Профорієнтація

Екскурсія «НВО Трубосталь»

'

'

Укладач: Стрілецька Маргарита Вікторівна, програміст БІЦ «Слово»

'

'

Підготовчий етап

.
Вивчаючи історію Нікополя, не можна обійти увагою таку чудову і славну її сторінку як індустріальний розвиток міста і регіону. Не можна обійти увагою такі виробничі гіганти як Нікопольський Південнотрубний завод, завод феросплавів, кранобудівельний завод, побудовані нашими дідами і батьками, зробили значний вплив на життя і розвиток цілих поколінь не лише нашого регіону, але країни в цілому. Навіть сьогодні, переживши економічні катаклізми і перебудови, вони зберігають статус індустріальних легенд та лідируючі позиції у своїй сфері. Наш регіон і сьогодні носить горду назву «Сталеве серце», яку заслужив неймовірною завзятістю, старанням, героїчною працею і нестримною любов’ю до свого краю, свого народу, своєї країни, людей, небайдужих до майбутнього дітей та онуків. Все, що було створено і побудовано попередніми поколіннями, в що було вкладено стільки сил, надій, завзятості і любові гідно пам’яті, шани і поваги підростаючого покоління. Наше завдання показати дітям спадкоємцями кого і чого вони являються, навчити їх бачити турботу і працю старшого покоління, викликати бажання зберігати і примножувати славні традиції рідного краю.

Готуючи захід на задану тематику, ставилася і ще одна важлива мета - профорієнтація - створення умов для розвитку інтересу підлітків до робочих спеціальностей. Дати можливість отримати актуальну і реальну інформацію про такі професії як токар, верстатник, коваль, технолог і так далі. Навчити дитину самостійно оцінювати такі моменти, як, наприклад, затребуваність вибраної спеціальності або її довгострокові перспективи.

В результаті підготовки матеріалів для цього заходу була використана література по історії фабрик і заводів нашого міста, архівні документи, інтернет ресурси.

Оптимальним віком для заходів по профорієнтації може бути 14-18 років: саме у цей момент життя підлітки починають серйозно замислюватися про власну професійну кар’єру і, що важливо, готові більш-менш об’єктивно оцінювати ситуацію, приймаючи зважене рішення, що стосується майбутньої професії. Тому, враховуючи подвійні цілі заходу, а саме - ознайомлення з історією міста і профорієнтація, то аудиторією, на яку розрахований цей захід, звичайно, ж являються старші школярі.

.

Оформлення і наочність:

• фото з архіву заводу.

.

План

.
Назва: «НВО «Трубосталь»».
Тема: «Профорієнтація».
Форма проведення: екскурсія.
Місце проведення: НВО «Трубосталь».
Дата та час проведення:  
Тривалість: 1-1,5 год.
Цільова аудиторія: старші школяри.
Організатори та відповідальний: БІЦ «Слово», Рудоманова О.Є. (методист БІЦ «Слово»).
Захід проводиться спільно з: фахівцями НВО «Трубосталь».
Основна мета: ознайомлення дітей з історією Південнотрубного заводу та його впливом на містоутворення, на розвиток міста Нікополя.

Морально-етичні цілі:
виховання поваги до праці дорослих, шанобливого відношення до справи попередніх поколінь, які залишили нам славну спадщину.

Профорієнтаційні цілі :
ознайомлення з виробництвом і специфікою підприємства НВО «Трубосталь».
створення умов для розвитку інтересу до робочих спеціальностей.

Хід заходу:

І. Вступ

• Ознайомлення з історією заводу. (10 хв.)

ІІ. Основна частина

• Ознайомлення з виробництвом та специфікой НВО «Трубосталь» - відвідування цеху готової продукції та пресового цеху. (45 хв.)

ІІІ. Заключна частина

• Відповіді на запитання дітей. (5 хв.)

.

І. Вступ

Ведуча:
Спочатку наш край засновувася як промисловий, а перші підприємства на його території стали виникати ще на рубежі XVIII-XIX ст. В цей час наш край називали Сталевим серцем Російської імперії, а у Радянський період - Всесоюзним цехом. Багато в чому його славу створили промислові підприємства, багато з яких і нині складають індустріальний портрет Нікополя.

Одним з них є Нікопольський Південнотрубний завод, про який ми сьогодні і поговоримо.

Можна припустити, що приблизно у половини з вас дідусі, бабусі, батьки або хто-небудь з родичів, так або інакше був пов’язаний з цим заводом. Він є невід’ємною частиною нашого міста і багатьох пов’язаних з ним доль, тому славну трудову історію цього підприємства, що колись не знало собі рівних в усій Європі, ми зобов’язані знати, тому що це не просто частина історії міста, але і частина історії практично кожної нікопольської сім’ї.

Отже, 8 серпня 1931 року Президія Верховної Ради народного господарства СРСР прийняла рішення про будівництво в Нікополі потужного трубного заводу. Вже 1 травня 1932 року після святкового мітингу, присвяченого початку будівництва заводу, були закладені перші камені фундаменту майбутнього ремонтно-будівельного цеху. У ці ж дні почалося будівництво першої в місті чотириповерхової будівлі на Соцмісті.

