Зараз на сайті

Сейчас 188 гостей онлайн
Besucherzahler singles
счетчик посещений



Designed by:
SiteGround web hosting Joomla Templates
PDF Печать E-mail
Історія Нікопольщини - В роки Другої світової війни (1939-1945 рр.)
02.07.2009 09:50

Тороп С.О.
Біолог, краєзнавець
м. Нікополь, Україна
Біографія

Матеріал надано в авторській редакції

 

Які танки визволяли Нікополь?

У центрі Нікополя на згадку про подвиг танкістів, що звільняли наше місто 8 лютого 1944 року, на п'єдесталі встановлений важкий танк ЙС-2 («Йосип Сталін»).
 ЙС-2, площа Визволення. Нікополь. 2009 р.
Фото: Рудоманова О.Є.
.
Створений більше 60 років тому, він і сьогодні здається грізним і могутнім. Багато істориків вважають ЙС-2 найсильнішим танком Другої світової війни. Його озброєння дозволяло вести бій з танками супротивника на відстані понад 2 км, а німецьке командування забороняло своїм танкістам вступати з ним у відкриті поєдинки. Без сумніву, танки ЙС-2 відіграли велику роль в розгромі фашистів, але в звільненні нашого міста вони участі не брали. У свій перший бій ЙС-2 відправилися в середині лютого 1944 р. в районі міста Корсунь-Шевченківський, всього через декілька днів після визволення Нікополя.



 
Танк ЙС-2
.
Які ж тоді танки звільняли Нікополь? Серед них в першу чергу варто згадати важкі танки КВ («Клим Ворошилов»), які мали на усіх фронтах не меншу славу, ніж згадані вище ЙС-2. Вони були створені ще у 1939 році, коли армії знадобилися бойові машини, невразливі для снарядів протитанкових гармат. На початку 1941 року на КВ-1, бойова маса якого складала більше 42 тонн, встановили найпотужнішу на той час 76,2-мм гармату, випустивши до початку війни 636 таких танків.
Радянський важкий танк КВ 
.
Практично одночасно був налагоджений випуск і 52-тонного танка КВ-2, оснащеного 152-мм гаубицею для руйнування довготривалих вогневих точок супротивника. У вирішальних боях на Нікопольському плацдармі взяло участь 20 важких танків КВ-2, які належали 5-му гвардійському танковому полку прориву полковника Петра Грецького. Після завдання відволікаючих флангових ударів, які змусили гітлерівців перекинути на другорядні ділянки фронту відразу дві резервні танкові дивізії, війська 3-го Українського фронту перейшли в наступ на головному запланованому напрямі, застигнувши супротивника зненацька.
Радянський важкий танк прориву КВ-2

.
31 січня 1944 року за підтримки двох десятків танків КВ-2 його оборона була прорвана на 3-кілометровій ділянці на північ від Нікополя. Вже наступного дня в прорив, який утворився, пішли у бій до 120 радянських танків і більше 20 самохідних установок.

Радянська СУ-76

.
Розвиваючи наступ в двох напрямах, радянські війська наблизилися до Апостолово і, оволодівши Шолохово, наблизилися до Дніпра. Над зосередженим в районі Нікополя великим угрупуванням вермахту нависла загроза повного оточення і знищення.

Німецький середній танк Т-ІV (1942 р.)

Німецька СУ «Хуммель»

.
На думку багатьох військових істориків, саме цей прорив зумовив її подальшу долю. Залишаючи на полі бою десятки підбитих танків і бронетранспортерів, несучи великі втрати, нацисти, кинули важку техніку і почали відступати. Несли втрати і радянські танкісти. У наказі № 34 по 5-у гвардійському танковому полку прориву згадується про п’ять важких танків КВ-2 (№ 10 529, № 15 037, № 2 183, № 3 239 і № 30 158), підбитих і згорілих від артвогню супротивника в районі села Приют (на північ від Нікополя).

