Зараз на сайті

Сейчас 69 гостей онлайн
Besucherzahler singles
счетчик посещений


Designed by:
SiteGround web hosting Joomla Templates
PDF Печать E-mail
Пам'ятні дати та свята - Квітень
06.04.2021 11:02
There are no translations available.

Богдан Хмельницький - народження держави

 

 
 
 

Варивода Л.П., Жуковський М.П. Богдан  Хмельницький і наш край

Богдан-Зіновій Хмельницький народився 27 грудня 1595 року в родині дрібного українського православного шляхтича Михайла Хмельницького, який обіймав посаду чигиринського підстарости.

Місце народження майбутнього гетьмана дотепер не з'ясоване. Дослідники припускають, що це був Чигирин. Духовенство і козацька старшина в урочистих обставинах називали Хмельницького Зіновієм. Це було його друге ім'я. Але сам гетьман іменем Зіновій ніколи не підписувався.

Документи свідчать про високу освіченість Б. Хмельницького. Він закінчив українську школу та Львівський єзуїтський колегіум, де пройшов «усі тодішні класи добірних наук під керівництвом найкращих вчителів».

У Львові він знайшов друзів, серед яких, ймовірно, був і майбутній київський митрополит Петро Могила.

Французький посол у Варшаві граф де-Брежі характеризував Б. Хмельницького як "людину освічену, розумну, сильну в латині". Крім латині він володів польською, татарською, турецькою, російською мовами. Але в побуті користувався виключно українською мовою. І пізніше у дипломатичних переговорах з польськими королями Хмельницький віддавав перевагу українській мові, а в своїх документах, зокрема універсалах, любив вставити гостре народне слівце або приказку.

Єзуїтські колегіуми в Україні створювались польським урядом для боротьби проти православ'я, проти української культури, з метою покатоличення та ополячення української молоді... читати далі

 

Жуковський М.П. Про місце вручення гетьманських клейнодів
Б. Хмельницькому 19 квітня 1648 р.

Загальновідомо, що у старій частині міста Нікополя Дніпропетровської області знаходиться пам'ятник видатному державному і військовому діячу України Б. Хмельницькому. Тут також розташований пілон з меморіальною дошкою про те, що у цій місцевості знаходилася Запорозька (Микитинська) Січ, де у 1648 р, запорозькі козаки обрали Б. Хмельницького гетьманом України.

Основними джерелами і підставою встановлення у середині 50-х років XX ст. вищезгаданих пам'ятників є козацькі літописи Самовидця, Григорія Граб’янки, Самійла Величка тощо. Єдине джерело, яке детально описує церемонію вручення козацькою радою гетьманських клейнодів Богдану Хмельницькому 19 квітня 1648 р. за старим стилем (29 квітня за новим), є літопис С. Величка.

В останні роки на основі виявлених нових документів (у тому числі картографічних) та результатів археологічних досліджень, у м. Нікополі автором створена наукова концепція про хронологічну та територіальну локалізацію Микитинської Запорозької Січі. Її висновки полягають у тому, що це козацьке місто-фортеця, засноване Військом Запорозьким реєстровим у 1639 p., було розташоване не в плавневій долині р. Дніпра, а на високому плато його правого берега, і місце його залишків знаходиться у центральній частині м. Нікополя. У 2002 р. вони були виявлені групою археологічної розвідки Нікопольського державного краєзнавчого музею і досліджувалися методом шурфовки в наступні роки.

На підставі введених в науковий обіг матеріалів з'явилася можливість здійснити локалізацію ймовірного місця вручення гетьманських клейнодів Б. Хмельницькому 19 квітня 1648 р... читати далі

 

 

Богуш П.М. Нікопольщина - столиця п'яти Запорозьких Січей

...19 квітня 1648 року приятель і однодумець Хмельницького Федір Лютай зібрав велику козацьку раду на Микитинській Січі. Перед величезним зібранням Лютай розповів про плани Хмельницького. З промовою до присутніх звернувся гетьман. Він закликав всіх дружно виступити і розпочати війну. У цей же день Богдана Хмельницького обрали гетьманом Війська Запорозького. (Після створення української держави в 1649 р. він став гетьманом України, а на Січі вводиться титул кошового отамана). Козаки відзначили цю подію пострілами із пістолів, гармат. А вже 22 квітня, об'єднавшись з татарами, Богдан Хмельницький виступив на священну боротьбу.

