«Серце Скіфії»

Майстер-клас «Солодка пектораль»

Укладач: Стрілецька Маргарита Вікторівна, програміст БІЦ «Слово»

Підготовчий етап

Захід з розпису «пряникової пекторалі» є додатковим західом до екскурсії «Нікополь – Камянські водоспади», який можно назвати «солодкою візитівкою» нашого міста.

Захід висвітлює два ключових моменти історії Нікополя: ознайомлення з культурою скіфів, які колись населяли територію Нікопольщини та ознайомлення з історією проведення традиційних ярмарків в Нікополі. Однією з родзинок, що представлялися на ярмарках нікопольськими майстрами-ремісниками були медові пряники, які виготовляли за оригінальними рецептами і надавали характерні тільки для нашої місцевості форми. Але у данному заході є спроба поєднати різні часи і традиції, минуле та майбутнє. Тому для розпису пряника була вибрана незвична форма - скіфська пектораль - символ Нікопольської землі та символ давньої історії України.

В результаті підготовки матеріалів для цього майстер-класу була використана література по історії нашого міста, архівні документи, інтернет ресурси.

Також велася дослідницька робота з істориками, народними майстрами і фахівцями-кондитерами нашого міста. З народними майстрами проводилися ознайомлювальні семінари і навчальні майстер-класи.

У ході підготовки заходу стало зрозуміло, що ця тема цікава не лише дітям, але і дорослим.

.

Для проведення заходу були використані:

Оформлення і наочність:

• фото скіфської пекторалі та фрагментів пекторалі;
• фото-альбом «Ремесла Нікопольщини»;
• зразки розписних пряників.

Устаткування і технічні засоби:

• ножиці;
• коробочки з прянощами.

План

Назва: «Солодка пектораль»

Тема: «Історія Нікопольщини».

Форма проведення: майстер-клас.

Місце проведення: дитяче кондитерське кафе «Аленка»

Дата і час проведення:

Тривалість: 1 година.

Цільова аудиторія: вік необмежений.

Організатори і відповідальний: БІЦ «Слово», Рудоманова О.Є. (методист БІЦ «Слово»)

Захід проводиться спільно з: фахівцями дитячого кондитерського кафе «Аленка».

Основна мета:

• ознайомлення з історією міста Нікополя, історією нікопольських ремесел, історією пряникової справи, як одного з ремесел на Нікопольщині.
• показ краси, художньої цінністі пряника, одного з найбільш значних і видатних видів народних ремесел на Нікопольщині.
• створення умов для розвитку інтересу до народних ремесел, культури і традицій.
• розширення уявлення про характер творчої діяльності майстра, виховати дбайливе відношення до народної творчості.

Практичні цілі:

навчання розпису пряників.

Хід заходу:

І. Вступ

Ознайомлення з найяскравішими сторінками історії Нікопольщини. (10 хв.)

 ІІ.Основна частина

Ознайомлення з особливостями культури та мистецтва часів Великої Скіфії. (10 хв.)

ІІІ. Практична частина

Розпис пряників. (30 хв.)

І. Вступ

. 

Ведуча:
Нікопольщина є давньою історичною землею. Вона є свідком багатьох епохальних історично значимих подій, як для України, так і для світу. Так чим же прославився наш край?

Один з найбільш яскравих періодів нашої історії пов’язаний з Великою Скіфією - древньою імперією кочових і напівкочових племен.

Серце Скіфії. У VII-III ст. до н.е. на Нікопольщині розташовувався центр однієї з прадавніх держав на території нашої країни - Великої Скіфії. Вона тягнулася в період своєї найбільшої могутності від Дунаю і до Великої Китайської Стіни. На території міста Нікополя і Нікопольського району знаходиться величезне курганне поле, яке носить назву Нікопольське курганне поле. Найбільш багаті і знамениті скіфські кургани Чортомлик, Товста Могила, Нечаєва Мигила та ін. Найбільший з усіх існуючих в степовій Євразії курганів - Нечаєва Могила. Його висота нині складає близько 16 м.

Край п’яти Січей. У ХVI-XVIII ст. на території сучасного Нікопольського району знаходилися п’ять із семи відомих Запорозьких Січей: Томаківська, Базавлуцька, Микитинська, Чортомлицька, Покровська або Нова. Місто Нікополь є єдиним містом України, яке офіційно веде свою історію з дня заснування Микитинскої Січі (1639 р.), яка знаходилася в центрі Нікополя, на території нинішнього парку Перемоги. У квітні 1648 року на Микитинській Січі Б. Хмельницький був обраний гетьманом Війська Запорозького. З нашого краю почалася знаменита національно-визвільна війна 1648-1654 рр.

