|
|
|
| 06.07.2009 14:20 | |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
|
There are no translations available.
Тороп С.О. Біолог м. Нікополь, Україна Біографія Малюнок автора Матеріал надано в авторській редакції
Лелека білий (Ciconia ciconia)  В усіх легендах, які люди склали про лелеку, він - символ добра і щастя. Міфи про те, що лелеки приносять дітей - найпоширеніші з усіх міфів світової культури. Європейські народи у часи давнини та середньовіччя шанували цих птахів, а на території України ще нещодавно майже кожне село пишалося власним гніздом лелеки. Ще й досі власники будинків радіють, коли саме в них оселеються ці красені-птахи. Лелека білий, гадаю, міг би стати національним птахом нашої країни, аби не одне «але...». Багато років тому його обрала своїм національним птахом Федеративна Республіка Німеччини. До речі, німці теж із великою повагою ставляться до лелек - вони фігурують в якості «чарівних» птахів ще у легендах давніх готів. Подібні легенди існували у багатьох народів Європи - від Балкан до Нідерландів. В країнах Азії лелек люблять за те, що вони належать до тих нечисельних пернатих, які знищують сарану у великій кількості. Наприклад, на півдні Казахстану вони вигодовують своїх пташенят сараною. І лише в Африці, куди наші улюблені лелеки відлітають на зимівлю, до них ставляться без будь-якої пошани, знищуючи у великій кількості. Для африканців вони така ж майже традиційна їжа, як для нас курка...
Лелека білий - великий за розміром птах, на високих червоних ногах, з довгою шиєю. Дзьоб у нього довгий, прямий, конічний, червоний. Забарвлення біле, за винятком чорних кінців крил (у стоячого птаха тільки задня частина тіла чорна). Після зимівлі в Африці та Південній Азії лелеки повертаються у рідні краї в березні. На Нікопольщині були зафіксовані випадки, коли у теплі зими вони прилітали додому ще в лютому. На відміну від чапель ці птахи люблять селитися в більш сухих місцях – на луках, близько води та в населених пунктах. Часто їх можна побачити на даху сільської хати чи вершині зламаного дерева. По землі вони ходять повільно, а відпочиваючи стоять на одній нозі.
Гніздо у вигляді купи хмизу лелека білий мостить на деревах, людських оселях, на невеликій висоті. Обравши собі другу половину, лелеки зберігають вірність усе життя. Кожний рік вони повертаються у рідні місця. Ці птахи легко привчаються людиною, і протягом багатьох років не зраджують тих, хто дав їм притулок. Кладка в квітні-травні складається з 2-6 білих яєць (найчастіше їх буває 4). Через 1 місяць вилуплюються пташенята, які вже через 2 місяці залишають гніздо. У спекотні дні лелеки-батьки затуляють пташенят власною тінню від променів сонця, але малюків, яким не вистачає їжі, вони безжально викидають з гнізда.
Їжа лелеки білої дуже різноманітна - всілякі комахи (серед яких і сарана), дрібна риба, ящірки, жаби, вужі, гадюки, миші, полівки, пацюки. Єдині природні вороги цього птаха - великі орли і крокодили. На зимівлю лелеки білі відлітають у вересні-жовтні.
У часи Дніпровських плавнів лелеки білі гніздилися навіть на території м. Нікополя. 
Місця гніздування лелеки білого у часи Дніпровських плавнів (XIX-поч. ХХ ст.)
Після будівництва Каховського водосховища їх чисельність різко зменшилась. В останні роки вони були помічені на гніздуванні лише в районі сіл Червоногригорівка, Новоіванівка, Лошкарівка.
Ці птахи знаходяться під охороною Бернської конвенції.
Місця гніздування лелеки білого на території Нікопольського району (1990-2000 рр.)
Голос лелеки білого:
Adobe Flash Player not installed or older than 9.0.115!
Переведення в електронний вигляд: Бутенко О.П.
Дізнатися більше про Лелеку білого Ви можете тут:
|
|||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
| Обновлено ( 04.01.2011 15:55 ) |
