Вирощування суниці

Особливості росту і плодоношення

За будовою надземної частини суниця - трав'яниста рослина. Багаторічні підземні органи (корені та кореневища) наближають її до кущових ягідників. Протягом вегетації на рослинах безперервно утворюється нове і поступово відмирає старе листя. Стебла являють собою вкорочені пагони-ріжки, щорічний приріст яких не перевищує 2 см. За 4-5 років вони виростають в середньому до 10 см і розгалуджуються. Кожне з розгалуджень ріжка закінчується верхівковою брунькою (сердечком), з якої навесні розвиваються суцвіття. На кожному ріжку за вегетаційний період виростає до 10-15 листків.

Квіткові бруньки на ріжках утворюються наприкінці літа - на початку осені. Навіть в однієї і тієї самої рослини закладання цих бруньок розтягується на 10-16 днів. На сильніших ріжках вони закладаються раніше. Через видалення вусиків (при вирощуванні суниць у кущовій формі) затягується початок диференціації плодових бруньок. Аналогічне явище спостерігається при надмірному азотному живленні та перезволоженні грунту.

Цвітіння рослин починається через 20-30 днів після початку вегетації і триває здебільшого 15-20 днів. Від початку цвітіння квітки до початку достигання ягоди проходить 22-26 днів.

Підземна частина складається з короткого кореневища (підземного стебла) і мичкуватих, дуже розгалуджених коренів. Основна маса кореневої системи (до 90%) розміщена у верхньому шарі грунту на глибині 10-30 см і лише окремі корені проникають глибше. В горизонтальному напрямку на відстані до 10 см від суцільних рядів розміщується близько 72% загальної довжини коренів, від 10 до 20 см - 22% і більше. У зв'язку з неглибоким розміщенням кореневої системи необхідно зберігати вологу у верхніх шарах грунту, застосовувати неглибокий обробіток, щоб менше пошкоджувати корені.

Стебла і коренева система чутливі до морозів. Вони підмерзають, якщо насадження взимку не захищені сніговим покривом або штучним укриттям.

 

 

Висаджують рослини з міжряддями 50-70 см
і відстанню між кущами в рядах 20-25 см

 

 

Стебла суниць (укорочені пагони-ріжки):
а - бокові розгалуження стебел однакової сили росту;
б - основний і боковий ріжок однакової сили росту;
в - боковий ріжок розвинутий слабіше від основного

Захист від несприятливих кліматичних умов

В зими з низькими температурами (нижче -15, -18^о С) при відсутності снігового покриву рослини можуть частково або навіть повністю вимерзнути. Повне відмирання листків ще не свідчить про загибель рослин. Якщо до весни збереглися стебла і квіткові бруньки, то такі рослини швидко відновлюють листковий апарат. Кущі з відмерлими квітковими бруньками і стеблами, якщо у них збереглись кореневища й корені, відновлюють свій ріст із сплячих бруньок кореневищ, але в рік відновлення не плодоносять.

Коренева система гине при тривалому зниженні температури до -8^о С на глибині до 20 см, тобто в найбільш кореневмісному шарі. В умовах України завдяки наявності снігового покриву в зоні розміщення кореневої системи такі зниження температур спостерігаються відносно рідко. Коли ж це трапляється, то в першу чергу пошкоджуються провідні й дрібні всмоктувальні, а потім більші корені та кореневища.

Від вимерзання насадження надійно захищає шар снігу товщиною 20-25 см, а також мульчуючі матеріали.

Весняні заморозки (-1, -4^о С) під час цвітіння пошкоджують квітки, бутони і навіть листя. У захищених місцях пошкоджується 10-13% квіток, а на відкритих місцеположеннях їх гине до 68-69%. Тому суниці потрібно захищати від протягів і сильних вітрів, розміщуючи на схилах відповідної експозиції, під захистом природних насаджень чи споруд або кущів малини, смородини чи аґрусу. Для боротьби з заморозками ефективні поливи дощуванням безпосередньо напередодні зниження температури.

