Баклан великий, каркуша (Phalacrocorax carbo)

Баклан великий - дуже великий птах, розміром з домашнього гусака. Цей вид зустрічається практично по усій Європі, Азії і Північній Америці. Іноді його можна зустріти навіть в Африці. Оперення у цього птаха чорне, з інтенсивним зеленим блиском на спині і на крилах, щоки і підборіддя білі. У дорослого баклана верх голови і шия в літній період білуваті. Молодий баклан згори темно-бурий, рябий, знизу - білуватий.

Зовні баклан трохи нагадує гагар. Проте хвіст у них клиноподібний і довгий, а дзьоб закінчується на кінці загнутим вниз гачком. Біля основи дзьоба розташована ділянка голої шкіри. Ноги у бакланів зміщені на кінець тіла, і з цієї причини вони насилу ходять по землі, та зате добре лазять по деревах, плавають і пірнають. Під час плавання ці птахи досить глибоко занурюють тіло у воду, а під водою можуть знаходитися досить довго. У повітря баклани піднімаються важко, після розгону, а під час польоту часто змахують крилами, витягнувши горизонтально шию і ноги. Під час перельотів шикуються лінією або кутом.

Баклани гніздяться великими колоніями, в яких може бути до декількох тисяч особин. Ці птахи дуже злопам'ятні і ніколи не упускають випадку побитися з суперником. Відпочиваючи вони часто сидять на каменях і деревах, просушуючи своє оперення і помахуючи напіврозпростертими крилами. Їх голос нагадує каркання застудженої ворони. Тому у часи Дніпровських плавнів на Нікопольщині рибалки іноді називали бакланів каркушами. Свої гнізда ці птахи мостять на деревах, будуючи їх з товстих гілок, очерету, рогози.

Кладка складається з 4-5 яєць (у кінці квітня - на початку травня). Абсолютно голі і безпорадні пташенята з’являються на світ через місяць. Вже в липні вони залишають гніздо. У вересні-жовтні баклани здійснюють перельоти. Зиму вони зазвичай проводять на чорноморському узбережжі. Основною їжею цих птахів є риба.

Взагалі-то баклани вважаються морськими птахами, але зустріти їх можна і в гирлах великих річок, а також на озерах і невеликих річках, розташованих неподалік від моря. Гніздилися ці птахи і в Дніпровських плавнях. Відомий натураліст і письменник Андріан Кащенко (1855-1922 рр.) відмічав: "Баклани і морські чайки водилися і на Дніпрі, і по лиманах; качки - по озерах і протоках; чаплі і лелеки - скрізь біля затонів, між осокою". Найбільш великі колонії бакланів знаходилися на лівому березі Дніпра і на острові Британ.

У 1988 році я записав дивовижну розповідь місцевих старожилів. На самому початку ХХ століття жив на Новопавловці (нині - район міста Нікополя) старий рибалка Карп Петрович Приходько, якому вдалося виходити пораненого баклана, який відбився від зграї. Видужавши птах не захотів нікуди відлітати і так прив'язався до хазяїна, що навіть став супроводжувати його на риболовлю. Він ревно накидався на усіх котів і собак, які намагалися до нього наблизитися. Мешканці Новопавловки прозвали цього баклана по імені хазяїна Карпичем. Птах жив у старого аж до осені 1919 року, коли п'яні махновці пристрелили його заради забави.

 

 

Місця гніздування баклана великого у часи Дніпровських плавнів (ХІХ - початок ХХ cт.)

 

 

Фото: Tim Williams

 

 

Фото: J.M.Garg

 

 

Фото: Slawomir Staszczuk

 

 

Фото: Jonn Leffmann

 

 

Фото: Bence Mate

 

 

Фото: Paul Bowyer

 

 

 Фото: Nial Moores

У разі використання матеріалів цього сайту активне посилання на сайт обов'язкове