.
У складі 4-го гвардійського механізованого корпусу і 11-ої окремої танкової бригади, введених в прорив 1 лютого 1944 року діяли не менш знамениті середні танки Т-34. У роки війни було випущено декілька їх модифікацій, які відрізнялися один від одного не тільки встановленим на них озброєнням, але навіть зовні. На архівних фотографіях, зроблених під час боїв на Нікопольському плацдармі, можна чітко розрізнити танки з невеликими баштами і встановленими на них командирськими башточками. Ці танки були створені зимою 1942-43 рр., добре зарекомендували себе на Курській дузі і брали участь у всіх битвах на Лівобережній та  Правобережній Україні. У деяких довідниках ця модель іноді позначається як Т-34 (42/43) або Т-34 випуску 1943 р. На відміну від танків попередніх випусків, Т-34 (42/43) мали шестигранні башти, встановлені на них (для поліпшення спостереження) командирські башточки, збільшену товщину броні, три циліндрових додаткових паливних бака.
Танк Т-34 (1943 р.)
.
Брали участь в звільненні Нікополя і інші танки. Учасник боїв на Нікопольському плацдармі Данило Чалий, інструктор політвідділу 13-ої (згодом 32-ої) гвардійської окремої танкової бригади, згадує: «Механик-водитель танка Т-70 старший сержант И.И. Васильчук за подвиги в течение одного дня был награжден двумя орденами: орденом Красной Звезды и орденом Славы III степени, за подавление пулеметного дзота, а также он вынес из танка раненого командира танковой роты» (сборник «Они освобождали Никополь», стр. 141).
Танк Т-70
Фото: www.armor.kiev.ua
 .
На жаль, про цілу серію легких танків (Т-60, Т-70, Т-70м, Т-80), що випускалися радянською промисловістю в 1941-43 рр., сьогодні мало пишуть і згадують. А тим часом Т-70 і Т-80 вважаються кращими легкими танками Другої світової війни. Вони відрізнялися непоганою маневреністю і хорошою прохідністю, були дешевими і простими у виробництві. До того ж Т-70 - другий по масовості радянський танк (побудовано 8 315 штук). Танки Т-70 озброювалися 45 мм гарматою і 7,62 мм кулеметом, а їх екіпаж складався з двох чоловік. Вони призначалися для розвідки і супроводу піхоти. Історик військової техніки Ігор Шмельов, автор книги «Танки в бою», відзначає: «В 1942 г. советская промышленность наладила выпуск средних танков в достаточном количестве, и Т-70 стал применяться только для разведки и охранения». Але цим танкам ще не раз доводилося брати участь в наступальних операціях. У тому числі і в боях на Нікопольському плацдармі.

 .

Під час боїв на Нікопольському плацдармі, поряд з Т-70, для підтримки наступаючої піхоти, використовувалися й більш досконалі радянські легкі танки Т-80, виробництво яких було налагоджене в 1943 р.

Радянський легкий танк Т-80

.
У порівнянні з попередниками, їх бойова маса зросла до 11,6 т, екіпаж - до 3-х чоловік, швидкість по шосе - до 45 км/год. Збільшилися також висота та потужність двигуна танка, а бортова сталь стала товщою: лоб корпусу - 45 мм, борт - 25 мм, башта - 35 мм. Але все таки головною перевагою Т-80 стала розміщена у збільшеній башті, разом з 7,62-мм кулеметом ДТ, 45-мм гармата, кут підвищення якої, як і кулемета, складав 60о. З цієї гармати, оснащеної зенітним коліматорним прицілом, танкісти могли вести вогонь по літакам, а також по верхніх поверхах будинків під час вуличних боїв.

Кут підвищення гармати та кулемета танка Т-80 складав 60о

.
Під час боїв на північно-східних і східних околицях Нікополя, що зав'язалися увечері 7 лютого 1944 р., два такі танки надали значну допомогу воїнам 203-ої та 333-ої стрілецьких дивізій 6-ої армії генерал-лейтенанта Шлеміна І.Т. Зайнявши залізничну станцію, вони продовжували вести бої на вулицях нашого міста.


Небезпека оточення та бездоріжжя змусили гітлерівців при відході з Нікополя у бік Кривого Рогу узяти з собою тільки легку стрілецьку зброю. Величезна кількість машин, тягачів, танків, бронетранспортерів була кинута ними на нікопольських вулицях. Уздовж вулиці Антипова (нині - Херсонська) розтягнулася ціла низка покинутої техніки. У два ряди стояли залишені машини і в районі нинішнього Еліт-клубу. Деякі танки при відступі нацисти намагалися підпалити або підірвати.

