3 апреля - День рождения Олеся Гончара
(1918-1995 гг.)

                                                                                                                     В якому Храмі помолитись Богу?
                                                                                                                     В якому, люди, поки ще не пізно?
                                                                                                                     В які, скажіть, вдарити нам дзвони,
                                                                                                                     Щоб припинить душі лиху руїну?
 

Именно эту «душі лиху руїну» пытался расскрыть еще в далекие шестидесятые годы ХХ в. О. Гончар. Человек «большой души», наш земляк, писатель, который выстоял все трудности,  которые встречались на его пути.

Об Олесе Гончаре написано множество книг и статей. Почти каждое его произведения становилось явлением литературной жизни. Он был причастен к самым важным украинским историческим событиям ХХ века. Но мало кто знает, какое значение в становлении Олеся Гончара, как  личности и писателя сыграло Приднепровье - земля, в которую он врос корнями  и духовно был связан всю жизнь, земля, на  которой мы живем.

В 2013 году  исполняется 95 лет со Дня роджения Олеся Терентьевича Гончара.

.

.

Олесь Гончар

Олесь Терентійович Гончар народився 3 квітня 1918 p. Після смерті матері, коли хлопцеві було 3 роки, із заводського селища на околиці Катеринослава (нині - Дніпропетровськ) його забрали на виховання дід і бабуся в слободу Суху Козельщанського (нині - Кобеляцького) району Полтавської області. Працьовита і щира в ставленні до людей бабуся замінила майбутньому письменникові матір... читать дальше

.

 .

Життєвий шлях О.Т. Гончара

Гончар Олесь (Олександр) Терентійович (3.04.1918, с. Суха, тепер Кобеляцького району Полтавської області) - український радянський письменник, громадський діяч, академік АН УРСР з 1978, Герой Соціалістичної праці (1978). Член КПРС з 1946 р.. Учасник Великої Вітчизняної війни (з третього курсу Харківського університету в складі студбату у 1941 р. добровольцем пішов на фронт). Закінчив у 1946 р. Дніпропетровський університет, навчався в аспірантурі Інституту літератури ім. Т.Г. Шевченка АН УРСР. У довоєнні роки працював у районній і обласній комсомольській газетах на Харківщині... читать дальше

.

.

Олесь Терентійович Гончар
Собор
Роман

І

У жодній енциклопедії світу не знайти вам цієї Зачіплянки. А вона є, існує в реальності. Без звички навіть трохи дивно звучить: Зачіплянка. Хтось колись тут за щось зачепився. І так пішло. В давні, в дозаводські часи було, кажуть, на цьому місці велике село, що робило списи запорожцям. І коли мандрували козаки на Січ, то завертали сюди, щоб запастися списами. Отоді, може, котрийсь козак і зачепився тут за якусь молодицю, поклавши початок династії.

Живуть на Зачіплянці здебільшого праведні люди, або, як Микола-студент сказав би, правильні. Роботяги. Металурги. Ті, чиє життя розбите на зміни, денні і нічні. З одного краю селища сага блищить, з другого - облуплений собор біліє. Старовинний, козацький. А перед вікнами селища, за вишняками, за Дніпром, ніч крізь ніч палахкотить ятриво домен, вулканиться червоно. Там народжується метал. Небо тремтить і глибшим стає щоразу, коли металургійний випліскує заграви, бурхаючи з крутого берега лавою розпечених шлаків...  читать дальше

.