Будівництво… Зараз це поняття асоціюється з могутніми кранами, бульдозерами, самоскидами. Зовсім інакше виглядав будівельний майданчик в довоєнні роки. Більшість робіт виконувалися вручну. Основними знаряддями тоді були тачка і лопата (показ фото).

Постійні труднощі створювала і нестача робочої сили, особливо кваліфікованої. Причиною цього значною мірою було незадовільне постачання продовольством - результат недавньої посухи. Незважаючи на інтенсивне будівництво постійного і тимчасового житла, побутові умови в ті роки продовжували залишатися незадовільними. У 39 бараках, де жили робітники, бракувало постільної білизни, меблів, необхідного побутового інвентарю.

Якщо поглянути на плани Нікополя, що відносяться до довоєнного періоду, то можна зрозуміти, що сам він виглядав тоді зовсім не так, як сучасний. Центр міста Нікополя, як власне і усе місто, знаходилося тоді в нинішній його старій частині. Лапинка і Сулицьке - були окремими селами, що відносилися до Нікопольського району. Новопавлівка теж ще остаточно не зрослася з Нікополем і позначалася на багатьох картах як окремий населений пункт. Там, де нині розташовуються 8 квартал, Соцмісто і багато інших районів, розташовувалися колгоспні поля, на яких росли картопля, кукурудза, соняшник та інші культури. Новий район Соцмісто ще тільки починав будуватися і розташовувався від старої частини досить далеко. Зв’язок між Старим і Новим містом здійснював паровоз, що курсував по вузькоколійці, проходив в основному по тих місцях, де нині розташовується проспект Трубників.

18 квітня 1935 року був пущений трубопрокатний стан цеху малих агрегатів. Ця дата і є офіційним днем зоснування Нікопольського Південнотрубного заводу, який незабаром став найбільшим промисловим підприємством в Європі. Вже у 1939 році завод дав продукції на 135% більше, чим вся трубна промисловість царської Росії у 1913 році.

Спорудження трубного гіганту зробило величезний вплив на увесь соціальний і культурний розвиток Нікополя. Завод став містоутворювальним підприємством, від роботи якого значною мірою залежало забезпечення життєдіяльності усього Нікополя. Практично кожен третій його житель, так або інакше, був пов’язаний із заводом. Завдяки стабільній його роботі в місті здійснювалося інтенсивне будівництво - зводилися нові будинки, готелі, лікарні, школи, дитячі садки, стадіони, Палаци культури.

Перші верстати, які забезпечували роботу підприємства замовлялися за кордоном, бо тоді вітчизняна промисловість ще не освоїла їх виробництво у достатньому обсязі. У 1936-1938 рр. устаткування було в основному німецького та американського виробництва, а починаючи з 1940 р. стало поступати і вітчизняне. З роботою імпортного устаткування пов’язаний такий цікавий факт. Коли на завод поступили американські верстати без необхідної документації, заводські умільці, не чекаючи прибуття інструкцій або представників фірми, приступили до їх освоєння. Коли представник американської фірми, який приїхав на завод, побачив, що біля верстатів стоять головним чином жінки, і «командує» ними теж молода жінка, він був вражений, розводив руками і все повторював: «У нас на таких верстатах працюють тільки чоловіки».

Від самого початку на підприємстві на ряду з чоловіками працювали і жінки. Ви можете побачити їх серед робітників заводу і в наші дні.

Мирну працю Південнотрубного заводу перервала Велика Вітчизняна війна, що розпочалася 22 червня 1941 р. З її початком деякі робітники заводу пішли на фронт добровольцями, інші - продовжували працювати, забезпечуючи потреби оборонної промисловості. У липні 1941 р. гітлерівці робили спроби бомбардування підприємства з метою вивезти його з ладу.

5 серпня 1941 р., у зв’язку з наближенням до Нікополя лінії фронту, завод став готуватися до евакуації на Урал - почався демонтаж устаткування. Роботи не припинялися ні вдень, ні вночі, сотні людей не покидали цехів по декілька діб. 15 серпня пішов на схід останній ешелон з устаткуванням і людьми, а 17 серпня 1941 р. Нікополь був захоплений гітлерівцями.

Прибувши на нове місце, спочатку працювали просто неба - над цехами не було дахів. Сніг засипав людей та устаткування, руки клякнули від холоду, працювали по 12 годин, без вихідних. Гострою проблемою військового часу була нестача робочої сили. Одним з джерел поповнення промисловими кадрами було залучення до праці жінок і підлітків.

У лютому 1944 р., після звільнення Нікополя від німецько-фашистських загарбників, одним з його первинних завдань стало відродження ПТЗ. Багато його корпусів під час окупації було перетворено на руїни, а фашисти перед відступом вивезли все те, що тільки здатні були вивезти. І вже навесні 1944 р. почалися перші роботи по відновленню підприємства, а вже у 1947 році була отримана перша труба, прокатана в післявоєнний період, завод знову став діючим підприємством країни.