Німецька СУ «Веспе»

Німецький винищувач танків

.
Не змирившись з втратою великої кількості військової техніки, гітлерівці спробували організувати контрнаступ силами чотирьох піхотних і двох танкових дивізій. У складі останніх знаходилися середні танки Т-V «Пантера» та самохідні установки «Елефант» (Слон), більш відомі на Східному фронті під назвою «Фердінанд» (по імені конструктора Фердінанда Порше).

Німецька СУ «Елефант» («Фердінанд»)

.
11 лютого 1944 р. гітлерівці знову спробували захопити станцію Апостолово, а у разі успіху розвинути удар у напрямку Нікополя. Назустріч ним вирушили сотні радянських танків Т-34 і самохідних установок. В ході запеклих боїв гітлерівці зазнали важких втрат і змушені були відступити. Незабаром дві їх танкових дивізії, які брали участь в атаці, були розгромлені. Їм на допомогу намагалася пробитися ще одна танкова дивізія вермахту, проте й ця відчайдушна атака не принесла успіху. Гітлерівці втратили декілька «Пантер» і «Фердинандів». Газета «Правда» в ті дні відмічала: «Наши войска не дали противнику вывести из-под удара большое количество техники и различных военных складов. В одном лишь Апостолово было захвачено 45 танков, 130 орудий разного типа, 15 самоходных орудий (из них 4 типа «Фердинанд»), 3 000 автомашин, 24 паровоза и большое количество подвижного состава».

Німецький середній танк Т-V «Пантера»

.
13 лютого 1944 р. наказом Верховного Головнокомандуючого 16-ти з'єднанням, які найбільш відзначилися у боях за звільнення нашого міста, було присвоєно почесне найменування Нікопольських. Серед них були і два танкові підрозділи - 11-а окрема танкова бригада та 37-а гвардійська танкова бригада.

Радянська СУ-152

.
Після завершення боїв на Нікопольському плацдармі танкісти підрозділу полковника Петра Грецького замість пошкоджених на підступах до міста машин і застарілих на той час танків КВ-2 почали отримувати нові бойові машини. Це були лише нещодавно прийняті на озброєння важкі танки ЙС-2. На них воїни, які билися на Нікопольському плацдармі, продовжили свій нелегкий шлях по дорогах війни, несучи народам Європи довгоочікуване звільнення від фашистського рабства. На них вони дійшли до Берліна, поставивши у війні переможну крапку.

Радянський важкий танк ЙС-2 після модернізації восени 1944 р.

.
У кінці 60-х років минулого століття на площі ім. 50-річчя Великого Жовтня (нині - площа Незалежності) на згадку про подвиг танкістів, які брали участь у звільненні Нікополя, на високому постаменті був встановлений танк ЙС-2. Колись посаджені безпосередніми учасниками тих подій молоді берізки, нині стали високими тінистими деревами.


Довідка                                         
Танки Т-34
Т-34 1940 року
Бойова маса - 26,5 т.
Екіпаж - 4 чол.
Озброєння - одна 76,2-мм гармата і два 7,62-мм кулемета.
Потужність двигуна - 100 к.с.
Число передач - 4.
Питомий тиск на грунт - 0,65 кг/см2.
Найбільша швидкість - 55 км/г.
Найбільший запас ходу - 370 км.
Особливості конструкції - дизельний двигун, пружинна підвіска опорних катків, стовбур гармати довжиною 30 калібрів.
Т-34 (1940 р.)

Т-34 1941-1942 рр.

Основні параметри - як у Т-34 1940 року.
У другій половині 1941 року машина отримала нову литу башту, радіостанцію двостороннього зв'язку, гармату із стовбуром завдовжки 41 калібр, нові гусениці. На початку Великої Вітчизняної війни частина танків Т-34 мала опорні катки без гумових бандажів і башту іншої конфігурації.
 
Т-34 (1941-1942 рр.)