Відбір сортової і здорової розсади

Найчастіше вирощують високопродуктивні сорти раннього, середнього і пізнього строків достигання, щоб споживати свіжі ягоди протягом 25-35 днів. Перевагу слід віддавати стійким проти шкідників і хвороб сортам. Найкраща розсада з маточників науково-дослідних установ. Стандартна розсада повинна мати добре розвинуте стебло діаметром 10 мм і більше, мичкувату кореневу систему завдовжки 8-10 см, два-три добре розвинутих молодих листочки.

Така розсада придатна для садіння навесні, влітку та восени. Вона забезпечує високі врожаї уже в перший рік плодоношення.

Найбільш поширеними, урожайними, зимо- та посухостійкими і перспективними сортами раннього строку достигання - Мелітопольська рання, Київська рання, Кримська рання, Львівська рання, Русанівка. Ранньосереднього строку - Ясна, Адагумська, Заря, Покахонтас і середньопізнього - Коралова 100, Ред Гонтлет, Зенга Зенгана, Талісман і з ремонтантних - Кримська ремонтантна.

Підготовка грунту

При підготовці ділянки під суниці необхідно впевнитись, що у грунті немає таких небезпечних шкідників, як личинки травневого хруща і дротяників. При виявленні у вийнятому грунті личинок хрущів (борозняків) і дротяників на заселеній ділянці висівають алкалоїдний люпин як попередник під суниці, зелену масу якого у фазі зелених бобів закопують (заорюють) у грунт. Поїдаючи її, личинки гинуть.

Якщо личинки виявлені в насадженнях суниць, коли підгризені кущі в'януть, з-під таких рослин систематично вручну вибирають личинок. Під час льоту хрущів їх струшують з дерев і знищують. При наявності капустянки звичайної під час підготовки грунту необхідно знищувати дорослі комахи і личинки, які знаходяться в окремих нірках. Виловлюють капустянки тепловими принадами. Копають ями завглибшки 50 см, в них кладуть неперепрілий кінський гній або біомасу, яка зігрівається і виділяє тепло. З настанням морозів гній чи перепрілу біомасу з ям, куди комахи сховалися на зиму, розтрушують по ділянці і капустянка гине.

Підготовка грунту полягає у повному знищенні бур'янів, внесенні добрив, вирівнюванні і розпушенні верхнього шару.

В районах Полісся, північного Лісостепу і в зоні Карпат під перекопування (оранку) на 10 м² вносять по 60-100 кг гною або компосту, 400-600 г суперфосфату, 300-500 г калійної солі, у степу відповідно 30-50 кг, 400-500 і 200-400 г.

Посадка

Висаджують рослини з міжряддями від 50 до 70 і відстанню між кущами в рядах 20-25 см. На 10 м² використовується від 60 до 160 шт сильної стандартної розсади. Щоб корені не підсихали, їх вмочують у земляну бовтанку. На легких, добре розпушених грунтах рослини висаджують у ямки або борозенки глибиною 8-10 см і шириною 10-12 см, які виготовляють безпосередньо під час садіння. На важких грунтах ямки роблять глибшими і ширшими - до 15 см. У посадкових ямках корені розправляють так, щоб вони не загинались догори, засипають вологим і розпушеним грунтом, ущільнюють руками.

Глибина посадки має бути такою, на якій розсада росла при вкоріненні, тобто верхівкова брунька повинна розміщуватись на одному рівні з поверхнею грунту і не присипатись землею. При глибокому садінні верхівкові бруньки загнивають, а при мілкому - корені оголяються і підсихають, від чого рослини гинуть. Висаджену рослину заливають водою з розрахунку не менше 0,5 л на кожну. Після всмоктування води ямку засипають землею, щоб не утворилась кірка.

Кращі результати одержують при садінні під воду. При цьому у заготовлену ямку наливають воду і відразу кладуть розсаду, засипаючи ямку розпушеною землею. Всмоктуючись, вода щільно притискує землю до коренів. Після цього ямку мульчують (засипають грунтом з міжрядь). В посушливих умовах грунт зволожують перед садінням і під час садіння, збільшуючи норму води до 1 л.

 

 

Стиглі ягоди суниці

Фото: Рудоманова А.Є.

