PDF Print E-mail
The Dnipro plavnis - The animal kingdom
Monday, 30 March 2009 15:55
There are no translations available.

Тороп С.О.
Біолог
м. Нікополь, Україна
Біографія

Малюнки автора

Матеріал надано в авторській редакції 
 
 
 
Кумка червоночерева (Bombina bombina)
 


Останньою серед усіх земноводних, які жили у Дніпровських плавнях, коли з високих дерев вже починало опадати жовте листя, ховалася на зимівлю кумка червоночерева. Траплялося це у другій половині жовтня, а іноді навіть і на початку листопада. Ця маленька істота (4-5,5 см завдовжки) полюбляє проводити зиму у схованках на суходолі – в норах гризунів, ямах, льохах. Щоправда, траплялися випадки, коли кумка з якихось причин зимувала у воді – на дні водойми. Після зимівлі вона з’являється  наприкінці березня.
 
Верх тіла кумки сірий, бурий або чорний, а черевце прикрашають яскраво-помаранчеві та червоні розводи. У часи Дніпровських плавнів цю істоту, за розповідями старожилів, можна було зустріти в джерелах, і навіть в криницях. Зараз вона зустрічається у нашій місцевості спорадично, переважно в замулених зарослих водоймах. Остання знахідка на території міста Нікополя – липень 2008 року, Новопавлівка (район міста Нікополя), зона відпочинку НЗФ (Нікопольського заводу феросплавів).
 
 
Поширення кумки червоночеревої на території Нікопольського району (2000-2008 рр.)
 
 
Свою присутність у теплій літній ночі або в вечірніх сутінках вона видає сумливим голосом: „У-у-умк! У-у-умк!”.
 
У квітні самка відкладає ікру в теплому і добре прогрітому мілководді – по одній або по кілька штук грудочками. Через 9-10 днів з’являються пуголовки, які приблизно через 3 місяці перетворюються на молодих кумок. Слід зазначити, що кумка червоночерева – дуже корисна істота. Вона з’їдає велику кількість личинок комарів, які дуже дошкуляють нам у теплу пору року. Під час небезпеки відрізана від водойми кумка намагається продемонструвати нападникові червоно-помаранчеве черевце (у природі ці кольори попереджають про неїстівність і навіть отруйність). Виділення шкіряних залоз кумки, дійсно, отруйні та дуже їдкі. Але такий захист спрацьовує не завжди! Найбільші вороги кумки у нашій місцевості – звичайний та водяний вужі, чаплі, їжаки.
 
 Фото: www.bufodo.apus.ru
 
Увага!

Після того, як ви брали кумку червоночереву в руки,
слід негайно вимити їх з милом.
І ні в якому разі не тріть очі!
Довідка
 
Ікра окремих видів земноводних (зовнішній вигляд та глибина її розташування у водоймі)
 
 
 

  1. Ікра жаби гостромордої (Rana arvalis) та жаби трав’яної (Rana temporaria) виступає над поверхнею води, завжди розташована великими купками у самого берега або на мілководді (не глибше 12-16 см).
  2. У неглибоких місцях (до 7-10 см) відкладає свою ікру кумка червоночерева (Bombina bombina).
  3. У більш глибоких місцях (до 15-17 см), але у самої поверхні води знаходиться ікра квакші звичайної (Hyla arborera).
  4. Великі грудки ікри, розташовані біля поверхні водойми у достатньо глибоких місцях, належать жабі озерній (Rana ridibunda).
  5. Ікра усіх видів ропух має вигляд довгих стрічок і „ковбас”, які обвивають водяні рослини.
 
Кількість ікринок окремих видів земноводних 

Назва виду
     Кількість ікринок
Кумка червоночерева (Bombina bombina)    80-100
Ропуха сіра (Bufo bufo)
    1200-6800
Ропуха зелена (Bufo viridis)
    до 12000
Квакша звичайна (Hyla arborera)
    800-1000
Жаба озерна (Rana ridibunda)
    4000-9000
Жаба гостроморда (Rana arvalis)
    500-2500
Часничниця звичайна (Pelobates fuscus)
    1200-2300
 
 
 
 
Голос кумки червоночеревої:  

 
Переклад в електронний вигляд: Бутенко О.П.

Дізнатися більше про кумку червоночереву Ви можете тут:



У разі використання матеріалів цього сайту посилання на сайт обов'язкове
< Prev   Next >
Last Updated on Sunday, 26 December 2010 16:39
 
Нікополь Nikopol, Powered by Joomla! and designed by SiteGround web hosting