 
Т-34 1942-1943 рр.
Бойова маса - 31 т.
Екіпаж - 4 чол.
Озброєння - одна 76,2-мм гармата і два 7,62-мм кулемета.
Потужність двигуна - 500 к.с.
Число передач - 5.
Питомий тиск на грунт - 0,83 кг/см2.
Найбільша швидкість - 55 км/г.
Найбільший запас ходу - 300 км.
У машини збільшена товщина броні, встановлені три циліндрових додаткових паливних бака. Опорні катки литі. Башта з командирською башточкою.
 
Т-34 (1942-1943 рр.) 

Т-34-85 1943-1944 рр.
Бойова маса - 32 т.
Екіпаж  - 5 чол.
Озброєння - одна 85-мм гармата і два 7,62-мм кулемета.
Потужність двигуна - 500 к.с.
Число передач - 5.
Питомий тиск на грунт - 0,85 кг/см2.
Найбільша швидкість - 55 км/г.
Найбільший запас ходу - 420 км.
Танк отримав литу башту з 85-мм гарматою і командирською башточкою, екіпаж поповнився стрільцем-радистом. 
 
Т-34 (1943-1944 рр.) 

Легкий танк Т-70

Розроблений на початку 1942 року конструкторським колективом на чолі з Н.А. Астровим. Основні характеристики:
Бойова маса - 9,8 т.
Екіпаж - 2 чол.
Озброєння - одна 45 мм гармата, один кулемет.
Потужність двигуна - 140 л. с. 
Бойовий комплект - 90 снарядів, 945 патронів.
Броня - лоб корпусу - 34-45 мм, борт - 15 мм, башта - 35 мм.
Максимальна швидкість - 45 км/г.
Запас ходу по шосе - 350 км.
Легкий танк Т-70 (1942 р.)

 Танки країн Антигітлерівської коаліції

Назва

(країна, рік)

Маса (т)

Макс. товщина
броні (мм)

Потужність
двигуна (к.с.)

Макс. швидкість
(км/год)


Запас ходу
(км)

Екіпаж
(чол.)

Озброєння
(калібр, мм)

Т-34
(СРСР, 1943)

31

лоб,борт
корпуса - 45,
башта - 45

500 55 430 4

1 гарм. - 76,2,
2 кул. - 7,62 

Т-34-85
(СРСР, 1944)

32

лоб,борт
корпусу - 45,
башта - 90

500 55 420 5

1 гарм. - 85,
2 кул. - 7,62 

ЙС-2
(СРСР, 1944)

46

лоб - 120,
борт - 90,
башта - 100

520 37 220 4

1 гарм. - 122,
3 кул. - 7,62,
1 кул. - 12,7
(зенітний)

«Матильда Мк ІІ»
(Великобританія, 1938)

26,5

лоб - 78,
борт - 70,
башта - 75

2 х 92 24 260 4

1 гарм. - 40,
1 кул. - 7,92,
1 кул. - 7,7
(зенітний)

 

«Валентайн Мк ІІІ»
(Великобританія, 1940)

 16,5  

лоб - 60,
борт - 30-60,
башта - 60

 138  24  145  3-4  

1 гарм. - 40,
1 кул. - 7,92,
1 кул. - 7,7
(зенітний)

 

«Кромвель ІІI»
(Великобритания, 1942)

 27,6  

лоб - 76,
борт - 46,
башта - 76

 600  54  160  5 1 гарм. - 57,
1 кул. - 7,92, 
1 кул. - 7,7
(зенітний)
 

«Кромвель IV»
(Великобританія, 1942)

 28  

лоб - 76,
борт - 46,
башта - 76

 600 54 160  1 гарм. - 75,
2 кул. - 7,92, 
1 кул. - 7,7
(зенітний)

«Крусайдер ІІI»
(Великобританія, 1943)

 19,7

лоб - 52,
борт - 45,
башта - 52

 345 48  160  1 гарм. - 57,
1 кул. - 7,92, 
1 кул. - 7,7
(зенітний)


«Комета»
(Великобританія, 1944)

 33,5  

лоб - 76,
борт - 60,
башта - 76

 600 48  180  1 гарм. - 76,2,
2 кул. - 7,92, 
1 кул. - 7,7
(зенітний)

