Відкриття зали археології

Нікополь належить до числа історичних міст України. Тому збереження пам`яті про всі періоди нашої славетної історії, без перебільшення, можна назвати дуже важливою та відповідальною справою. Особливо сьогодні, коли починають втілюватися в життя проекти та програми, спрямовані на становлення нашого міста як всеукраїнського центру скіфської та козацької історії. Створення археологічної експозиції Нікопольського краєзнавчого музею (НКМ) розпочалось ще в 1929 році, коли на посаду його директора був призначений Георгій Шапошников – історик і краєзнавець, який збирав матеріали, пов`язані із заснуванням Нікополя. Завдяки плідній роботі місцевого археолога Теодосія Кіранова, який проводив розкопки скіфських курганів Нікопольського курганного поля, поселень первісної людини та поховань кочівників часів середньовіччя, фонди музею постійно поповнювались новими експонатами. Вже у 1940 році вони нараховували близько 5 000 експонатів, значну частину яких становила унікальна археологічна колекція. У післявоєнні роки працівники музею співпрацювали з такими видатними археологами, як Борис Граков і Борис Мозолевський. Багато нікопольців ще зберігають пам`ять про велику археологічну залу в колишньому приміщенні музею на території старої частини нашого міста. Після його переїзду до нової будівлі, пов`язані з давньою історією Нікопольщини, експонати тривалий час були розміщені лише в кількох вітринах. Значна їх частина зберігалась у фондовому приміщенні, через що відвідувачі не мали можливості в повному обсязі ознайомитись із цілими епохами нашого історичного минулого, отримати належне уявлення про археологічні дослідження на території нашого краю. Тому на початку 2016 року розпочались роботи по створенню відповідаючої вимогам сучасного часу зали археології, які тривали на протязі двох місяців. За цей час працівниками Нікопольського краєзнавчого музею були створені нові вітражі, ретельно продумані всі нюанси, пов`язані з освітленням і розміщенням експонатів, планується також придбати за рахунок місцевого бюджету стільці для покращення умов проведення тематичних заходів.

Відкриття зали археології, приміщення для якого було відремонтовано за рахунок місцевого бюджету, відбулось 11 березня 2016 року. Ця подія викликала велику зацікавленість не тільки серед місцевих істориків і краєзнавців, але й серед багатьох нікопольців і навіть гостей нашого міста. Число відвідувачів Нікопольського краєзнавчого музею, без сумніву, найближчим часом помітно збільшиться.

Як відмітила у своєму виступі начальник відділу з питань культури, сім’ї та молоді Лариса Білоцерковська, залишається лише порадіти тому, що віднині одна з найбільш яскравих сторінок історії нашого краю гідно представлена у виставковій експозиції Нікопольського краєзнавчого музею. Відкриття цієї зали, без сумніву, буде сприяти підвищенню інтересу до археології та давньої історії Нікопольщини, популяризації її історичної спадщини та археологічних пам`яток.

Розміщенні в археологічній залі експонати розповідають про історію нашого краю від кам`яного віку до XIV-XV ст. Кожний розділ експозиції відповідає певній історичній добі. Найдавніші часи нашої історії (палеоліт і неоліт) представлені знахідками знарядь праці та предметів побуту первісних мисливців і землеробів. Серед них гостроконечники, рубило, скребло, гарпун, мотика (примітивне землеробське знаряддя з рогу північного оленя), пряслиця, сокира-молот. Про добу міді-бронзи на території Нікопольщини та племена, які в ті часи населяли нашу місцевість, відвідувачам зали археології розповідають представлені в експозиції багаточисленні знахідки предметів побуту, зброї часів ямної та катакомбної культури, культури багатопружкової кераміки та зрубної культури. Серед них бронзові та кам`яні сокири, булава, фрагменти дерев`яного колеса возу, вохра, кістяний наконечник стріли, примітивні серпи, кістяні ґудзики та пряжки, грузила та пряслиця (перші ткацькі знаряддя), глиняний посуд. Скіфська та кіммерійська культури представлені цілим комплексом знахідок, які були зроблені під час археологічних досліджень давніх курганів на території міста Нікополя та Нікопольського району. У вітринах і вітражах за міцним прозорим склом розміщені металеві бляшки, шпильки, підвіски, різноманітні намистини, навершники, фрагменти дзеркальця, кінські псалії та нащочники, точильний брусок, металеві фрагменти лускоподібного панциру, копії скіфських мечів V-IV ст. до н.е., кам`яні ядра пращі, скіфський ліпний посуд, горщик кіммерійської культури (IX-VIII ст. до н.е.). У нішах розміщені грецькі амфори та скіфський бронзовий казан.

