Во саду ли, в огороде...

Сейчас на сайте

На даний момент 229 гостей на сайті
Besucherzahler singles
счетчик посещений



Designed by:
SiteGround web hosting Joomla Templates
PDF Друк e-mail
Жемчужины Украины - Поэзия и проза
П'ятниця, 12 квітня 2019, 12:13
Шаройко В.Н.
Поет
Член Національної спілки письменників України
Україна, Київ, Нікополь
 
Кмітливі діти 
 
 

 

Дозволив

Перше вересня -
І знову
Біля школи діти.
Всі одягнені святково,
Всі тримають квіти.
- Ну, й троянди у Миколи!
О, як їх багато! -
Оточили дружним колом
Хлопчика дівчата.
- Де ти їх зумів дістати?
Це ж не квіти - мрія!
- Я нарвав їх біля хати
Дідуся Андрія.
- А дідусь тобі дозволив?!
- Так! –
Микола заспокоїв
Їх і посміхнувся. -
Він за мною біг до школи,
А тоді махнув рукою
І назад вернувся.


Кмітливі діти

- Діти, ложку золоту
Я поклав у кислоту.
Поясніть, якщо хто зна,
Чи розчиниться вона?
Всі гукнули хором:
- Ні!
- А чому? Скажіть мені.
- Бо інакше ложку ту
Ви б не клали в кислоту!


Рано дзвонить

Картає знов
Учителька Миколу:
- Ти і сьогодні
Запізнився в школу!
Невже твоя
Не може мати
Тобі
Будильника придбати?!
- Будильник в мене є.
Та що я з ним зроблю?
Він дзвонить ще тоді,
Коли я сплю.


Відповів

Вася гордо розповів
Братові Панасу:
- Дати відповідь зумів
Я один із класу!
- І яке ж,
Васильку, вам
Задали питання?
- Нас питали:
«Хто не сам
Виконав завдання?»


Наївний тато

Пригортається до тата
Восьмирічна Люся:
- Проведіть мене гуляти!
Півника боюся.
- Ну й смілива! Го-го-го! -
Він почав сміятись. –
Ти й дорослою його
Будеш теж боятись?
-Звідки, тату, ви взяли?
Ох, які наївні!..
Я ж гулятиму, коли
Спатимуть всі півні.


Не в той бік

Мчить селом автомашина.
Зупинив її хлопчина
І звернувсь до водія:
- Запізнюсь у школу я!
А водій:
- Та я ж на тік!..
Їду зовсім в інший бік!
- О! - зрадів малий Тарас -
Повезло, нівроку!
Це ж чудово, бо якраз
Я не вчив уроки!


Скільки треба «Н»

Просив дружків своїх Семен:
-Знаннями,
Хлопці, поділіться!
Не знаю: скільки треба «н»
Писать в іменнику «рушниця».
- Ех, ти! - страмив його
Миколка. -
Порожня в тебе голова!
Одне - якщо це одностволка,
А як двостволка - значить, - два.


Ще не вивчали

Звернувся дід Іван до Кості,
Який прийшов до нього в гості:
- Ну, ти навчився вже писати?
- Навчився... Можу показати.
- Що ж, напиши тоді: «Палажка».
- Ого, - онук зітхає тяжко, -
- Яке важке ви загадали!
Ми ще Палажки не вивчали.


Не прислухався

- Скажи:
Про що
У вірші мова?
Притих Валерка -
І ні слова.
- Чого мовчиш? -
Учитель здивувався.
- Бо я, Коли читав,
Не прислухався.


Споріднені слова

Споріднені слова вивчали
І всі у класі помічали:
- Їх добирать неважко:
Двір, дворище, двірняжка...
А вдома ввечері хвалилась
Своїй бабусі внучка:
- Я слів споріднених навчилась!..
Двір, дворик, наша Жучка...


Десь повипадали

Вчитель бережно розправив
Зошита у Вови...
- Чом ти знову не поставив
- Знаки розділові?
- Ставив! - мовив той сміливо.
- Як ви зошит брали,
То вони тоді, можливо,
Десь повипадали.


На іншу станцію

Школяр Сашко
У кріслі спить
І носом
Голосно свистить.
Малому братику
Набридли звуки ці.
Він крутить ґудзика
В Сашка на піджаці.
- Навіщо крутиш?
Гнівається мати.
- Та хочу...
Іншу станцію впіймати.