МЗА 2
(США, 1941)

 27 лоб - 51, 
борт - 38, 
башта - 57
 340  42  110  7 1 гарм. - 75,
1 гарм. - 37, 
4 кул. - 7,62
 

«Стюарт ІІI»
(США, 1942)

 12,7 лоб - 43, 
борт - 25, 
башта - 38
 220 57  110  1 гарм. - 37, 
3 кул. - 7,62
 


М4АЗЕ8
(США, 1944)

 35 лоб - 76, 
борт - 58, 
башта - 100
 500 40  160  1 гарм. - 76,2,
2 кул. - 7,62, 
1 кул. - 12,7
(зенітний)
 

М4А4 «Шерман»
(США, 1944)

 32,6 лоб - 51, 
борт - 50, 
башта - 76
 425 38  115  1 гарм. - 75,
2 кул. - 7,62, 
1 кул. - 12,7
(зенітний)

М26 «Першинг»
(США, 1945)

 41,5 лоб - 102, 
борт - 76, 
башта - 102
 500 48 180  1 гарм. - 90,
2 кул. - 7,62, 
1 кул. - 12,7
(зенітний)


Танки гітлерівської Німеччини та її союзників

Назва

(країна, рік)  

Маса (т) Макс. товщина 
броні (мм)

Потужність
двигуна (к.с.)

Макс. швидкість
(км/год)
Запас ходу
(км)
Екіпаж
(чол.)
Озброєння
(калібр, мм)

T-IIIL
(Німеччина, 1942)

22,7 лоб - 50, 
борт - 30, 
башта - 57
300 40 155 5 1 гарм. - 50,
2 кул. - 7,92

T-IV
(Німеччина, 1943)

24,6 лоб - 60, 
борт - 30, 
башта - 60
300 40 200 5 1 гарм. - 75,
2 кул. - 7,92

T-VG «Пантера»
(Німеччина, 1944)

45 лоб - 80, 
борт - 50, 
башта - 110
700 50 200 5 1 гарм. - 75,
2 кул. - 7,92

T-VI (H) «Тигр»
(Німеччина, 1942)

55 лоб - 100, 
борт - 60-80, 
башта - 100
700 38 120 5 1 гарм. - 88,
2 кул. - 7,92

T-VI B
«Королівський тигр»
(Німеччина, 1944)

68 лоб - 150, 
борт - 80, 
башта - 180
700 35 170 5 1 гарм. - 88,
2 кул. - 7,92

M 13/40
(Італія, 1940)

14 лоб - 30, 
борт - 30, 
башта - 40
105 31 200 4 1 гарм. - 47,
2 кул. - 8

«Толді»
(Угорщина, 1940)

8 лоб - 24, 
борт - 12, 
башта - 35
150 50 200 3 1 гарм. - 40,
2 кул. - 8 

40 M «Туран»* 
(Угорщина, 1941)

16 лоб - 51, 
борт - 24, 
башта - 50
260 47 160 5 1 гарм. - 40,
2 кул. - 8, 

TNHP
або LT-38**
(Чехословакія, 1938)

9,5 лоб - 25, 
борт - 15, 
башта - 25
125 42 250 4 1 гарм. - 37,
2 кул. - 7,92

2597 «Чи-Ха»*** 
(Японія, 1939)

14 лоб - 25, 
борт - 25, 
башта - 25
170 38 210 4 1 гарм. - 57,
2 кул. - 7,7


* З травня 1943 р. випускалася вдосконалена модель 41 М «Туран ІІ», озброєна гарматою 75 мм (випущено 129 танків).
** Після анексії Чехословаччини виробництво TNHP тривало під позначенням PzKpfw або 38 (t). До 1 січня 1942 р. вермахту було поставлено 1 411 таких танків. Гітлерівці активно використали їх під час нападів на Польщу, Францію та СРСР. До 1 липня 1941 р. в їх армії налічувалися 763 танки 38 (t), не враховуючи машин, переданих Угорщині та Румунії.
*** З 1942 р. випускалася поліпшена модель «Чи-Хе», з лобовою деталлю завтовшки 50 мм і двигуном 240 к.с. (випущено 587 машин). Маса зросла до 17,2 т, швидкість - до 44 км/год, екіпаж - до 5 чоловік. У вересні 1945 р. близько 350 танків «Чи-ха» поповнили армію Китаю.

