Тороп С.О.
Біолог
м. Нікополь, Україна
Біографія

Переклад з російської: Стрілецька М.В.

Матеріал надано в авторській редакції

Сьогодні навіть важко повірити, що ще декілька десятиліть тому ці птахи охоче вили гнізда в багатьох промислових містах південно-східних областей України. Нікопольські старожили повідали мені чимало цікавих випадків, пов'язаних з лелеками. Так, деякі з них охоче приручалися людиною і навіть, повернувшись з теплих країв, куди відлітали на зиму, не забували господарів, роками зберігаючи вірність людям, що приручили їх. У жаркі дні лелеки окропляли своїх пташенят водою і затуляли їх власною тінню.

У старій частині нашого міста лелеки найчастіше вили гнізда на дерев'яних опорах і дахах сараїв. Безумовно, до цих птахів завжди відносилися з великою повагою, а сусідство з ними тільки радувало людей. Варто відзначити, що лелека заслуговує усілякої любові і пошани вже хоч би тому, що відноситься до тих небагатьох представників пернатих, які знищують сарану. А ще він з великим апетитом поїдає мишей, полівок, змій, зокрема гадюк! На знімку відображена родина лелек, яка в кінці 50-х, - початку 60-х років минулого століття жила в старій частині міста (у провулку Тихому). Навіть після будівництва Каховського водосховища, коли стали зникати багато раніше звичайних для тутешніх місць птахів, лелеки ще довгі роки продовжували зберігати вірність рідному краю, повертаючись сюди навесні...

 

Голос лелеки білого:  

Adobe Flash Player not installed or older than 9.0.115!