Скіфські кургани

 

 Царський скіфський курган Чортомлик

Видатна археологічна пам’ятка IV ст. до н.е. царський скіфський курган Чортомлик (інша назва Могила Баби, Товста Могила, Чортомлицька Могила) знаходився на правому березі Дніпра в 20 км на північ від м. Нікополя Дніпропетровської області. Досліджувався у 1862-1863 рр. І.Є. Забєліним, у 1979 р. - Б.М. Мозолевським, у 1981 р. - Б.М. Мозолевським і Р. Роллє, у 1983-1986 рр. В.Д. Мурзіним і Р. Роллє. Археологічні дослідження з 1981 року проводилися спільно з Інститутом Археології АН УРСР та Німецького науково дослідницького товариства в Бонні (ФРН).

Висота кургану Чортомлик до початку досліджень складала 19, 5 м, діаметр - 115-120 м. На вершині кургану знаходилася кам’яна половецька баба.

Курган був споруджений скіфами у кілька прийомів. Основним будівельним матеріалом, використаним для його побудови, були пластини дерну розмірами близько 0,25х0,15 м. За спостереженнями археологів в одному кубічному метрі насипу закладалось 270 таких плиток, покладених трав’яним покровом донизу. Враховуючи, що у насипу Чортомлика було укладено близько 75 тис. кубометрів пластин дерну, то їх загальна кількість складала не менше 20-25 млн. штук.  Тобто будівельникам кургану необхідно було зняти дерен на площі не менше ніж 75 га.

Насип Чортомлика складався з п’яти конструктивних насипів, кожен з яких був оточений укладеним біля його підніжжя кільцем мулистого ґрунту, що мало у розрізі форму неправильного трикутника.

Насип оточувала кам’яна крепіда, яка у плані мала форму правильного овалу, простягнутого з заходу на схід розмірами 80х90 м. Вона уявляла собою зовнішню опорну стіну, складену з великих кам’яних плит, що досягали в довжину 2,5 м. Висота крепіди, що складалася до десятка горизонтальних рядів кладки складає 2, 8 м. Простір між нею і насипом кургану був забутований 9 тис. тон каміння. На думку археологів, які досліджували  Чортомлик, складалося враження ніби його насип споруджено на величезній кам’яній платформі, що чітко виділяла цей штучний пагорб від навколишньої степової рівнини.

Протягом археологічних досліджень науковцям вдалось  встановити, що центральна гробниця Чортомлика мала складну конфігурацію, яка не має прямої аналогії серед інших поховальних пам’яток Степової Скіфії. У цій п’ятикамерній споруді, а також північній впускній могилі, трьох кінських могилах, двох могилах скіфів-конюхів, в похованні воїна-охоронця були виявлені скупчення близько 56 амфор, величезна кількість золотих прикрас, предметів зброї, побуту, які свідчили, що курган Чортомлик був усипальницею царя і його дружини. Незважаючи на пограбування, археолог Забєлін виявив срібну амфору, золоту облямівку гориту меча, персні, нашивні золоті бляхи тощо.

Срібна амфора з ритуальними зображеннями (що стала символом кургану Чортомлик), а також знахідки 1862-1863 рр. знаходяться в Ермітажі (м. Санкт-Петербург). Знахідки, що були виявлені під час наукових досліджень 60-ти курганів в районі Чортомлика протягом 1979-1986 рр. знаходяться в Інституті Археології НАН України.

Безперечно, що царський скіфський курган Чортомлик, який датується 330-300 рр. до н.е., був одним із видатних пам’яток царської Скіфії в період її розвитку, як одного з перших державних утворень на території сучасної України.

Скіфський курган Малий Чортомлик

Даний курган був виявлений під час проведення у 1978 р. топографічної зйомки останців (залишків) царського скіфського кургану Чортомлик. У 1979 р. був досліджений Орджонікідзевською експедицією Інституту Археології АН УРСР під керівництвом Б.М. Мозолевського.

Курган знаходився в 43 м на південний захід від царського  скіфського кургану Чортомлик. Висота малого Чортомлика складала 1,78-2,3 м . Діаметр - 30  м. На підставі даних отриманих при польових дослідженнях курганного насипу Б.М. Мозолевський вважав, що його первинна висота була не менш 2,5-3 м, діаметром 20-22,5 м. По низу курган був укріплений кам’яною крепідою шириною близько 2,8 м. Її висота 1,2 м. Курган оточував рів у формі правильного кола  діаметром 33 м. Він мав глибину 1,36-1,56 м від рівня давньої поверхні. Ширина рову в середньому 1,3-1,7м., в південно-західній частині 2,8 м. Рів мав у західній та східній частинах перемички по 0,6 та 0,5 м.

