМ Шатуновим В.В.  
 
На глибині 20 см був виявлений довгастий камінь темного кольору, на який щелепа як би спиралася. З північного боку від щелепи на глибині 25 см знаходилися ще два камені завдовжки 15 і 23,5 см: довгі камені зацікавили нас своєю формою і структурою, абсолютно не ідентичною із структурою тих, що лежали поряд дрібних каменів. Тому виникло припущення, що це були підручні засоби праці - те, що потрапило під руку первісним людям з найбільш придатного для оброблення звіриної туші. Бивні, ймовірно, були обломані ними при оббілуванні мамонта і забрані разом з рештою здобичі. А використані при цьому камені вони просто кинули поряд». Пізніше цю знахідку в гранітному кар'єрі оглянув прибулий із Запоріжжя позаштатний співробітник Інституту археології АН УРСР Олександр Бодянський (1916-1992 рр.) - археолог, що знайшов на території Нікопольського району стоянки часів палеоліту. Він підтвердив, що виявлені в кар'єрі камені були знаряддями праці жителів кам'яного віку і датував їх часом пізнього палеоліту.


Довідка
Кам'яний вік - як найдавніший період історії людства, коли основним матеріалом для виготовлення знарядь праці і зброї був камінь (близько 800 тис. - 6 тис. років тому). Пізній палеоліт (пізнє або верхнє кам’яне століття, був 35-10 тис. років тому).



Мисливці кам'яного століття
 
Отже, знахідка в гранітному кар'єрі підтвердила, що, принаймні, під час пізнього палеоліту на території сучасної Нікопольщини вже мешкали люди. Життя біля околиці льодовика стало для них складним випробуванням: «Цілком ймовірно, що людина епохи палеоліту вела напівосідлий спосіб життя в тому сенсі, що печери були заселені круглий рік якоюсь частиною племені, тоді як інша частина - мисливські загони - блукала у пошуках здобичі, розбиваючи тимчасові стоянки» (біолог Ф. Ворд). На Нікопольщині такі тимчасові поселення знаходили в районі села Капулівки, а також біля села Кам'янського і Перевізьських хуторів.
 
 
Знахідки на Нікопольщині поселень первісних мисливців
Технічне створення мапи: Волкова К.Ф. 
 
У 20-30-х роках минулого століття археологом Нікопольського музею витончених мистецтв Теодосієм Керановим були знайдені знаряддя праці з кремнію, що відносяться до часу кам'яного століття. Якнайдавнішими знаряддями, як вважають учені, були гальки, сколені на одному кінці, і гострі відщепи від них. Пізніше з'явилися гостріші відщепи (їх вирубували з наперед заготовлених дископодібних каменів), з яких робили шкрябання, наконечники для копій, ножі, проколи для зшивання шкур. Люди тієї далекої від нас епохи вже не ходили голяком, а їх взуття швидше за все нагадувало мокасини.
 
 
 
Стоянка первісних мисливців
 
Основним матеріалом, з якого мешканці кам'яного століття виготовляли знаряддя, був кремінь  - мінеральне утворення, що складається з кальциту і халцедону. Твердість кременю за мінералогічною шкалою Мооса - близько 7 балів (твердість алмазів за тією ж шкалою - 10 балів). Він достатньо твердий, щоб використовувати його як знаряддя праці або зброї, але з іншого боку, достатньо м'який, щоб піддаватися обробці. Найважливіша особливість кремнію - його здатність розщеплюватися на пластини. Це дозволяло виготовляти кремнієві рубала, шкрябання для очищення шкур, пізніше - наконечники списів і стріл.
 
Знаряддя первісної людини
 
Близько 17 тис. років тому проколи (вістря з каменя і кістки) замінили голки. «У поселеннях людей пізнього палеоліту археологи знаходять вже примітивні рибальські гачки з кістки та кістяні гарпуни». Вірогідно, що у той час люди вже навчилися здобувати вогонь за допомогою кремнію і залізного колчедану.
 
 
Рибальські гачки
 
А зараз, поважані читачі, звернете увагу на наступну цитату: «Дома з опорними стовпами для стін і дахів з'являються вперше у верхньому палеоліті: 35-10 тис. років тому. У ту пору багато жител будувалися з... кісток мамонта. Приклад тому - кругла хатина площею 56 квадратних метрів, виявлена при розкопках поблизу села Костенки (на правом березі Дону, на південь від Воронежа). Тут відкопали більше 20 жител. Деякі завдовжки до 35 метрів, а шириною до 15 метрів» (вчений-біолог, письменник Ігор Акімушкін). Якщо пам'ятаєте, на виявленій в гранітному кар'єрі верхній щелепі мамонта бивні практично були відсутні. Не були знайдені поблизу і кістки тварини. Чи не використали їх первісні мешканці Нікопольщини як будівельний матеріал?
 