 

На Поліссі, в лісостепу і степу кращим є весняне садіння після повного розмерзання грунту. В західних областях України, де в літньо-осінній період випадають часті дощі, а взимку вдосталь снігу, добрі результати дає літнє (липень - початок серпня) або осіннє (вересень-жовтень) садіння. Для осіннього строку використовують розсаду, яка вкорінилася від материнських рослин у поточному році, а для літнього - рослини від поділу плодоносних кущів. Для літньої посадки можна використовувати рано утворену і вкорінену розсаду. До кінця вегетації висаджені влітку рослини добре розкущаться і наступного року почнуть плодоносити. Незалежно від строку висаджувати розсаду потрібно у хмарні дні або у вечірні години.

Догляд за насадженнями. Обробіток грунту. Формування насаджень

Після посадки грунт у рядах і міжряддях розпушують. При відсутності дощів через кожні 2-3 дні (а з настанням суховіїв частіше) висаджені рослини поливають. Щоб утримати насадження чистими від бур'янів, а грунт у розпушеному стані, протягом вегетації проводять 6-8 прополювань. Під час утворення сланких пагонів (вусиків) і дочірніх рослин на них при чергових обробітках грунту їх сапками чи іншими розпушувачами направляють у смугу ряду. Там вони і вкорінюються. Поступово за рахунок дочірніх рослин перших порядків утворюється добре виповнена смуга ряду завширшки 20-30 см. Зайві розетки на вусиках видаляють сапкою або секатором при наступних обробітках. У міжряддях залишається чиста смуга завширшки 30 см.

Можна утримувати насадження і в кущовій формі. Для цього на ділянці залишають тільки висаджені рослини. Сланкі пагони з розетками листків на них кожного разу видаляють, зрізуючи ножем, секатором або сапою. Рослина при цьому використовує поживні речовини на формування сильних ріжків і листків. Такі рослини наступного року формують крупніші ягоди, що дуже цінно для дрібноплідних сортів. Протягом вегетації вусики з одних і тих самих кущів видаляють 3-4 рази.

На перезволожених ділянках суниці вирощують на підвищених місцях чи спеціально підготовлених грядках. Ширину грядок доводять до 1 м, а з обох боків копають канавки завширшки 30-40 см для відведення зайвої води. На грядці висаджують два ряди суниць з шириною міжрядь 30-40 см, які потім загущуються дочірніми рослинами і перетворюються в суцільне килимове насадження.

Після збирання врожаю доцільно видалити старе листя, що відмирає і засихає.

 

 

Висаджена розсада: а - правильно; б - мілко; в - глибоко

 

 

Вирощування суниць на грядках в умовах перезволожених грунтів.
На грядці висаджують два рядки (а), які пізніше загущуються дочірніми рослинами (б) і перетворюються в суцільне килимове насадження

 

 

Стандартна розсада з добре розвинутим стеблом, діаметром понад 10 мм, мічкуватою кореневою системою завдовшки 8-10 см, трьома добре розвинутими листочками

 

 Через 20-30 днів після початку вегетації рослини починають цвісти 

Удобрення

Для посилення росту молодих рослин (особливо на бідних піщаних грунтах), висаджених навесні чи восени минулого року, а на ділянках літнього садіння - навесні наступного року, на кожні 10 м² насаджень вносять по 135-180 г аміачної селітри. Плодоносні насадження підживлюють повними мінеральними добривами. На Поліссі та в лісостепу навесні на 10 м² вносять 135-180 г аміачної селітри, після збирання врожаю 130-150 г аміачної селітри, 180-120 суперфосфату і 100-120 г хлористого калію. У степу азотних добрив навесні вносять по 130-150 г (аміачна селітра), а після збирання врожаю 250-300 г цієї селітри, 250-300 суперфосфату і 90-100 г хлорі стого калію на 10 м².

На бідних грунтах плодоносні насадження доцільно підживити перегноєм або гнойовим компостом, вносячи їх у міжряддя по 15-20 г на  10 м². Після внесення мінеральних та органічних добрив грунт у міжряддях неглибоко перекопують.

Зрошення

Підвищена вибагливість суниць до вологи зумовлена як неглибоким розміщенням коренів, так і характером розвитку асиміляційного апарата, який протягом вегетаційного періоду випаровує велику кількість води.

Навіть в умовах достатнього зволоження в окремі посушливі періоди рослини потребують зрошення. Найбільша потреба в оптимальн вологості грунту в період цвітіння, зав'язування ягід та їх достигання. Кореневмісний шар не повинен пересихати.