Курган мав по центру поховальну споруду  глибиною  4,25 м від рівня давньої поверхні. Гробниця була овальної форми і мала розмір 4,4х2,5 м. Для порівняння досить навести такий факт, що у всесвітньо відомому царському скіфському кургані Товста Могила розміри склепу центральної гробниці складали 4х2,2 м.

Курган був двічі пограбований і тому поховання було зруйноване. По залишкам кісток та поховального інвентаря встановлено, що вони належали вельми заможній жінці, що входила до еліти скіфського суспільства (царські скіфи). В гробниці були знайдені залишки кістяної шкатулки з рум’янами, одноручна чорнолакова чаша, пастові буси, численні золоті прикраси (буси, намиста, персні, сережки, нашивні бляшки, фрагмент залізної гривні з золотим наконечником у вигляді голови лева) тощо. Незважаючи на подвійне пограбування загальна кількість знайдених золотих предметів складала 1 293 одиниці.

На думку Б.М. Мозолевського поховання із кургану Малий Чортомлик відноситься до другої половини V ст. до н.е. і воно передує спорудженню царського скіфського кургану Чортомлик.

Курган доби ранньої бронзи Довга Могила

Даний курган знаходився в 50  м на північний захід від царського скіфського кургану Чортомлик. Був досліджений у 1979 р. Орджонікідзевською експедицією Інституту Археології АН УРСР під керівництвом Б.М. Мозолевського. Безпосередньо польові дослідження здійснювали наукові співробітники Інституту В.В. Генінг, В.М., Левченко., Ю.В. Павленко, С.Ж. Пустовалов, М.О. Ричков, Л.А. Черних.

Висота кургану складала 7,4 м, довжина - 110 м, ширина - до 62 м. В основі його насипу були простежені три круглих кургани, згодом поєднаними досипками у єдиний. Як свідчать дані стратиграфії і поховань Довга Могила була споруджена у давньоямну добу. Всього було виявлено 16 поховань, з них одне енеолітичне (№ 12), вісім давньоямних (№ 6, № 8, № 9, № 10, № 11, № 14, № 15, № 16), одне катакомбне (№ 7), п’ять багатопружкової культури (№ 1 - №  5). Одне поховання залишилося невизначеним. Також було виявлено два жертовних комплекси.

1. У похованні № 12, яке було парним і здійснено в овальній ямі, було знайдено дві глиняні статуетки усатівського типу. Це свідчить про певний зв’язок індо-арійців-скотарів з пізньотрипільськими племенами землеробів.
2. Поховання № 6 (кемі-обінської культури) знаходилось в кам’яній скрині розмірами 1,9х1,3х1,2 м, складеної з 10 тесаних вапнякових плит з розписами гратчастого орнаменту і зигзагоподібними лініями зробленими з вохри.
3. В похованні № 16 були знайдені  деталі кам’яного жертовника.
4. В похованні № 14 були знайдені два менгіри. Найбільший з них мав стелоподібну форму завдовжки 1,95х0,7х0,25 м з наміченою головою та загостреним нижнім краєм.
5. У заповненні поховання № 16 була знайдена коритоподібна вапнякова плита - жертовник п’ятикутної форми розмірами 1,35х1,02х0,15 м. Посередині даної плити було зроблено отвір діаметром 5 см.

Чортомлицька Довга Могила є унікальною пам’яткою археології. До того часу досліджені в степах України кургани типу Довгої Могили відносилися до часів середньої та пізньої бронзи.

У даному випадку був досліджений перший такий курган, який відноситься до ямної культури, її раннього етапу.

Поховання № 6, № 10, № 11, № 14 були здійснені із значними працевтратами  представників індо-арійських племен. За методикою, запропонованою археологами М.О. Ричковим і Н.О. Довженко поховання № 11 характеризується працевитратами   478,2 кубометрів, поховання №14 - 2 108,2 кубометрів, поховання № 6 - 4 100 кубометрів, поховання № 10 - 17 974 кубометрів. Це дає підстави оцінювати дані поховання як представників родоплемінної знаті. Таким чином, Чортомлицька Довга Могила є неординарною пам’яткою культури найдавнішого населення Степової України.

Література

На нашому сайті Ви можете дізнатися більше про видатного українського археолога (завдяки якому було відкрито багато скарбів скіфських курганів, у тому числі і знаменита золота пектораль), кандидата історичних наук, а також проникливого лірика, поета тонкої душі Мозолевського Бориса Миколайовича:

• Мозолевський Борис Миколайович (1936-1993 рр.)

На нашому сайті Ви можете дізнатися більше про історію Нікопольщини:

• Історія Нікопольщини

У разі використання матеріалів цього сайту активне посилання на сайт обов'язкове