Чарівний світ Дніпровських плавнів. Аж до 1956 року на території сучасної Нікопольщини розташовувався унікальний природний комплекс - Великі Дніпровські плавні. Умовно їх розділяли на дві області - Кінські і Базавлуцькі плавні (по назвах найбільших приток Дніпра - р. Конка і р. Базавлук). Цей природний комплекс був надмірно зволоженою місцевістю, покритою листяними лісами, що складалися з різних різновидів верб, тополь, в’язів, густих прибережних кущів і заростей низькорослих дерев і очерету. Тільки у районі м. Нікополя знаходилося 138 річок, річечок, проток, озер. З Дніпровськими плавнями було нерозривно пов'язано життя усіх мешканців нашого краю, починаючи з кам'яного віку. Плавні давали людям продукти харчування - риба, тварини, птахи, водяні горіхи, гриби, молюски; будівельні матеріали - деревина, очерет, глина. Вони були місцем родючих городів і випасу худоби. Традиційні місця відпочинку жителів нашого краю також знаходилися в Дніпровських плавнях - на о. Орлова, о. Любові, в районі Товстих співаючих пісків (в околицях сучасного м. Енергодар) і в інших місцях. У 1956 році більшість Дніпровських плавнів були затоплені водами Каховського водосховища.

Ремесла Нікопольщини. Перша згадка про Нікопольські ярмарки відноситься до 1799 року. Упродовж століть наше місто було центром перетину найбільших чумацьких торгових шляхів, завдяки чому містечко Нікополь було вибрано для проведення торгових ярмарків. До того вже у кінці XVIII - на початку XIX віків в Нікополі були розвинені народні ремесла - ткацтво, різьблення по дереву, виготовлення меблів і іграшок, гончарство, лозоплетіння та ін. В середині XIX століття Нікопольський ярмарок став одним з найбільших на усьому півдні Російської імперії, а на прикінці того ж століття, він залишив далеко позаду навіть такий великий торговий центр як Єкатеринослав (Дніпропетровськ) і Ростов-на-Дону.

Нікопольські ярмарки були найголовнішими культурними і торговими подіями нашого міста. Щорічно на них приїжджали купці і торговці з Курська, Бєлгорода, Володимира, Чернігова, Полтави, Харкова, Вітебська, Кременчука, Єкатеринослава, Новомосковська та інших міст.

Одним з ремесел, яким славилося наше місто і з яким ми сьогодні вас познайомимо - це прянична справа. У Нікополі були 2 артілі , які робили ці ласощі для дітей і дорослих, яке було відоме далеко за межами нашого міста. І ось тому доказ:
«А еще помимо всего прочего, о чем в письмах моих к тебе, любезный друг Федор, прежде говорено было, советую, коли в местечке Никополь, по делам, проездом, али еще каким случаем быть доведется, на здешние пряники свое внимание обратить. По качеству своему оные особо хорошо известным тебе тульским не поступятся, а по цене чуть дешевле будут, особливо если покупать по весу, от пуда и более, и в лавках на ярмарке у торговцев. На Дмитриевской в нынешнем году ими в 28 лавках торговали. А купил я их два пуда и не пожалел, в годе следующем я их от трех пудов закупать думаю. Делают их тут артели местные: одна старовера Игольникова, что на улице Крымской, а другая, что как мне сказывали с 1852 года известна. Последняя пряники и печенья возит и в Екатеринослав, особливо к праздникам, на продажу. Еще же укажу, что пряники в Никополе формою своей примечательны – есть прямоугольные, есть почти круглые, есть в форме зверей да птиц разных. На Дмитриевской были в форме лебедей, зайца, лисицы, филина, орла и прочие. Их разбирают особенно много и скоро…»

З листа купця 2 гільдії Нікіфора Драгунцова
до свого друга Федіра Леонтьева в Курськ.
Відправлено земською поштою листопада числа 5, року 1887.

 .

.

Ярмарок у м. Нікополь. Початок ХХ ст. Фото з архіву НКМ

.

 «Торговых предприятий в Никополе насчитывалось в 1900 г. свыше 200 с общим годовым оборотом около 3 милл. руб. Уже со второй половины 1860-х годов здесь стала возникать крупная промышленность, обороты которой в настоящее время превышают ? милл. рублей. Наибольшей производительностью обладает мукомольная промышленность, являющаяся к тому и первой по времени  возникновения (375 тыс. руб), пивоваренное производство (более 25 тыс. руб.), прянично-конфетное, производство земледельческих машин и орудий, кирпичное, механическое, добыча марганцевых руд и прочее».