Окрема експозиція присвячена розкопкам Нікопольського курганного поля. Відвідувачі зали археології мають можливість побачити фотографію відомої реконструкції антрополога Михайла Герасимова «Нікопольський скіф», план-схему Кам`янського городища, давньогрецькі монети, амфорні клейма, скроневі кільця, щитковий перстень, металеві наконечники списів і ножі. Цінувальники давнього мистецтва обов`язково звернуть увагу на унікальну колекцію античного чорнолакового посуду V-IV ст. до н.е., серед якої представлені канфари, килики, котли та блюдця. Сарматський час представлений намистиною, кинджалом, глеками та паліями II ст. до н.е. - IV ст. н.е., черняхівська культура – фібулами (застібками), металевими бритвами, ножами, ножицями, глиняним посудом (глек, миска, кухоль). Про культуру слов`ян на території нашого краю розповідають представлені в експозиції бубонці, кільця, нашивні бляшки та поясні пряжки, про хазарську добу – глиняна баклага та інші керамічні вироби, про добу печенігів – кінські вудила з псаліями, наконечники списів і сокира. Половецькі часи представлені знайденими під час розкопок на Нікопольщині в половецьких похованнях зброєю (шолом, умбон від щита, фрагмент шаблі, металеві наконечники списів), кінськими оздобами (фрагмент дерев`яного сідла, стремена), прикрасами (підвіски, сережки), а також кам`яною скульптурою, яка розміщена в спеціальній ніші. До часів панування в наших степах західного зулусу Золотої Орди (XIII-XV ст.) відноситься представлена в експозиції глиняна баклага.

Окрема експозиція зали археології присвячена видатному археологу Борису Мозолевському та історії досліджень скіфських курганів на території нашого краю. У вітринах розміщені особисті речі Бориса Мозолевського (фотоапарат, радіоприймач, ніжка амфори з кургану Товста Могила, шахи), його книги («Скіфський степ», «Товста Могила»), поетичні збірники, книги-спогади про відомого археолога. Відвідувачі музею обов`язково затримають свої погляди на портреті Бориса Мозолевського, який був зроблений у 2002 році місцевим художником Віктором Хоменко по його фотографії.

Як розповів завідуючий відділом археології та давньої історії Нікопольського краєзнавчого музею Василь Шатунов, серед експозиції зали археології є експонати, якими може похвалитись далеко не кожний музей нашої країни. Серед них порцелянова копія відомої Чортомлицької амфори, яка була виготовлена в Санкт-Петербурзі у 1898 році, ще за життя дослідника кургану Чортомлик (неподалік від сучасного міста Нікополь) Івана Забєліна. Унікальність цієї копії полягає не тільки в тому, що вона вважається дуже рідкісною (усього було виготовлено не більше 10 таких копій), але й у тому, що вона точно повторює усі основні розміри оригіналу (висота, діаметр), а також найдрібніші деталі, зроблених на Чортомлицькій амфорі зображень. До унікальних знахідок місцевих археологів належить також кам`яна чурінга зі зробленими на ній насічками. Вчені вважають чурінги особливими культовими предметами часів кам`яного віку. А насічки трактують як перші плани місцевості та мапи зоряного неба. Ця чурінга була знайдена на початку XXI ст. неподалік від села Капулівка Нікопольського району, тривалий час зберігалась у фондах музею. Тепер нікопольці та гості нашого міста мають можливість не тільки побачити але й сфотографувати цей загадковий витвір мистецтва сивої давнини. До унікальних експонатів Нікопольського краєзнавчого музею слід віднести кам`яну скульптуру часів Салтово-Маяцької культури, яку сучасні вчені пов`язують з таємничими хазарами. Ця скульптура була знайдена в болоті неподалік від кордону Дніпропетровської та Донецької областей.

За словами директора Нікопольського краєзнавчого музею Олександра Кушнірука, виставкова зала, яка присвячена археології та давньої історії нашого краю стане постійнодіючою. У подальшому планується завершити обладнання фронтальної стіни цієї зали, де буде встановлено монітор, повішені штори та зроблено місце для проведення прес-конференцій. В археологічній залі будуть проводитися наукові конференції та семінари, екскурсії та лекції з історії Нікопольщини.

Відділ з питань культури, сім’ї та молоді