Англійські танки «Кромвель ІІI» та «Кромвель ІV»

Англійський легкий танк «Валентайн»

Англійський середній танк «Матільда МКІІА»

Американський середній танк М-26 «Першинг»

Німецький важкий танк Т-VI(H) «Тигр»

Німецька СУ «Штурмтигр»

Чехословацький легкий танк TNHP або 38(t)

Японський середній танк «Чи-Ха»

.

Цікаві факти

  • Танки Т-34 по праву можна назвати найсильнішими танками Другої світової війни та країн Антигітлерівської коаліції. В усіх найбільших битвах з танками супротивника тридцатьчетвірки незмінно виходили переможцями. Як приклад можна привести бій на Сандомирському плацдармі, коли в серпні 1944 р. нові танки Т-34 у складі 53-ої гвардійської бригади підбили 39 важких «Королівських Тигрів» гітлерівців. Основними перевагами Т-34 були сильне озброєння, висока швидкість і прохідність, значний запас ходу, надійний захист. Його корпус, зібраний з 45 мм бронелистів, встановлених під раціональним кутом нахилу, мав підвищену стійкість - ось чому ворожі снаряди залишали на ньому тільки вм’ятини або рекошитировали.

Радянський середній танк Т-34 (1943 р.)

  • Генерал-полковник вермахту Гейнц Гудеріан у своїх мемуарах відмічав: «Наши противотанковые средства могли успешно действовать против Т-34 только при особо благоприятных условиях». Снаряд 76-мм гармати танків Т-34 перших випусків мав рекордну на ті часи початкову швидкість - 662 м/с. Снаряд 85-мм гармати танків Т-34 зразка 1944 р. мав початкову швидкість - 792 м/с та наскрізь «прошивав» 100-мм броню. Дизель В-2, яким оснащувалися танки Т-34, виявився кращим танковим двигуном Другої світової війни. Карбюраторні двигуни, характерні для німецьких танків, витрачали більше пального, тому вони мали менший запас ходу. До того ж, такий мотор був небезпечний у пожежному відношенні. І, нарешті, Т-34 мали високу надійність і простоту відновлення, чого не можна сказати про німецькі танки. Знову звернемося до спогадів Гейнца Гудеріана: «Наступила ранняя осень (1941 г.) с ее дождями и слякотью. В песках, болотах и грязи выходили из строя двигатели, летели изношенные гусеницы и передаточные механизмы. Войска безуспешно требовали дополнительных танков или хотя бы запасных частей». Цікаво, що танки Т-34 використовували у боях не лише СРСР і його союзники, але і їх супротивники. Так, літом 1943 р. під час боїв на Курській дузі у складі 2-ої танкової дивізії СС «Дас Райх» було 8 трофейних танків Т-34.

Радянський середній танк Т-34-85 (1944 р.)