.

Богуш П.М. У истоков истории Никополя.

 - Днепропетровск: Пороги. - 1992. - С. 63.

.

. 

Розваги під час ярмарку у м. Нікополь. Початок ХХ ст. Фото з архіву НКМ.

 .

Без пряників не обходився жоден ярмарок.

«Всех лавок и лавочек было 244, из них с красными товарами - 51, галантерейными - 7, шитым платьем - 8, шапками, фуражками - 12, полотном - 15, кожевенными - 51, тулупами - 6, железными - 7, посудою каменною - 16, деревянною - 1, бакалейными - 2, медом - 15, мылом - 1, смолою - 12, вином виноградным - 6, водкою - 32, пряниками - 1 и со сбитнем - 2 столика».

Памятная книжка Екатеринославской губернии на 1867 год.
Часть 2. - Екатеринослав: Типография губернского правления. - 1865.

ІІ. Основна частина

.

Ведуча:
На сьогоднішньому заході ми спробуємо поєднати дві епохи, дві культури, дві традиції нашого краю. Ми пропонуємо розписати медовий пряник незвичної форми - пряник у формі скіфської пекторалі - символа давньої історії України.

Для початку ми трохи розповімо про особливості скіфської культури та мистецтва.

Скіфська культура з усіх давніх культур одна з найзначиміших, яскравіших і найцікавіших. Це культура багатьох кочових, напівкочових і землеробських племен, які жили на широкому просторі степової Євразії від Дунаю до Великої китайської стіни. Найвищого розквіту скіфська держава - Велика Скіфія, досягла в IV столітті до н.е. В той час основний військово-адміністративний, торгово-ремісничий і духовний центр цієї держави знаходився на території сучасного Нікопольського району. Саме на Нікопольщині знаходився так званий скіфський Геррос - земля поховань скифських царів. Саме на нашій землі знаходиться найбільше у світі курганне поле та найбагатіші з усіх досліджених до теперішнього часу скіфські кургани - Чортомлик і Товста Могила.

Із-за того що скіфи, в основному, вели кочовий спосіб життя і не затримувалися довго на одному місці, то не був розвинений такий напрямок у мистецтві як монументальна скульптура. Їх кочовому способу життя краще всього відповідало мистецтво мініатюри. Своє світовідчуття вони відображали в прикрашенні одягу, домашнього начиння, предметів побуту, кінній збруї, зброї, культового приладдя, виготовленні прикрас.

Найчудовішою з усіх витворів скіфського мистецтва цього періоду є Золота Пектораль. Вона занесена в усі каталоги і довідники світу і названа величайшою археологічною знахідкою XX століття. Пектораль є геніальним творінням, визнаним шедевром світового мистецтва і не має собі рівних по художності виконання.

 .

 .

Золота скіфська пектораль - символ давньої історії України,

знайдена Б. Мозолевським у 1971 р. біля м. Орджонікідзе Нікопольського району

.

Пектораль - царська нагрудна орнаментована прикраса - символ царської влади. Одягаючи пектораль, скіфський цар, ставав центром сонячного кола і світу. Не даремно пектораль за формою нагадує сонце. Сама назва скіфів, по Геродоту - «сколоти». В цьому слові ясно чутний корінь «коло» - сонце. «С - коло - іт», можливо, означало «з сонцем йде», адже розселення скіфських племен йшло зі сходу на захід, тобто скіфи увесь час йшли «за сонцем».

Однією з характерних особливостей скіфської культури було відображення Всесвіту розділеного по вертикалі на три світи або, як вони ще називалися, зони Всесвіту. Золота пектораль, яку знайшли в Товстій Могилі є яскравим зразком, на якому з особливою ретельністю і майстерністю скіфський майстер відобразив усі три основні цикли світоутворення.

В давнину існували різні способи символічного позначення цих зон, але незмінним залишалося одне - вони відображали безперервність життєвого циклу - життя, смерть і знов відродження до життя. До речі, скіфські поховання - кургани - один із способів відображення тривимірного світу. Курган - це не просто пагорб, а складна споруда, в якій зафіксовані уявлення скіфів про три світи, - підземний, земний і небесний. Сам насип - це земний світ, а кам’яна скульптура на вершині - символ вічності. Усипальня з великою кількостю дарів і жертовних тварин, а іноді і людей, які побажали піти зі світу разом з царем, відображала потойбічний світ.

