27.10.2008 15:56 | |||
There are no translations available.
Тороп С.О. Біолог м. Нікополь, Україна Біографія Малюнки автора Фото: Вільчинська Л.М., Рудоманова О.Є. Відео: камера - Вільчинська Л.М., монтаж - Волкова К.Ф. Переклад з російської: Стрілецька М.В. Матеріал надано в авторській редакції
Молюски (Molluscus)
Сімейство ставковики (Lymnaeidae)
Раковина закручена спірально, в декілька оборотів, у вигляді башточки. У ставковика звичайного (Lymnaea stagnalis) висота раковини досягає 45 – 55 мм, а у окремих особин навіть 65 мм. Це найбільш великий з наших ставковиків. Мешкає в місцях з рясною рослинністю. Тут можна бачити, як ставковик, висунувши з раковини ногу і голову з щупальцями, поволі ковзає по рослинах. Діставшись до поверхні води, ставковик здатний розпрямити ногу ширше і ковзати, підвісившись знизу до поверхневої плівки води. При цьому в гирлі раковини, збоку від ноги, буває видно круглий дихальний отвір. В середині літа ставковик піднімається до поверхні води 6 – 9 разів в перебігу години. У Каховському водосховищі також поширений ставковик вушкуватий (Lymnaea auricularia). У цього молюска раковина з дуже широким гирлом. Висота раковини 25 – 40 мм, ширина 20 – 30 мм. Зустрічається в районі міського пляжу, Лапинки, Новопавлівки, Олексіївської затоки.
Сімейство котушки (Planorbidae)
У котушок витки раковини розташовуються в одній площині.
Котушки не такі рухомі як ставковики і підвішуватися до поверхневої плівки води не можуть. У Каховському водосховищі досить звичайна котушка рогова (Planorbarius corneus). У цього молюска діаметр раковини до 35 мм. Мешкає на рослинах в бухтах, затоках, стоячих водоймищах, там же, де звичайний ставковик, але до поверхні піднімається рідко.
Сімейство лужанки (Viviparidae)
Раковини з темними подовжніми смужками. Гирло раковини у спокої закривається кришкою. Лужанки називають ще живородками, оскільки вони не відкладають яйця як інші молюски, а народжують маленьких, що вже мають раковину, лужанок. У Каховському водосховищі повсюдно зустрічається лужанка болотна (Viviparus contectus). Раковина заввишки 43 мм. Даного молюска можна виявити навіть в калюжах з чистою водою.
Сімейство бітінії (Bithyniidae)
Як і у лужанок, гирло раковини у спокої закривається кришкою. Але на відміну від лужанок, раковини одноколірні, без смуг. У Каховському водосховищі мешкає бітінія щупальцева (Bithynia tentaculata). Раковина заввишки до 12 мм. Часто зустрічається в тихих бухтах, на каменях, в мулі і серед рослин.
Сімейство дрейссени (Dreissenidae)
У дрейссен раковина тригранна, клиновидно–трикутна. Вони ведуть нерухомий спосіб життя, прикріпляючись до яких-небудь твердих предметів: каменям, палям, днищам судів. Часто вони прикріпляються на раковини один одного, формуючи великі кетяги. У Каховському водосховищі широко поширена дрейссена річкова (Dreissena polymorpha).
Сімейство шаровики (Sphaeriidae)
Раковини шаровиків сильно роздуті, майже кулясті. У Каховському водосховищі зустрічається кульовка рогова (Sphaerium corneum). Раковина діаметром 10 – 15 мм, бурого кольору. Мешкає в місцях із сповільненою течією. Живе переважно на дні, іноді зустрічається і на рослинах.
Сімейство перлівниці (Unionidae)
Перлівниці – двостулкові молюски. Раковина складається з двух половинок, сполучених на спинній смузі пружною зв’язкою. У перлівниць раковина сплощена, подовжено–овальна. На кожній стулці видно найбільш опукла, видатна частина – вершина. Концентруючись навколо вершини, на кожній стулці проходять дугоподібні лінії. Деякі з цих дуг різкіші, темніші – це річні дуги. По ним можна визначити приблизний вік молюска. При русі молюск розсовує ногою, як плугом, мул або пісок на дні, зачіпляється ногою за ґрунт і підтягає вперед тіло з раковиною, знову висуває вперед ногу, знову підтягається і таким чином маленькими кроками повзе по дну. Голови у двостулкових молюсків немає, тому немає і терки. Харчуються вони дрібними планктонними організмами, яких засмоктують разом з водою через отвір – сифон, що знаходиться на задньому кінці тіла. На Нікопольщині зустрічаються представники сімейства перлівниць, що відносяться до родів Unio і Anadonta.
Вони ще досить численні в Каховському водосховищі і його затоках. Ще Леонід Сабанєєв в праці «Рыбы России» (1882 р.) вказував зв’язок між розповсюдженням дрібної риби гірчака (Ruodeus sericeus) і місцями проживання двостулкових раковин – Unio і Anadonta. Річ у тому, що самка цієї рибки відкладає ікру в зяброву порожнину молюсків, де вона добре захищена від хижаків. У багатьох місцях, у тому числі і на Нікопольщині, рибаки з давніх часів використовували даних молюсків як наживку при лові коропа і деяких інших риб. Ряд документів, що відносяться до середини XIX – початку XX століття, свідчить про вживання цих молюсків місцевими жителями в їжу. У наших краях їх нерідко називали «мушля-черепашка» або просто черепашками. Відомі записи розповідей старожилів про те, як на початку 30-х років минулого століття і під час нацистської окупації (серпень 1941 р. – лютий 1944 р.) молюски Unio і Anadonta, а також водяні горіхи або чилім, рятували деяких місцевих жителів від голодної смерті.
Рід перлівниці (Unio)
У перлівниць раковина товстостінна, вершини стулок видаються вгору. Якщо подивитися на раковину з кінця, то місце того, що скріпляє стулок – зв’язка – опиниться в поглибленні. У розповсюдженої на Нікопольщині перлівниці (Unio pictorum) за звичаєм раковина довга, вузька до 145 мм, з майже паралельними спинними і черевними краями. Забарвлення у молодих раковин жовто–зелене, у старих – зелено–буре. Мешкає в місцях із сповільненою течією, на піщаному, не сильно замуленому ґрунті.
Рід беззубки (Anadonta)
У беззубок раковина тонкостінна, вершини стулок виступають не сильно. Якщо подивитися на раковину з кінця, то місце того, що скріпляє стулок не поглиблене. Нерідко на верхньому краю стулки є великий кіль. Форма раковини дуже мінлива у особин одного вигляду, що мешкають в різних водоймищах. У звичайної беззубки (Anadonta сygnaea) за звичай раковина завдовжки 10 – 15 см, іноді до 20 см. Часто зустрічаються в бухтах і затоках, на піщаних, сильно замулених ґрунтах.
У разі використання матеріалів цього сайту посилання на сайт обов'язкове
|
|||
Обновлено 10.12.2009 11:51 |