Відтоді підприємство постійно розширювалося, будувалися нові цехи, модернізувалося устаткування, збільшувався сортамент продукції, що випускався. На початок 80-х рр. минулого століття по засобах виробництва, різноманітності і складності марок продукції він не мав аналогів, як у вітчизняній, так і в зарубіжній металургії. У спеціалізації заводу труби більше 140 000 профілемаркорозмірів з різних сталей і сплавів. У 1985 р. завод забезпечував високоякісними трубами широкого сортаменту близько 20 000 споживачів колишнього СРСР і експортував їх у більш ніж 40 країн світу.

У кінці 90-х рр. минулого століття підприємство пройшло період реструктуризації, на його основі було створено декілька заводів, які і сьогодні продовжують випуск трубної продукції.
Одним із спадкоємців трудової слави ПТЗ є НВО «Трубосталь», на якому ми сьогодні і знаходимося.

ІІ. Основна частина

Фахівець НВО «Трубосталь»:
15 серпня 1989 вийшов наказ Міністерства чорної металургії про створення на базі ПТЗ орендного трубного підприємства - науково-виробничого об’єднання «Трубосталь».

Мета створення підприємства - розробка нових технологій, впровадження на основі цих розробок виробничих потужностей з переробки відходів всієї трубної галузі країни, створення нових видів виробництв, що доповнюють традиційну заводську технологію. З цієї причини ентузіастами заводу була розроблена програма розвитку нового підприємства, яку підтримало керівництво ПТЗ.

У наказі Міністерства значилося: «без державного фінансування». Це означає, що новостворене підприємство могло розраховувати тільки на власні сили, знання та кмітливість.

Так як держава відмовилася допомагати, то довелося брати кредити. Завдяки першим кредитом (20 тис. рублів), вже в листопаді 1989 року була випущена перша партія стико-зварних труб ручного зварювання, і почалося відновлення списаного стану холодної прокатки. Завдяки другому кредиту, який виділив молодому підприємству Сумгаїтський трубний завод, було закуплено обладнання для стико-зварюванних труб, яке за допомогою співробітників інституту Патона було встановлено та запущено вже в першому кварталі 1990 року.

На початку 90-х був побудований перший цех з виробництва деталей трубопроводів. У 2000 р. в рамках реструкторізаціі ВАТ «НПТЗ» на базі труболиварного цеху було створено ЗАТ НВО «Труболит». Труболиварний цех був настільки зруйнований, із застарілим, отриманим з репарацій обладнанням, що нікому не був потрібен. Але «Трубосталь» не побоявся взятися за його реконструкцію і виявилася єдиним підприємством, яке в 2003 році повністю викупило державну частку труболиварного виробництва.

На даний момент основне обладнання підприємства включає потужності з виробництва деталей трубопроводів, плавильні індукційні та електродугові печі, машини для виробництва відцентроволитих труб, термосредства, агрегати комплексу механічної обробки відводів та труб діаметром до 1000 мм, стани холодної пілігрімової прокатки, волочіння, профілювання, зварювання труб.

Обладнання та досвід дозволяє виробляти сортамент продукції необхідної для атомної і теплової енергетики, хімічного виробництва, оборонної промисловості, металургії, машинобудування, вогнетривкої і скляної промисловості, а також використовувану при видобутку і переробці нафти і газу, в гірничій справі в т.ч для видобутку алмазів і золота.

Сьогодні «Трубосталь» - одне з найстаріших недержавних металургійних підприємств України, стало по багатьох позиціях еталоном якості на світовому ринку. Завод веде активну маркетингову політику, є учасником міжнародних та національних виставок. Деякі технології не мають аналогів в Україні і за кордоном.

На сьогоднішній день слово «Трубосталь» асоціюється у городян не тільки з виробництвом трубної продукції, яка експортується в країни Євросоюзу, Америку, Канаду, Південну Корею, але і з соціально-відповідальними програмами, спрямованими на забезпечення гідного життя нікопольців.

Ознайомлення з виробництвом та специфікою НВО «Трубосталь». Відвідування цеху готової продукції та ковальсько-пресового цеху.

ІІІ. Заключна частина

Відповіді на запитання дітей.

.

.

Список джерел

.

1. Пичугина Н., Проспект Трубников / Александр Фельдман: «Я с благодарностью смотрю на то, что сделано и с надеждой смотрю вперед». –2014. - 14 июля
2. Шестопалов Г. С маркой Южнотрубного : Очерк истории Никопольского ордена Ленина Южнотрубного завода им. 50-летия Великой Октябрьской социалистической революции. [Текст]. – Днепропетровск : Промінь, 1985. – 118 с.
3. Центр карьерного роста. Как выбрать профессию? Способы профориентации. [Електронний ресурс] // http://www.educonsulting.ru/Statya_methods_of_proforientation.html. - 2010. 15 лютого.

.

..

.

.

У разі використання матеріалів цього сайту активне посилання на сайт обов'язкове