PDF Печать E-mail
29.11.2009 00:00
There are no translations available.

Тороп С.О.
Біолог
м. Нікополь, Україна
Біографія

Малюнок автора

Матеріал надано в авторській редакції

 

В’язь (Leuciscus idus)

У ХІХ столітті російський іхтіолог Л.П. Сабанєєв вважав, що в’язь - «безперечно одна з найбільш відомих риб». На жаль, принаймні нинішні нікопольські рибалки вам цього нізащо не скажуть. Та й про що можна вести мову, якщо навіть рибалки зі стажем почали забувати, як ця «найбільш відома риба» виглядає. А в часи Дніпровських плавнів навіть місцеві хлопчиськи могли не тільки відрізнити в’язя від плітки або головеня, але й розповісти в якому місці і у яку пору року цих риб краще ловити. На самому початку ХХ століття в літню пору нікопольці ловили в’язів біля плотів, барж, суспільної й платної купальні, у районі всіх пристаней (особливо біля Хлібної й Вантажної). Вважалося, що подібні місця на Дніпрі приваблювали цих риб найбільше. На піщаних обмілинах річкових закрутів їх, як правило, не було, за винятком ранньої весни. Зате в більш глибоких місцях, що буяли подмоїнами, урвищами, уступами й іншими нерівностями дна вони могли бути. У місцях, де перекат закінчувався порогом, за яким йшла глиниста яма з уповільненим плином, присутність в’язя визначали як «досить ймовірне». Міг приваблювати в’язів окремий кущик або який-небудь камінь серед обмілини, що викликав місцеві вири, а також лежачі у воді корчі й гілки дерев. На ділянках з піщано-гальковим або глинистим ґрунтом в’язя можна було піймати частіше. Ловлю цієї риби починали ранньою весною, під час спаду води до її повного просвітління. Саме в цей час в’язи йшли на нерест. Особливо вдалим лов був у малих ріках, які впадали у Дніпро - Скарбній, Лапинці, Конці, Бокаї й інших.
 
 
 
Рятувальна станція біля купалень. Нікополь
 
 
Хлібна пристань. Нікополь
 
 
Вантажна пристань. Нікополь
 
Зазвичай в’язь досягає ваги 2,5-2,7 кг, але при сприятливих умовах його вага може доходити до 6 кг. Дрібних в’язів (вагою до 400 г) практично у всіх місцях перебування цих риб називають підв’язками. Анальний плавець у в’язя - виїмчастий (іноді зрізаний), хвостовий - зрізаний. Верхня половина тіла темна, нижня - срібляста або золотиста. Черево біле. Спинний і верхня частина хвостового плавця - темні, нижня частина хвостового плавця - малинова. Всі інші плавці - червоні або малинові. Нерестяться в’язи у квітні при температурі води 7-8о С: великі в’язи нерестяться першими, дрібні - на 1,5-2 тижня пізніше («коли лист на березі стане завбільшки із двокопієчну монету»). Нерест відбувається в місцях, які заливаються весняною полою водою, але там, де повіні не буває, риби йдуть на нерест у невеликі ріки. Але якщо таких у цій місцевості немає - у меліоративні канали...

В’язь - риба зграйна і зазвичай тримається невеликими зграйками. Лише великі особини воліють триматися поодинці. Після нересту риби йдуть у більш глибокі місця з уповільненою течією. Будучи всеїдною рибою, в’язь харчується практично всіма невеликими мешканцям прісних водойм: від дрібних рослинних і тваринних організмів (планктони) до дрібних риб. Молоді в’язи їдять комах і їхніх личинок, молюсків, пагони водної рослинності. Досягши ваги 400-500 м, вони починають поїдати дрібну рибу. Свою їжу вони відшукують в основному покладаючись на зір або нюх.

 


Довідка

Значення тих або інших органів почуттів при пошуку їжі різними видами риб
 

 Види риб
Зір
Бокова лінія
Нюх
Дотик
Смак
 Щука (Esox lucius) 
 ХХХ  ХХ  О О
 О
 Окунь (Perca fluviatilis)
 ХХХ  Х  Х О
 О
 Головень (Leuciscus cephalus)  ХХХ  Х  ХХ  О  Х
 В'язь (Leuciscus idus)
 ХХХ  Х  ХХ  О  Х
 Лящ (Abramis brama)  ХХ  О  Х  О  ХХ
 Жерех (Aspius aspius)  ХХХ  Х  О  О  О
 Судак (Lucioperca lucioperca)
 ХХХ  Х  Х  О  О
 Сазан (Cyprinus carpio)  ХХ  О  ХХ  Х  ХХ
 Сом (Silurus glanis)
 ХХ  Х  ХХХ  Х  Х
 Минь (Lota lota)
 Х  Х  ХХ  Х  ХХ
 

ХХХ - основний орган, що приймає участь при пошуку їжі;
ХХ - орган, що завжди приймає участь при пошуку їжі;
Х - орган, що іноді бере участь при пошуку їжі;
О - орган, відсутній або не бере участь при пошуку їжі.

На полюванні риби користуються одночасно декількома органами почуттів. Денні хижаки при пошуках їжі орієнтуються в основному боковою лінією й зором. Нюх у них розвинений слабко, але все-таки запахи вони відчувають. Нічні хижі риби (сом, минь) відшукуючи здобич, націлюються боковою лінією, зором, слухом, нюхом і дотиком. Риби, що харчуються донними організмами, відшукують їх за допомогою зору, дотику й нюху.
 
 
Фото: Esox Lucius
 
 
Фото: Steffen Zienert
 

 

Переклад в електронний вигляд: Бутенко О.П.

Дізнатися більше про в'язя Ви можете тут:
 
 
У разі використання матеріалів цього сайту посилання на сайт обов'язкове
Обновлено ( 02.12.2009 12:23 )
 
Нікополь Nikopol, Powered by Joomla! and designed by SiteGround web hosting