У південних районах, щоб утримувати вологість у доброму стані, поливають не менше семи разів, не допускаючи пересихання грунту у фазах цвітіння і плодоносіння.

При поливах потрібно також пам'ятати, що надлишок води сприяє винесенню на поверхню лужних солей, які негативно впливають на ріст і плодоношення культури. Перезволоження призводить до поширення борошнистої роси, суничного кліща, сірої плодової гнилі.

Боротьба з шкідниками і хворобами

Рано навесні для знищення грибних хвороб на плодоносних ділянках застосовують 3%-ну бордоську рідину. Під час висування суцвіть, проти грибних хвороб, обприскують 1%-ною бордоською рідиною, а при наявності в цей період малиново-суничного довгоносика та інших шкідників обприскування проводять 10%-ним розчином 0,75%-ної суспензії (або 10%-ним змочуваним порошком - 75 г на 10 л води) карбофосу.

Нестійкі проти сірої гнилі сорти перед цвітінням обприскують 0,2%-ним розчином еупарену. Застилання міжрядь різними видами підстилки (плівка, мульчуючий папір, солома тощо) перед достиганням ягід зменшує ураженість їх гнилями.

Після збирання врожаю проти кліщів та грибних хвороб використовують 0,5-1%-ну колоїдну сірку (50-100 г на 10 л води). При наявності лише суничного кліща обприскують 20%-ним концентратом емульсії хлоретанолу в 0,2%-ній концентрації (20 г на 10 л води), через 10-12 днів таке обприскування повторюють. Використовують при цьому 1 л робочої рідини на 1 м² насаджень.

При сильному заселенні кліщем після збирання врожаю скошують все листя при самій поверхні грунту, виносять і спалюють його, відкриті рядки зразу ж обробляють вищезгаданими пестицидами проти кліщів, довгоносиків і грибних хвороб, через 10-12 днів обприскуваня повторюють.

Збирання врожаю

Ягоди збирають стиглими. Ступінь стиглості визначають залежно від сорту. Плоди сортів Зенга Зенгана, Коралов 100, Покахонтас, Київська рання досить тверді, їх можна збирати у повній стиглості, коли ягоди набувають характерного для стиглих плодів забарвлення і смаку. Ягоди сортів Ясна, Заря і близьких до них при повному достиганні стають м'якими й погано транспортуються. Їх збирають  недостиглими,  коли  вони  набувають рожевого забарвлення.

Збирають ягоди через кожні 2-3 дні, а в жаркі дні навіть через день. Найкращою тарою є невеликі кошики, луб'янки, пластмасові або паперові пакети місткістю 1-3 кг. Використовують також невеликі ящики місткістю 2-2,5 кг. Зібрані ягоди не бажано пересипати в іншу тару.

 

 

Суниця великоплодна

1 - Фестивальна; 2 - Російська; 3 - Аеліта;

4 - лист; 5 - квіти; 6 - частина вуса з вкоріненим пагоном

 

---

Цікаві факти

• Розводити суницю на городах у Франції почали в XIV ст., в Англії - XV ст., в Данії - в XVII ст. На Русі суницю вперше посадили в саду царя Олексія Михайловича (1629-1676 рр.), який знаходився в Ізмайлові, під Москвою.

 

Цар Олексій Михайлович

Портрет невідомого російського художника другої половини XVII ст. Школа Збройної палати. Кінець 1670 - початок 1680 рр.

• На початку XVIII ст. французький офіцер Фрез’є подорожував по Південній Америці. У Чилі він звернув увагу на суницю з дуже великими і смачними ягодами. Офіцер привіз її у Францію, але там рослина не давала ягід. Тоді "переселенку" схрестили з іншим видом американської суниці - віргінської. Її ягоди були дрібнішими, але такими ж солодкими і ароматними. Більше того, вони краще переносили морози! Ці сорти великоплідної суниці незабаром стали називати полуницею.

• Полуниця і суниця - рослини різних видів. У полуниці ягоди дрібніші, правильної форми і ароматні, а стебла з квітками піднімаються вище за листя. У суниці квітки заховані під листям, плоди великі і найрізноманітнішої форми.

