Wednesday, 06 May 2009 15:20 | |||
There are no translations available.
Тороп С.О. Біолог м. Нікополь, Україна Біографія Малюнок автора Матеріал надано в авторській редакції
Миша маленька (Micromys minutus)
Відомий дитячий письменник-натураліст Віталій Біанкі назавжди увіковічив цей біологічний вид у своєму творі „Мишеня Пік”: „Мышонок спокойно жил в своем воздушном домике. Он стал совсем взрослым, но вырос очень мало. Больше расти ему не полагалось, потому что Пик принадлежал к породе мышей-малюток. Эти мыши еще меньше ростом, чем наши маленькие серые домовые мыши”. До речі, з латинської мови назва цієї тварини перекладається досить кумедно – Миша-хвилинка. Але не зважаючи на свої розміри, ці крихітки мають такий великий ареал, якому охоче позаздрили би навіть справжні гіганти тваринного світу. Миша маленька поширена на просторах від Тихого до Атлантичного океану, а у Європі її ареал доходить майже до самого Полярного кола. Живе вона скрізь, де багато високої соковитої трави та вологи.
Як красномовно свідчить її назва, миша маленька рідко буває завдовжки більше 5-7 см. В неї невеликі вуха і очі, яскраво-рудий верх тіла, яскраво-біле черево. Хвіст дорівнює довжині тіла, або не набагато коротший від нього. Він дуже ціпкий – за його допомогою тварина добре лазить по кущах та травинках, „по-мавп’ячи”, чіпляючись ним за стебла. Ідеальне місце для мешкання миші маленької – густі зарості трав’яної рослинності, десь біля води у плавнях або у долині річки.
Місця розповсюдження миші маленької у часи Дніпровських плавнів (XIX-поч. ХХ ст.)
Найбільш оригінальна риса миші маленької – здатність до будівництва неперевершених гнізд, сплетених із травинок. Віталій Біанкі ретельно описує цей, безумовно, дуже важливий для маленького будівельника процес: „На болотистом лугу рос высокий тростник в перемешку с осокой – отличный лес для мышиной постройки. Пик выбрал несколько растущих рядом тростинок, влез на них, отгрыз верхушки и концы, расщепил зубами. Он был так мал и легок, что трава легко держала его. Потом он принялся за листья. Он влезал на осоку и отгрызал лист у самого стебля. Лист падал, мышонок слезал вниз, поднимал передними лапами лист и протягивал его сквозь стиснутые зубы. Размочаленные полоски листьев мышонок таскал наверх и ловко вплетал их в расщепленные концы тростинка. Он влезал на такие тонкие травинки, что они гнулись под ним. Он связывал их вершинами одну за другой. В конце концов у него получился легкий круглый домик, очень похожий на птичье гнездышко. Весь домик был величиной с детский кулак”.
Миша маленька підвішує гніздо до стебла або гілки у густій траві, не дуже високо над землею. Цікаво, що воно не має постійного входу, бо кожний раз тварина залазить до гнізда у новому місці. Ця чудова будова призначається для виведення у ній мишенят. Найчастіше їх буває 5-8, але іноді може бути до 12. Зиму і весь час, не пов’язаний із спілкуванням про малят, миша маленька проводить у норах інших гризунів, під колодами, у тріщинах під корінням дерев.
Поширення миші маленької на території Нікопольського району (2000-2008 рр.)
Період розмноження у мишей цього виду в нашій місцевості триває з кінця квітня по середину жовтня, а малят миша-мати здатна народжувати 2-3 рази на рік. Крім насіння та зелених пагонів миша маленька годується комахами, у тому числі і шкідливими, приносячи дуже велику користь.
Миша маленька була звичайним видом в Дніпровських плавнях. Після будівництва Каховського водосховища вона стала зустрічатися на Нікопольщині досить рідко. Головна причина цього полягає у зникненні плавневих заливних лугів із соковитою рослинністю, які були її звичайним середовищем мешкання.
Останні знахідки миші маленької на території Нікопольського району: село Червоногригорівка (2002 рік), район Лапінки у межах м. Нікополя (2005 рік), район річки Базавлук (2006 рік). Корисні поради
Переклад в електронний вигляд: Бутенко О.П.
Дізнатися більше про мишу маленьку Ви можете тут:
|
|||
Last Updated on Sunday, 26 December 2010 13:01 |