Тороп С.О. Зимородок, рибалочка голубий (Alcedo atthis)

Увага! Пошук!

Нікополь туристичний

Main menu

TOP-SECRET

Сад-город

Вони чекають допомоги

On-line

Joomla Templates

Sunday, 05 July 2009 02:28

There are no translations available.

Тороп С.О.
Біолог
м. Нікополь, Україна
Біографія

Малюнок автора

Матеріал надано в авторській редакції

Зимородок, рибалочка голубий (Alcedo atthis)

Одна давня легенда розповідає про птаха, якому після створення світу дісталося сіре та невиразне оперення. Він, звичайно, не захотів залишатися таким непримітним й полетів за сонцем, яке вже заходило. Небесне світило пофарбувало його груди у червоно-коричневий колір, а небесна блакить впала на його спину. З давніх часів люди називають цього птаха „літаючий коштовний камінь”, або просто зимородком. Давні греки вважали зимородка одним з найулюбленіших птахів Зевса, а назва одного з його родів – Halcyon – походить від давньогрецького міфу про Альциону. Смертна жінка на ім’я Альціона втопилася, дізнавшись про те, що її чоловік загинув під час корабельної аварії. Побачивши це, боги перетворили їх обох на зимородків. Народилася навіть легенда про те, що ці птахи виводять своїх пташенят у плавучому гнізді серед моря, під час зимового сонцестояння. У ці дні наймогутніший серед богів, Зевс, слідкує за тим, щоб море було спокійним. В часи Дніпровських плавнів місцеві мешканці називали цих птахів „небесними зимородками” і „хрещенськими рибалочками”. На Нікопольщині вірили, що вони народжуються у полині після освячення води, на свято Водохрещення (19 січня).

Зимородок – птах трохи більший за горобця, з порівняно великою головою, довгим дзьобом, короткими крилами, ногами і хвостом. Верх тіла зеленувато-голубий (вздовж спини – світліший), з дрібними цяточками на голові й крилах. Через око проходить напівруда, напівбіла смуга. Низ тіла – яскраво-рудий; горло – значно світліше. Забарвлення молодого птаха менш яскраве.

Місця гніздування зимородка у часи Дніпровських плавнів (XIX-поч. ХХ ст.)

Часто зимородок нерухомо сидить над водою на гілці дерева або куща, виглядаючи рибу, за якою час від часу пірнає. Його політ прямий і швидкий, понад самою водою. В польоті він часто видає тонкий протяжний свист „піїк-піїк”, іноді, на короткий час, зупиняється в повітрі, швидко і часто махаючи крилами. Оселяються „хрещенські рибалочки” біля річок, озер, потоків з береговими урвищами й осипами, де риє нори і влаштовує свої гнізда. Сьогодні гніздування цього птаха можна зустріти на березі Каховського водосховища як у межах міста Нікополя, так і на території Нікопольського району.

Місця гніздування зимородка на території Нікопольського району у 2009 році

Після зимівлі у північній Африці та на берегах Середземного моря зимородки повертаються на батьківщину в середині квітня. Наприкінці травня - на початку червня самка відкладає у глибокій (до 1 м) норі, яка закінчується гніздовою камерою, 3-7 білих яєць. Вже через місяць пташенята відлітають з гнізда. Живляться зимородки рибою, ракоподібними, комахами (переважно бабками), черв’яками. На зимівлю вони найчастіше відлітають після закінчення останнього „бабиного літа” – у середині жовтня.

Довідка

На Землі зустрічається 84 види зимородків. Найбільшу кількість видів цих птахів розповсюджено у Південно-східній Азії та на сході Індії. Зустрічаються вони також в Африці, Південній і Північній Америці та в Австралії. Багато вчених поділяють увесь рід зимородків на дві підродини – справжніх зимородків і лісових. Справжні зимородки живуть біля води та живляться рибою, лісові – на суші (переважно в саванах), де полюють на ящірок та комах. Слід зазначити, що існує й багато противників такого поділу, але досі його ще ніхто не відміняв.