Перші перемоги під Жовтими Водами і Корсунем мали велике значення для подальшого розгортання визвольної війни по всій Україні. Гетьман сповіщає козаків Микитинської Січі про бойові успіхи, посилає їм гостинець - 6 гармат, 4 хоругви, 2 бунчука, 300 талерів на пиво і 300 талерів на січову церкву.

Внаслідок невдалої Берестецької битви, захоплення ворогом Києва, постала потреба підписати Білоцерківську угоду, яка передбачала відновлення на Україні польсько-шляхетської влади. Це стало однією з причин перенесення Запорозької Січі з Микитиного Рогу на острів Чортомлик, в більш безпечне місце в військовому відношенні. Будував і укріплював Чортомлицьку Січ старий приятель Хмельницького Федір Лютай (Лутай), що став кошовим. А на Микитиному Розі, на перевозі, залишилася козацька залога, митниця, яку змила повінь 1845 року. Рештки ж поглинуло Каховське море. На площі Б. Хмельницького на пілоні, складеному з великих квадратів граніту, встановлено меморіальну дошку, яка нагадує, що саме «на цій місцевості знаходилась Запорозька Січ (Микитинська). У 1648 році на цій Січі запорозькі козаки обрали Богдана Хмельницького гетьманом України»... читати далі

 

Жуковський М.П. Хронологічна та територіальна
локалізація Микитинської Запорозької Січі

 В історії України Микитинська Запорозька Січ є одна з найбільш відомих, оскільки з нею пов’язано початок Визвольної війни  українського народу середини ХVII століття. В той же час кількість історичних джерел про неї дуже невелика, щоб мати точні дані  про час її заснування і місце розташування. П’ятнадцять років автору цих рядків довелося розшукувати  документальні свідчення про Микитинську Січ, які б дали можливість з’ясувати  це питання.

Літопис Г. Граб'янки, розповідаючи про втечу Б. Хмельницького у грудні 1647 року на Запорожжя зазначає: “Спершу подався на острів Бучки, а потім  втік на Микитин Ріг, знайшов там чоловік триста козаків, розповів їм про себе, про все те, що ляхи з козаками задумали зробити, про ту наругу, яку вони чинять не лише над козацтвом, а й над господніми храмами” (1; 38-39).

21 січня (в історичній літературі називають  25-е, 31-е січня, 4-е лютого)  1648 року загін повстанців на чолі з Б. Хмельницьким  захопив Микитинську Січ. Як повідомляв подільський суддя Л. М’ясковський: “…Хмельницький напав на Січ, де ніс сторожеву службу Черкаський полк згідно з своєю домовленістю і наказом Речі Посполитої. Хмельницький захопив весь провіант, забрав усі човни”. (2; 6). Повстання охопило весь Низ, де Б. Хмельницький “усіх жовнірів польських та німців-найманців (що залогою на Запорожжі стояли ) винищив”.

У лютому 1648 р. повстанці розбили під Микитинською Січчю каральні загони поляків, що намагалися придушити повстання. Здобуття Січі і звільнення Запорожжя від польських військ  були першими перемогами Б. Хмельницького, що мали стратегічне значення. Це стало і початком визвольної війни українського народу проти Речі Посполитої  (3; 87)...читати далі

 

 

Жуковський М.П. Перший крок до незалежності України

У 1638 p., після поразки козацького повстання під проводом Д. Гуні і Я. Остряниці, польська влада примусила козаків прийняти положення «Ординації Війська Запорозького Реєстрового». У ньому, зокрема, було ухвалено: «Полки з їх полковниками повинні по черзі виступати до Запорожжя для захисту цієї області і для того, щоб перешкоджати татарам переправлятися через Дніпро...»...читати далі

 

 

 

 

 

Обновлено 06.04.2021 12:20
 
Нікополь Nikopol, Powered by Joomla! and designed by SiteGround web hosting