Не та лінійка

-Поспішай
Кричить Надійка
Братикові
Васі. -
Починається
Лінійка
Перших-восьмих
Класів!
- Ну то й що? -
До неї Вася. -
- Не кричи!
Опам'ятайся!
То лінійка
Не для нас.
Ми ж то ходим
В третій клас!


Де поділися Карпати

Гірко
Схлипує Марійка.
- Ти чого?
- У мене двійка.
- А за що?
Дозволь узнати.
Я забула,
Де Карпати.
- Пошукай, -
Зітхає Алла. -
Дивно!
Де ти їх поклала?!


Викрутився

Вчителька
В щоденник Грицю
Виставила
Одиницю.
Щоб не виправив, бувало,
(Це такий народ),
Біля неї написала
Коротенько:
«Од».
Виправивши
На четвірку
Одиницю кляту,
Гриць дає
На перевірку
Свій щоденник
Тату.
Тато «Од», звичайно, бачить
І питає:
Що то значить?
То,-
Скривився
Зразу гірко,
Потім твердо
Мовив син, -
Означає,
Що четвірку
Заробив
Лиш я один.


Хитре місто

- В Лондоні тумани часті, -
Вчитель учням каже. -
Зараз нам його на карті
Хай Петро покаже.
Він відмінник у навчанні...
А Петро затявся:
- Я не можу,
Бо в тумані Лондон заховався.


Шкідники та охоронці

Питає вчитель
Учня на уроці:
- Які в саду
Є шкідники та охоронці?
Відповідає
Вчителеві хлопець:
- Сергійко та Гаврилко -
Шкідники,
Бо в сад частенько
Ходять по грушки...
А пес Рябко –
Надійний охоронець.


Щира відповідь

Вчитель Наді: - От морока!
- Чом жуєш ти на уроках
І псуєш нам нерви?
Відказала учениця:
- Бо не хочу на дрібниці
Витрачать перерви.


І сам уміє

На бешкетника
Микиту Насварилась мати:
- Я навчу тебе курити!
- Будеш пам'ятати!
Він ображено бурчить:
- Я не розумію:
Нащо вам мене учить?!
Я вже й сам умію.


Довгі пошуки

Прийшли зі школи
І сказали тату
Синки-близнята
Дмитрик і Тарас:
- Сьогодні вчитель
Викликав до дошки нас
Найменше спільне кратне
Відшукати.
- Мене ви, дітки,
Дуже здивували.
Я в школі вчився
Хто знає коли.
Те спільне кратне
Вже тоді шукали...
Невже ж його
Ще й досі не знайшли?!


В переповненім трамваї

В переповненім
Трамваї
Учень
Місце уступає
Дідусеві...
А дідусь:
- Сам сиди.
Я обійдусь.
Настоятися
Успієш
Ти тоді,
Як постарієш.


Те, що хотів...

Павло
Щасливо бурмотів:
- Сьогодні те робив я,
Що хотів.
- Чого ж хотів ти? -
Гриць підсів до нього.
- Та я хотів,
Щоб не робить нічого.


У класі

З вікна, що в класі,
Видно Васі,
Як по новій
Широкій трасі
Червоні, жовті,
Сині, білі
Біжать кудись
Автомобілі...
А він
Засмучений сидить:
Машини
Хочеться водить!..
Та ось біда
Яка у Васі:
Не вчать такого
В першім класі.


Схожа на сестричку

Стріла Наточка
Марічку:
- Як ти схожа
На сестричку!
- Чим же я
На неї схожа?
Може, я
Така пригожа?
- Ні! –
Сміється Ната.
Ти така ж...
Патлата.


Перейшов

Рік навчальний закінчився.
Веселиться дітвора.
Батько пильно подивився
На синочка-школяра:
- А скажи,
Мені, Панасе:
Не залишили тебе?
- Ні!
Я з третього «А» класу
Перейшов у третій «Б»!


Бурундук

Ні, смугастий бурундук
Не складає все в сундук.
Бо немає сундука
Для добра в бурундука.
Від зорі і до зорі
Він складає у норі
Кедрові горішки.
Дасть і нам їх трішки!


