Переклад з російської: Бутенко О.П.

 

Углов Федір Григорович

 

 

 

 

Федір Углов народився 5 жовтня (22 вересня) 1904 року в селі Чугуєво (Кіренський повіт Іркутської області), яке розташоване на великій сибірській річці Лєна. Батько - Углов Григорій Гаврилович (1870-1927). Мати - Углова Анастасія Миколаївна (1872-1947). Хоча його сім'я з восьми чоловік жила дуже скромно, батькам вдалося дати вищу освіту п'ятьом з шести дітей. Коли Федір заявив про своє бажання вчитися, батько дав синові на дорогу 30 рублів і квиток на пароплав, сказавши, що надалі допомагати йому не зможе.

У 1923 році Ф.Г. Углов вступив до Іркутського університету. Навчання продовжив в Саратовському університеті, який закінчив у 1929 році. Отримавши диплом, Федір Григорович працював дільничим лікарем у селі Кисловка Нижньоволжського краю (1929), потім - в селі Отобая Гальського району Абхазької АРСР (1930-1933) і в лікарні імені Мечникова в Ленінграді (1931-1933). Після закінчення інтернатури в місті Кіренське працював головним лікарем і завідуючим хірургічного відділення міжрайонної лікарні водників (1933-1937).

У 1937 році Ф.Г. Углов приїхав в Ленінград і вступив в аспірантуру Ленінградського державного медичного інституту вдосконалення лікарів. Серед його перших наукових робіт були статті "Про гнійники прямого м'яза живота при черевному тифі" (1938), "До питання про організацію і роботу хірургічних відділень на далекій периферії" (1938). Після захисту кандидатської дисертації на тему "Змішані пухлини (тератоми) пресапральної області" (1939) Ф.Г. Углов працював асистентом (1940-1943), доцентом (1944-1950) кафедри хірургії цього інституту.

В період радянсько-фінляндської війни Федір Григорович служив старшим хірургом медсанбату на Фінському фронті (1940-1941), в роки Другої Світової війни - начальником хірургічного відділення військового шпиталю. Проводив операції і під час нальотів, при недостатньому освітленні, на пронизливому холоді, рятуючи десятки людських життів. Пережив 900-денну блокаду Ленінграда. Упродовж всього цього часу він працював в обложеному місті хірургом, начальником хірургічного відділення одного з шпиталів.

У 1949 році Федір Григорович захистив докторську дисертацію на тему "Резекція легенів". З 1950 року працював на кафедрі хірургії Першого медичного інституту імені академіка І.П. Павлова (нині - Санкт-Петербурзький державний медичний університет). Більше 40 років керував кафедрою госпітальної хірургії, створив велику хірургічну школу.

Федір Углов вважається піонером серцевої хірургії в Радянському Союзі. Працював директором Всесоюзного науково-дослідницького інституту пульмонології. Автор праць з проблем хірургії стравоходу, портальної гіпертензії, гіпотермії в грудній хірургії та ін. Одним з перших в СРСР (1953) розробляв методи хірургічного лікування вад серця, успішно виконав складні операції на стравоході, при пертальній гіпертензії, аденомі підшлункової залози, аневризмі шлуночку серця, при захворюваннях легенів, вроджених і придбаних вадах серця, аневризмі аорти. Запропонував ряд оперативних методик і інструментів, наприклад доступ Углова - оперативний доступ до коріння легенів при пневмонектомії: передньобоковий розтин передньої грудної стінки з перетином одного або двох ребер. Федір Улов являється також автором винаходу "Штучний клапан серця та спосіб його виготовлення" (1981, 1982).

Ф.Г. Углов - хірург з унікальною хірургічною технікою, після виконаних операцій йому неодноразово аплодували багато відомих хірургів світу. Широко відомими стали його монографії "Резекція легенів" (1950, 1954), "Рак легені" (1958, 1962; перекладена на китайську та польську мови), "Тератоми пресакральної області" (1959), "Діагностика і лікування злипливого перикардиту" (1962), "Хірургічне лікування портальної гіпертензії" (1964), "Ускладнення при внутрішньогрудних операціях" (1966), "Катетеризація серця і селективна ангіокардіографія" (1974), "Патогенез, клініка і лікування хронічної пневмонії" (1976), "Основні принципи синдромальної діагностики і лікування в діяльності лікаря-хірурга поліклінік" (1987). Ф.Г. Углов має понад 600 статей, опублікованих в різних наукових журналах.

Всесвітньовідомий хірург, разом з лікарською діяльністю, вів широку просвітницьку роботу. У 1974 році в світ вийшла його перша художня книга "Серце хірурга". Вона відразу завоювала любов найширшої читацької аудиторії. Книга кілька разів перевидавалася в Росії, перекладена на багато мов світу.

Ф.Г. Углов - автор книг "Людина серед людей" (1982), "Чи живемо ми свій вік" (1983), "Під білою мантією" (1984), "Спосіб життя та здоров'я" (1985), "В полоні ілюзій" (1985), "З полону ілюзій" (1986), "Бережи здоров'я та честь змолоду" (1988), "Ломехузи" (1991), "Самовбивці" (1995), "Капкан для Росії" (1995), "Людині мало століття" (2001), "Правда та брехня про дозволені наркотики" (2004), "Тінь на дорогах" (2004), а також понад 200 статей в художньо-публіцистичних журналах.

Ще в 50-х роках Федір Григорович почав боротьбу за тверезість в країні: читав лекції, писав статті, листи в ЦК і Уряд. Його статті та виступи по радіо, телебаченню надовго залишилися в пам'яті читачів і слухачів, відрізняючись безкомпромісністю суджень і висновків. У цих бесідах він вічно продовжуватиме бій за життя і здоров'я людей - бій, який більше 70 років із скальпелем в руках вів біля операційного столу.

З 1988 року Федір Григорович - беззмінний голова "Союзу боротьби за народну тверезість". Його доповідь на науковій конференції у грудні 1981 року в м. Дзержинську про вплив алкоголю на життя суспільства дав старт масовому П'ятому руху за тверезість в СРСР і СНД, лідером якого він беззмінно був до останніх днів свого життя. Подвижницька діяльність Ф.Г. Углова за утвердження тверезості в країні зберегла життя та здоров'я мільйонам наших співвітчизників.

Удостоєний звання лауреата Ленінської премії (1961) за розробку хірургічних методів лікування захворювань легенів, премії Склифосовського, Першої національної премії "Покликання" в номінації "За вірність професії" (2002), міжнародної премії святого Андрія Першозваного в номінації "За віру та вірність" (2003), премії ім. О.М. Бакулева. Лауреат конкурсу "Золота десятка Петербургу-2003" в номінації "За чесне служіння Вітчизні" (2004).

Нагороджений двома орденами Трудового Червоного Прапора, орденом Дружби народів, орденом "За заслуги перед Вітчизною" IV ступеню, медалями "За бойові заслуги", "За оборону Ленінграда", "Винахідник СРСР", золотим значком Мінохоронздоров'я РФ (2003).

Федір Григорович Углов залишив нас 22 червня 2008 року на 104-му році життя. Похований 25 червня 2008 року.

 

 

Взято: www.uglov.tvereza.info

 

---

Дізнатися більше про Углова Ф.Г. Ви можете тут:

• Углов Федор Григорьевич (официальный сайт)
• Федор Григорьевич Углов (неофициальный сайт)

 

 

У разі використання матеріалів цього сайту активне посилання на сайт обов'язкове