 

Полуниця

Фото:  www.wallpaper.zoda.ru

• На Русі ще в X-XI ст. при застуді пили настій з листя суниці і малини. Ягоди суниці покращують склад крові! Суниця займає перше місце за змістом заліза, якого в ній більше, ніж в яблуках, винограді, ананасі. У ній накопичується фолієва кислота, яка дуже важлива для кровообігу. У суниці багато вітамінів, є фосфор, калій, білки. Її листя дуже багате вітаміном С. В народній медицині суницю використовують як ліки від шлункових захворювань, подагри, малокрів'я, гіпертонічних і жіночих хвороб.

  ---

 

Корисні поради

• Для ефективнішого догляду за суницею та полуницею краще всього користуватися спеціальним інструментом. Він являє собою укорочену сапу з подвійним робочою частиною - гостро заточеною з обох боків ножеподібною частиною для зрізання бур'янів (1) і вилкою для глибокого розпушування грунту (2).

 

 

Спеціальний інструмент для догляду за суницею і полуницею

• Ряд спостережень показує, що найбільш несприятливо впливає на врожайність багатьох сортів суниці та полуниці їх сусідство із баклажанами та картоплею. З цієї причини посадки цих рослин краще всього розташовувати на відстані не менше 2,5-3 м один від одного. Самими кращими сусідами для цих культур є квасоля, горох, боби.

• Велика ділянка для вирощування суниці або полуниці, а також внутрішні доріжки краще захищати поліетиленовою плівкою, закопаною в землю на глибину 30-40 см і трохи виступаючою на поверхню. Цей захід попереджає проникнення на плантацію кореневищних і повзучих бур'янів.

• Хороший захист суниці і полуниці від хвороб і шкідників можна забезпечити і не використовуючи дорогих хімічних препаратів. У профілактичних цілях регулярно (з весни до осені), з інтервалом 7-10 днів, кущі обприскують настоєм листя кульбаби. Готують його таким чином: 500 г свіжого листя заливають 10 л води, нагрітої до 40⁰С, настоюють 2-4 години і проціджують.

 

Кульбаба

Фото: Рудоманова А.Є.

• Для захисту ягід від сірої гнилизни аж до початку цвітіння з інтервалом 10 днів 2-3 рази обприскують кущі розчином йоду, у якого вже закінчився термін придатності для медичних цілей (10 мл на 10 л води). При високій мірі зараження рослин використовують проціджений настій часнику - 100 г сухого листя, настояного протягом доби в 10 л води, нагрітої до 40⁰C.

Сіра гнилизна

• Найнебезпечнішими бур'янами для суниці і полуниці є пирій, осот, берізка польова і кінський щавель. Ці рослини слід негайно видаляти, не даючи їм розростися.

Берізка польова

• Обробка грунту перед посадкою на глибину 40-50 см дозволяє отримати потужніші кущі і кореневу систему. На одновікових кущах на 20-30% збільшується кількість квітконосів.

• Суницю і полуницю після посадки необхідно рясно полити. При цьому слід стежити, щоб корені не вимилися, а сердечко (верхівкова брунька) не затягнулася водою. Після кожного поливу і дощу, коли грунт просохне, його необхідно розпушити.

• При здійсненні краплинного поливу суниці і полуниці (особливо в посушливих регіонах) їх врожайність підвищується на 30-40%.

 

Суниця

Фото: Рудоманова А.Є.

• Для приготування настою суничного чаю треба залити однією чашкою окропу (150 мл) одну чайну ложку трави і настоювати 5-10 хвилин. Отриманий настій процідити через сито і остудити.

• Фітонциди, які містяться в календулі, вбивають збудників сірої гнилизни, тому на грядках суниці корисно висаджувати цю рослину. Багато місця вона не займе і зовнішній вигляд грядки не зіпсує.

• З моменту початку бутонізації суниці в середину кожного куща для відлякування малиново-суничного довгоносика корисно вставити вертикально по одній трісці (10-15 см завдовжки) із старого соснового пня або стволу. Сильний запах «виганяє» шкідників! До моменту цвітіння він вивітрюється і комах-обпилювачів вже не відлякує. Осінню тріски прибирають.

 

Малиново-суничний довгоносик 

 

---