Білочка

В ліс ходила Галя.
Там зустріла білочку,
Що стрибала весело
З гілочки на гілочку.
Хоч сіренька білочка
І мала на зріст,
В неї дуже довгий
І пухнастий хвіст.
І здалося Галі,
Що на висоті
Білочка літає
На своїм хвості.


Наша баба снігова

- Подивись: немов жива,
Наша баба снігова!
Ми гуртом її зліпили
На подвір'ї дитсадка.
Ми бабусі причепили
Ніс червоний з буряка.
Очі в неї - дві вуглини,
Брови в неї - дві пір'їни,
Рот у неї - із морквини,
Борода - із картоплини,
Із мочалки - жовті вуса, -
Так до Люсі
Гриць звернувся.
- Що ти! Що ти! -
Каже Люся. -
Це ж дідусь!
Це не бабуся!
В нього ж - вуса!
А бабусі,
Як відомо, всі безвусі.


Гліб і Дмитрик

Гліб з Дмитром Прибігли в скверик.
Там в ларку
Взяли цукерок.
Гліб цукерки
Поїдає.
Гліб обгортки
Розкидає...
Дмитрик менший,
А культурний:
Кидає
Обгортки
В урни.


А в нашої квітки...

А в нашої квочки
Всі сини і дочки
Маленькі
Жовтенькі
Слухняні
Клубочки.


Наступила на квіточку

Ой, мамочко! -
Скрикнула раптом
Людмила. -
На кісточку зубиком
Я наступила!


Про біду дитячу

Галя в групі підготовчій
Плаче, тре руками очі...
Підійшла до неї Ліда.
- Заспокойся. Хто обидив?
Розказала їй Галина
Всю біду дитячу:
Стільчик вдаривсь об коліна -
Ось тому і плачу.


Дивний м'яч
(загадка-жарт)

Дідусь Матвій малій Марині
Купив м'яча у магазині.
Той м'яч великий та рябий...
Таким не грають футболісти.
- Дивись, Маринко, не розбий.
На обід його ми будем їсти.
Хай здогадається читач,
Як називається той м'яч.


Маленька жменька

Попросив Сергійко неньку:
- Дай мені
Цукерок жменьку.
- Сам візьми
У білій вазі.
- Не візьму я
В жоднім разі!
- А чому? -
Питає ненька.
- Бо у мене
Менша жменька.


Нащо мити?

Пилипка бабуся кличе:
- Йди сюди!
Умий обличчя!
- А навіщо? -
Внук озвався. -
Я обличчям
Ще не грався.


Алло!..

Поцікавився Антон:
- Як зовуть наш телефон?
- От вигадник! - дід сміється. -
Телефон ніяк не зветься.
- Він хіба ім'я не має?! -
Внук в задумі тре чоло. -
А навіщо ж називає
Мій татусь його «Алло»?


Не обривав

Синка до себе
Тато погукав:
- Сусіди скаржаться:
Ти груші обірвав.
- Не вірте, тату! -
Син заголосив. –
Я груш не обривав…
Я обтрусив.


Я умію рахувать

Я умію рахувать.
Раз, два, три, чотири, п’ять…
Пояснити можу всім:
Далі – шість, а потім сім,
Вісім, дев’ять, десять…
Потім…
Побіжу спитаю в тьоті.


Треба на небо

Мамо! Мамо!
Дуже треба
Подзвонити
Вам на небо
І сказати
Сонечку,
Щоб зігріло
Донечку.


Сестричка

У моєї
у сестрички
У косичках
Білі стрічки.
Хоч вона ще
І мала,
Та сама їх
Уплела.
Одягла
На себе Катя
Теж сама
Біленьке плаття,
Взула білі
Черевички
Не впізнать
Тепер сестрички!
Здивувалась
Наміть ненька:
- Це ж чия
Така біленька?!


Однолітки

До Сашка
Звернулась раз
В дитсадочку няня:
- Хто - не знаю -
Старший з вас:
Ти, 
Чи ваша Таня?
А Сашко,
Задерши ніс,
Мовив так
До тітки:
- Вже не старша...
Я підріс -
Зараз Однолітки.


Чиї дітки?

По селу дівчатка
Йшли.
А навстріч -
Бабуся.
- Ви чиї? -
Пита малих. -
Щось не розберуся...
Старша ка.
- Я –
Своя.
А всі інші дітки -
То
Мої сусідки.