 
 
Житла первісних людей з кісток мамонта
 
Первісний художник


«Забити, як мамонта»
 
До цих пір про людину, яку як слід провчили, завдавши їй добру прочуханку, ми говоримо: «Забили, як мамонта». Під час кам'яного століття ця тварина стала для первісної людини чи не найбажанішою здобиччю, а від одного полювання нерідко залежала доля цілого племені. Варто відзначити, що мамонт був вельми грізним і зовсім не слабким суперником - його велетенські розміри (висота до 3 м) і величезні бивні навівали марновірний страх навіть на найсміливішого мисливця. Але колективне полювання помітно збільшувало шанси людини на успіх. До того ж ії зброя постійно удосконалювалася. Якщо спочатку списи і дротики були просто загостреними палицями, то з часом на них з'явилися кременеві і галечні наконечники.
 
 
 
Виготовлення зброї первісними мисливцями
 
Увінчану ними зброю стали кидати рукою! У верхньому палеоліті людина винайшла списометалки на зразок тих, якими і нині користуються австралійські аборигени: «Списометалки - неширокі дощечки з упором для держака списа - значно збільшують дальність польоту і пробивну силу кинутої з їх допомогою зброї» (Ігор Акімушкін). Все більше «волохатих слонів» стали потрапляти у влаштовані людиною хитромудрі пастки. Часто ними служили викопані біля водопою і замасковані гілками ями. Велика і важка тварина провалювалася до ями, після чого починалося «биття за повною програмою». Мисливці, що вибралися з укриттів, обрушували на мамонта град з дротиків і каменів.
 
 
 
Люди і мамонти
 
Перші жителі Нікопольщини були справжніми винищувачами мамонтів, а їх полювання, швидше за все, було схоже на облаву. Гігантських тварин заманювали в хитромудрі пастки, заганяли в безвихідь або на обрив. Можливо, при цьому первісні люди застосовували вогонь, щоб налякати велетнів льодовикового періоду. Пригадайте, який панічний жах викликала «вогненна квітка» у чотириногих героїв казки Р. Кіплінга «Мауглі».
 
 
Полювання первісних мисливців на диких коней
 
На відкритих просторах вони все частіше почали будувати так звані наземні каркасні споруди: халабуди і примітивні будинки. Примітно, що багато цих жител було обкладено великими кістками мамонтів.
 
На стоянках первісних людей археологи часто знаходять кістки, складені купами. Мабуть, це запаси палива. Сучасні мисливці, особливо у Сибіру і Північній Канаді теж не рідко використовують кістки тварин для обігріву.
 
 
Карта  просування льодовиків та стоянок первісних людей
Технічне створення мапи: Волкова К.Ф.
 
Збільшення чисельності населення в раніше малолюдних районах і епідемії, що спалахнули в кінці льодовикового періоду, призвели, на думку багатьох вчених, до повного зникнення ряду великих тварин: «Мабуть, саме в цей період почало складатися те, що зараз прийнято називати споживчим відношенням до природи - стародавній рефлекс, направлений на самоствердження людини у ворожому йому середовищі» (палеоботанік, доктор геолого-мінералогіческих наук Сергій Наугольних). У наш час люди, щонайменше, одні з головних винуватців зникнення мамонта, встановили цій тварині вже цілий ряд пам'ятників. Стилізована скульптура мамонта встановлена перед будівлею управління гравієвим кар'єром в містечку Кейтхорпі (Великобританія). Є пам'ятники мамонту в м. Хорбе (ФРН) і в Москві.
 

Цікаві факти

  • Археологи встановили, що іноді люди, вбивши мамонта, не могли повністю зняти з нього шкіру. Вона була занадто товста для тих знарядь праці. Тому люди поселялися біля вбитої тварини й жили там, поки не з'їдали її повністю. Недалеко від м. Томська (Росія) знайшли повний кістяк мамонта, сліди багать і кремнієвих знарядь. Археологи визначили, що люди жили там доти, поки не з'їли м'ясо усього мамонта, а доївши його пішли. Знаряддя кинули, тому що носити із собою великі важкі камені не було необхідності. Їх можна було виготовити в іншому місці й у будь-який час.
 
Житло первісних мисливців
  • З 1922 р. археологи ведуть розкопки палеолітичних стоянок первісних мисливців на мамонтів у с. Костенки (Воронезька обл., Росія). Вони встановили, що свій одяг зі шкір первісні люди фарбували в рожевий колір, змішуючи червону й білу фарбу. Вони використовували широкий спектр фарб: червону (від темно-вишневої до алої), білу, чорну. Статуетки з бивня мамонта пофарбовані в чорний колір, зберігалися недоторканними, а пофарбовані в червоний - розбивалися. Вчені поки не знайшли цьому пояснення.
  • Під містом Іркутськом (Росія) під час археологічних розкопок були виявлені фігурки мамонта, ведмедя, птахів і людини. Зроблені вони були здебільшого з кістки мамонта.
  • Два найдавніших послідовних за часом комплексів малої звіриної скульптури були відкриті в печері Фогельгерд (ФРН). Нижній шар часів верхнього палеоліту дав серію фігурок тварин (мамонта, коня, пантери й, імовірно, печерного ведмедя) вміло вирізаних з бивня мамонта й іноді орнаментованих рядами знаків.
 