  • У країнах Антигітлерівської коаліції танкам нерідко давали імена воєноначальників і державних діячів. Так, в СРСР були важкі танки КВ («Клим Ворошилов») і ЙС-2 («Йосип Сталін»). Сконструйований у Великобританії важкий танк підтримки піхоти «Mark IV» отримав ім’я «Черчілль» - на честь прем’єр-міністра Уїнстона Черчілля. Американські військові не давали танкам власні імена до початку 1945 р., а побудовані в США танки М4 дістали назву від англійців (у цю країну вони поступали по ленд-лізу з початку 1942 р.). Спершу їм дали назву «Генерал Шерман», але потім скоротили її до «Шерман».
  • Гітлерівська Німеччина, навіть маючи в розпорядженні промисловий потенціал усієї Європи, не витримала гонки озброєнь з країнами Антигітлерівської коаліції. Так, заводи Рейху в 1942-1944 рр. випустили всього 1 354 важких танків «Тигр». Для порівняння: в 1942-1945 рр. у США було зібрано 50 000 танків «Шерман», у СРСР тільки в 1942 р., коли значна частина його території була окупована, було випущено 12 520 середніх танків Т-34, 2 553 важких танків КВ, 4 474 легких танків Т-60, 4 883 легких танків Т-70.
  • Танк Т-V «Пантера», створений у кінці 1942 р., став кращим серед німецьких і одним з найсильніших танків Другої світової війни. За своєю суттю він був наслідуванням Т-34 (форма башти та корпусу, броня з раціональними кутами нахилу, широкі гусениці), але все таки зберіг традиційне німецьке компонування: двигун - в кормовій частині, а трансмісія та провідні колеса - спереду. Це дозволило відсунути башту назад, до корми та встановити у ній довгоствольну 75 мм гармату. Її підкаліберний снаряд мав початкову швидкість 1 120 м/с, боєкомплект складав 81 унітарний патрон. Для зниження загазованості бойового відділення пороховими газами був створений пристрій для продування стислим повітрям каналу ствола гармати після пострілу. Зусилля водія полегшувало гідравлічне управління гальмами. Завдяки шаховому розташуванню катків навантаження на гусеницю розподілялося рівномірно. З січня 1943 р. по квітень 1945 р. було випущено близько 6 000 таких танків. Англійці та американці не змогли протиставити «Пантері» рівноцінну машину, а з радянських танків з нею могли успішно боротися КВ, Т-34, а пізніше - ЙС-2. Недоліками «Пантери» були складність у виробництві та досить низька технічна надійність. На Східному фронті (у тому числі й на Нікопольському плацдармі) взимку 1943-1944 рр. не раз траплялося, що багнюка, яка набивалася між розташованими у шаховому порядку катками, замерзала, і тоді «Пантера» зупинялася. Відлига та бездоріжжя ускладнювали ефективне використання цих танків. Встановлений на Т-V двигун «Майбах» витрачав досить багато пального, тому при порівнянній з Т-34 максимальній швидкості - 50 км/год (у Т-34 - 55 км/год), «Пантера» мала удвічі менший запас ходу - 200 км (у Т-34 - 420-430 км). На базі Т-V у грудні 1943 р. німці побудували озброєну 88 мм гарматою та кулеметом СУ «Ягдпантера» (вага 46 т) - кращу в німецькій армії та одну з найсильніших у Другій світовій війні. Випущено їх було, правда, зовсім небагато - всього 392 одиниці.

Німецька СУ «Ягдпантера»

  • На відміну від СРСР, його союзники (США та Великобританія) недооцінили перед війною бойові здібності танків, тому до весни 1945 р. їх танки майже за всіма характеристиками поступалися німецьким. Англійські танки були слабо озброєні та дуже примхливі до дорожних умов. Вони відрізнялися тихоходністю та поганими маневреними якостями. Американські танки були дуже високими: висота М3 складала 3 095 мм, М4А2 - 3 140 мм (для порівняння: висота Т-34 - 2 604 мм, німецького Т-IV - 2 630 мм). Це робило їх дуже помітними на полі бою. Їх відрізняли слабкий броньовий захист, невеликий запас ходу та низька прохідність. До того ж, на багатьох американських танках встановлювалися авіаційні бензинові двигуни. Пожежа починалася після першого попадання! На Західному фронті союзники зазвичай вважали за краще знищувати німецькі танки за допомогою авіації. Лише у самому кінці війни американські танки «Шерман Файєрфлай» могли боротися з «Тиграми» та «Пантерами», правда, на досить близьких відстанях. Озброєний 90 мм гарматою американський танк М26 «Першинг» з’явився тільки у кінці березня 1945 р. Ці машини воювали на острові Окінава проти армії Японії. А перші 6 англійських танків «Центуріон», оснащені 83,4 мм гарматою зійшли з конвейєра в травні 1945 р.

Американський середній танк М4А2 «Шерман»

.


.

.
Ілюстрації:
  1. Техника молодежи, 1981. - № 4.
  2. Техника молодежи, 1981. - № 2.

 
Переведення в електронний вигляд: Бутенко О.П.


На нашому сайті Ви можете дізнатися більше про історію Нікопольщини:

Обновлено 12.02.2014 17:48
 
Нікополь Nikopol, Powered by Joomla! and designed by SiteGround web hosting