Про Петрика та манну кашу

Мабуть, змовилися старші -
І знайомі, і свої
Умовляють, щоб я каші -
Ох і хитрі! - більше їв.
Вранці мама:
- З'їж, мій синку,
Каші манної тарілку!
Кашу, Петрику, щоб знав ти,
Їли навіть космонавти!
Їж і ти - враз підростеш,
Космонавтом станеш теж.
Я, звичайно, й сам не проти
Космонавтом стать, пілотом.
Тільки їсти кашу-манку
Все одно не буду зранку.
А коли прийде обід,
То мене вмовляє дід.
- Петре, я в літа твої
Стільки каші попоїв!..
Сил набравсь від неї змалку,
А тепер - дивись - рибалка!
Взяв би я тебе до нас,
До рибалок, на баркас,
Рибу разом би ловили,
Та у тебе мало сили, -
Сумно каже дід Василь. -
Мало каші ти їси.
- Що ж, - признавсь я діду Васі, -
Хочу плавать на баркасі.
Тільки їсти кашу манну
Все одно в обід не стану.
Тато мій на Чорнім морі
Капітан на «Метеорі».
З рейсу ввечері приходить
І розмову знов заводить...
- Взяв би, синку, залюбки
Я тебе в помічники,
Тільки ж ти (зітхає тато)
Каші їв ще небагато,
А тому і виріс мало.
Не покрутиш ти штурвала...
Дуже хочу в тата Борі
Плавать я на «Метеорі»!
Тільки...
Що ж мені робить?!
Я задумався на мить...
Мабуть, добре радять старші:
Треба їсти більше каші.
Буду їсти кашу - манну
Ввечері, в обід і зранку,
Буду слухать маму й тата,
І буду вчитися багато,
Швидко виросту і стану
- Так і знайте! - капітаном.


А самі ПРИБИЛИ

У спортзал сьогодні знову
Гриць заходить радий.
На підлозі двопудову
Гирю ніжно гладить.

Кажуть хлопці малюку,
Сміючись при тому:
- Ех, тобі оце б таку!
Що ж, бери додому...

Гриць смикнув разів зо три
З усієї сили...
- Бач, ви кажете: «Бери»,
А самі прибили...


Помічниці

- Мамо, - діти говорили, -
Ми сьогодні посуд мили!
- Молодці! - радіє мати,
Що взялись допомагати.
- І ти мила теж, Оленко?
- Ні, - відказує маленька, -
Мили тільки Зіна й Алла,
Я розбитий підбирала.


Не перескочив

Син в костюмчику брудному
З дитсадка прийшов додому.
- Що ж ти робиш, замурзяко?! -
Тато злиться дуже. -
Я ж казав: «Не перескакуй
Дощові калюжі!»
Син йому:
- Тебе ніяк я
Не збагну. Що хочеш?
Ти казав: «Не перескакуй» -
Я й не перескочив.


Про курочку та півника

Як тільки курочка знесла яйце,
То півник зразу ж сповістив про це.
Крильми змахнувши, закричав:
- Ку-ку-рі-ку-у-у!
Яєчко є у нас у кур-ни-ку-у-у!
А курочка до нього:
- Ко-ко-ко...
Який же, Петю, ти хвалько!


Що за пташка?

- Діти! Хто з вас відгадає:
Що за пташка так співає?..
Як горобчик цвірінчить,
Як сорока скрекотить,
То мов курочка сокоче,
То немов сова регоче...
Хто ж виспівує отак?!
Молодці! Вгадали!
Шпак.

 

 Джерело: Кмітливі діти : вибрані вірші : для дітей молод. шк. та дошк. віку / Василь Никифорович Шаройко.– К. : Літопис-ХХ, 2009.– 24 с.– (Бібліотека журналу "Дивосвіт"; Спецвипуск, 2009. Казки, легенди, міфи)

 


На нашому сайті Ви можете ознайомитися з дитячою літературою: 

 

 

 

 

 

 У разі використання матеріалів цього сайту активне посилання на сайт обов'язкове

Останнє оновлення на Субота, 13 квітня 2019, 16:30
 
, Powered by Joomla! and designed by SiteGround web hosting