Фігурка коня (бивень мамонта, довжина - 4,8 см) з печери Фогельгерд (ФРН)
 
 
 
Статуетка мамонта, орнаментована рядками хрестоподібних знаків (бивень мамонта, довжина - 4,9 см) з печери Фогельгерд (ФРН)
  • Останні розкопки в Європі підтверджують думку про те, що неандертальці й кроманьонці протягом багатьох тисяч років жили пліч-о-пліч, іноді навіть користувалися по черзі тими самими печерами й зовсім не міркували про масове знищення один одного...
 
 
Кроманьонці. Реконструкція М.М. Герасимова по черепах, знайдених у гроті Мурзак-Коба (Крим, Україна). 
Фото: www.dic.academic.ru
  • 18 тис. років тому обсяг льоду Північної півкулі становив близько 50 млн. км3.
 
Крижаний покрив Північної півкулі 18 тис. років тому
(горизонтальне штрихуванням - морський лід, вертикальне - материковий льодовик,
жирна чорна смуга - узбережжя в льодовиковий період, тонка чорна смуга - обрис берегів у наш час)  
  • Льодовик у районі нинішньої затоки Святого Лаврентія товщиною 4500 м вкривав всю Канаду й північну частину США. Уздовж узбережжя Тихого океану він стикувався з Кордильєрським льодовиком, мав точки дотику із Гренландським і Інуїтським. Накопичення криги вкривали Ірландію, Шотландію, Скандинавію, північну частину ФРН, Альпи, Карпати, Піренеї, Татри й Російську Федерацію до самого Уралу. Суцільний лід був на місці Північного, Норвезького й Гренландського морів. Балтійського моря в той час просто не існувало, а рівень Світового океану був на 200 м нижче, ніж зараз. Шотландія й Ірландія були складовою частиною європейського материка, Гренландія ще не відірвалася від американського континенту, який з'єднувався широким перешийком з Азією. Через Аляску в Америку проникали із Чукотки племена первісних мисливців. Інші первісні племена кочували уздовж південного краю льоду з північної Європи в Гренландію.
  • У Каповій печері (Південний Урал, Росія) у 100 м від входу (на висоті 29 м) первісною людиною був зроблений вхід на другий поверх. Якщо піднятися по стрімкій скелі й проповзти по гострих каменях 150 м у глиб печери, то можна побачити на стінах зафарбовані фарбою силуети мамонтів, носорогів і коней. Всі вони були залишені людьми, які жили тут у часи кам'яного віку.
  • У долині річки Ах вчені знайшли таємниче зображення на бивні мамонта, яке відноситься до культури, поширеної на півдні Франції більш ніж 30 тис. років тому. На думку ряду дослідників, ця знахідка є прадавнім зображенням сузір'я Оріон, яке жителі пізнього палеоліту, можливо, називали «Ловцем» або «Мисливцем». Контури вирізаної первісним майстром фігури (підняті руки, розставлені ноги, меч або дубина на поясі) точно передають відносне розташування зірок в цьому сузір'ї. Німецький дослідник Міхаель Раппенглюк застосував комп'ютерну симуляцію, щоб вияснити взаємне розташування зірок в сузір'ї Оріон в епоху палеоліту. З’ясувалось, що воно було саме таким, як на первісному зображенні. Більш того, на думку німецького вченого, 86 насічок нанесені на нього теж не дарма. Саме 86 днів в році видно на небі найяскравішу зірку у сузір'ї Оріон!


    Зображення на пластині з бивня мамонта сузір'я Оріон
  • Можливо, найдревніша з відомих карт знайдена в околицях села Межирич - на території сучасної України. Вона була вирізана на кістці мамонта 15 тис. років тому.


    Вирізана на кістці мамонта карта


    Первісний художник вирізає карту
 

 
Трішечки гумору від автора статті
 
- Яка макроекономіка?! Ви б краще нас вогонь видобувати навчили...
Малюнок: Тороп С.О.
 
 
- Тепер я розумію, що таке наближення кризи.
Малюнок: Тороп С.О. 
 
 
- А зараз перед вами виступить лідер партії "Назад до природи!"
Малюнок: Тороп С.О. 
 
 
- Знайшов кого привчати! Нам ще свинячого грипу у домі не вистачало!
Малюнок: Тороп С.О. 
 

 
- Кажуть, що скоро наступить глобальне потепління...
Малюнок: Тороп С.О. 
 
 
 
- Тату, а хто такі слони?
- Це - мамонти-нудисти, синку.
Малюнок: Тороп С.О. 



Ілюстрації:
  1. Детская энциклопедия. Том 7. Человек. - М. : Просвещение, 1966. - 528 с. : ил.
  2. Детская энциклопедия. Том 8. Человек .- М. : Просвещение, 1967. - 640 с. : ил.
  3. Рыболовство. - 1989. - № 7. - С. 31
  4. Столяр А.Д. Происхождение изобразительного искусства. - М. : Искусство. - 1985. - 300 с.


Переведення в електронний вигляд: Бутенко О.П.

На нашому сайті Ви можете дізнатися більше про історію Нікопольщини:


Обновлено ( 17.08.2011 13:00 )
 
Нікополь Nikopol, Powered by Joomla! and designed by SiteGround web hosting