Отже, три зони зображень пекторалі, розділені золотими джгутами, як ми вже говорили, представляють три життєвих цикли:

Верхній ярус - небесний світ, на якому представлені, у вигляді мініатюрних скульптурних зображень, фрагменти ідеального світу або досконалого життя, де царює спокій і умиротворення. Скіфи вважали цей світ світом своїх божественних предків.

• Середній ярус - земний світ, представлений насиченим рослинним орнаментом, який відображає буйство степової природи і енергію життя, яке дає родюча земля.
• Нижній ярус - підземний світ, який відображає боротьбу, терзання, біль і смерть, відродження через знищення.
• Як же узгоджувалися ці яруси і чому такі різні сюжети прикрасили царську пектораль?

Щоб відповісти на ці питання, учені звернулися до індоіранської міфології, яка лежала в основі вірувань скіфів, їх уявлень про світоутворення.... і знайшли ключ до розгадки змісту сюжетів пекторалі. З’ясувалося, що основна тема пекторалі - це тема нового року, хоча вона і не зв’язується з нашими уявленнями про новорічні свята і обряди. Новорічне свято було у скіфів найважливішим культовим святом і в ті давні віки новий рік починався не 1 січня, а в день весняного рівнодення (22-23 березня), коли природа оживала після зимівлі. Вважалося, що не лише усе живе в природі набирається сили, але і сам цар насичувався силою і мудрістю, оскільки символічно вступав у священний брак з богинею родючості. Більше того, скіфи вірили, що в новорічне свято весняного сонцестояння їх царі давали поштовх цілому річному циклу, життєдайним силам природи.

Тепер зрозуміло, що усі три яруси пекторалі тематично співзвучні між собою. Двоє скіфів у верхньому ярусі пекторалі ладнають не простий кожушок, а «священний одяг» для новорічної церемонії. Навколо них - домашні тварини з приплодом, які народилися на порозі весни. Весну символізують і молоденькі листочки, стеблинки, «вусики» і квіти середнього ярусу. А як же хижаки в нижньому ярусі? Що в цій сцені новорічного, весняного? За уявленнями скіфів, це був один з етапів (можливо, найхарактерніший) оновлення і очищення живої природи, який також асоціювався з початком весняного пробудження - поява молодняка ніби супроводжувалася знищенням у тваринному світі старих і кволих тварин. Так що між верхнім і нижнім ярусами пекторалі існує глибокий символічний зв’язок.

Тому пектораль вважають не просто царською прикрасою, але і культовою приналежністю, без якої у скіфів не обходився жоден ритуально-культовий захід.

Нині скіфська золота пектораль з Товстої Могили зберігається в Києві, в Музеї історичних коштовностей України.

Золота царська пектораль - символ давньої історії України, подорожувала по багатьох континентах і країнах світу, незмінно викликаючи захват і захоплення усіх, кому пощастило нею милуватися. Завдяки цьому шедевру давнього мистецтва про Нікопольську землю і скіфів, які населяли її в давню епоху упізнав весь світ.

ІІІ. Практична частина

. 

Фахівець кондитерського кафе «Аленка» 

Показ зразків розписаних пряників. Навчання розпису пряників цукровою глазурью. Розпис пряників.

 Список джерел

 .

1. Богуш П.М. У истоков истории Никополя [Текст] : - Днепропетровск : Пороги. - 1992. - 63 с.

2. Гуляев В.И. Скифы: расцвет и падение великого царства[Текст] : - М. : Алетейя. - 2005. -  400 с.

3. Мозолевський Б. М. Скіфський степ [Текст] : - К. : Наукова думка. - 1983. - 197 с.

4. Памятная книжка Екатеринославской губернии на 1867 год. Часть 2. – Екатеринослав : Типография губернского правления [Текст] : - 1865.

5. Отрывок письма купца 2 гильдии Никифора Драгунцова к своему другу Федору Леонтьеву в Курск [Текст] : - 1887.

6. Пряник [Електронний ресурс] // http://ru.wikipedia.org/wiki/%D0%9F%D1%80%D1%8F%D0%BD. - 2013. - 12 декабря.

7. История пряника [Електронний ресурс] // http://pryaniki.info/istoriya-pryanika/. - 2014. – 15 декабря.

8. 50 загадок истории Украины – тайна скифской пекторали [Електронний ресурс] // http://www.e-reading.by/chapter.php/1016273/8/50_znamenityh_zagadok_istorii_Ukrainy.html - 2014. - 07 июля.

9. Скифское искусство [Електронний ресурс] // http://historicalchroniclesarenotforgott.blogspot.de/p/blog-page_23.html - 2014. - 07 июля.

.

..

.

.

У разі використання матеріалів цього сайту активне посилання на сайт обов'язкове