Липа

 

Хоча на честь цього дерева й було названо сьомий місяць року, але в нашій місцевості масове цвітіння липи розпочинається за довго до середини літа – у червні, а в окремі роки навіть наприкінці травня. Мало зустрічається рослин на Землі, які можуть зрівнятися своїм ароматом та нектаром з розквітлою липою. За один день квітка липи широколистої дає 2,3 мг нектару. Недаремно ще давні слов’яни називали її щедрою медоносицею. 

 

 

Це дерево цвіте недовго, усього 10-12 днів, але за такий нетривалий час бджоли встигають зібрати з однієї зрілої рослини більше меду, ніж з цілого гектару квітучої гречки. Як відомо, гречка – першокласний медонос! Але працьовиті комахи все ж таки віддають перевагу липі… Вчені зафіксували унікальний для біології бджіл випадок, коли вони, порушивши встановлений природою закон, «вийшли у нічну зміну», тобто збирали мед на липі в ночі. Дієтичні та лікувальні властивості липового меду широко відомі, а липовий цвіт й досі використовується у виробництві парфумів. До речі, дупла, які нерідко утворюються у м’якій деревині старих лип – гарне житло для бджіл.
   

 

 Фото: www.photosight.ru

 

 

Влітку у тіні липи завжди прохолодно, тому у давні часи до панських маєтків дуже часто вели липові алеї. На відміну від дуба та берези, липа добре відчуває себе у тіні. Вона – гарна сусідка для сосни, а поруч з нею це хвойне дерево краще росте. Листя липи дуже швидко перегнивають, повертаючи до грунту дуже потрібний рослинам кальцій. Ось чому під липою рідко коли зустрічається багато упалого листя! Взимку серед усіх інших дерев липу досить легко відрізнити – її плоди залишаються зимувати на голих гілках. Супліддя липи (влітку – суцвіття) має приквітковий лист, який послуговує вітрилом липовому горішку. Дятли, сойки та інші птахи охоче ласують липовими горішками, а вітер несе над вкритою снігом землею. Їм потрібен тривалий період охолодження, в наслідок чого вони не проростають у перший рік. За багато тисяч років свого існування на Землі, переживши тривалі зледеніння, липа ідеально пристосувалася до холоду. Деякі види цього дерева не можуть без нього нормально розвиватися! Родина липових нараховує 45 видів, які розповсюджені майже по всій Північній півкулі. Головним чином, у країнах з помірним кліматом. Деякі народи Європи навчилися отримувати  з плодів липи непоганий замінник кави та харчове масло, що своїм смаком нагадує мигдальне.

 

 

 

Фото:  www.photoforum.ru

 

   

Деревина у липи – біла, м’яка, легко розколюється, але при згоранні дає небагато тепла. Вона не досить міцна й тому не підходить для будівництва. На Русі з неї робили посуд, дитячі іграшки, музичні інструменти, діжки, дерев’яні скульптури, іконостаси. Так, іконостас Андріївської церкви у Києві колись був зроблений народними майстрами з липової деревини. І як тут не згадати про липове лико! Зауважу, що не всі знають про те, що липа належить до однієї родини з відомою луб’яною рослиною – джутом. У часи Російської імперії лико відігравало важливу роль у селянському побуті. Вона взувала мільйони незаможних селян, для яких чоботи та черевики були недозволеною розкішшю.  З липового лика виготовляли типове селянське взуття – личаки. За офіційними даними, тільки в 1898 році з лика було виготовлено близько 500 мільйонів пар личаків.
    

Хоча липу не відносять до дерев-довгожителів, живе вона досить довго. Дуже поширена у наших містах липа дрібнолиста: в середньому – 300-400 років, при особливо благоприємних умовах - більше 600 років.
    

Найбільш цілющою у багатьох місцевостях, у тому числі і на Нікопольщині, вважали липу дрібнолисту (Tilia cordata Mill, або Tilla parvifolia Ehrh). Ця рослина також має слідуючі назви: лінина, лотошка, дубняк, мочальник. На просторах Євразії липа дрібнолиста зустрічається на величезній території – від Альп до Алтаю. Вона поширена у листяних лісах, сягає вишини до 30 м, має темну кору стовбурах та світло-сіру кору (із коричневим відтінком) на гілках. Листя серцевидні (із загостреною верхівкою та зубчиками по краях), а квіти – блідо-жовті. У містах липу дрібнолисту охоче саджають біля автодоріг та промислових підприємств, але у таких місцевостях липовий цвіт краще не збирати. Городянам набагато краще відправитися за ним до найближчого парку. Якщо вам доведеться збирати липовий цвіт у посадках, то залиште у спокої ті дерева які ростуть безпосередньо біля доріг та залізниць.

 

Чомусь вважається, що цілющі здібності мають квіти липи, але як у народній, так, до речі, і в офіційній медицині, для лікування найрізноманітніших хвороб також використовуються: плоди (при кровотечах з ран, носа, рота), бруньки (при застудах), гілки (як відновлюючий після застуди, бронхіту та запалення легенів засіб), листя (як пом’якшуючий засіб при наривах), камбій (при опіках), деревинне вугілля (при проносах, хворобах печінки).

 

 

     

 Фото: www.photo.mnc.ru

 

 

На Нікопольщині липу у народній медицині використовували ще з часів Запорозької Січі. Є відомості, що у 1941–1943 роках препарати з плодів використовувались для лікування поранених партизан, які діяли у Дніпровських плавнях. Із задоволенням пропоную нашим читачам кілька рецептів від народних цілителів.

• При цукровому діабеті (для нормалізації рівня цукру у крові) роблять настій з рівних частин квітів липи, трави звіробою, горця пташиного та золототисячника. Вживають замість чаю 2-3 рази на день.

• При грипі приготувати суміш рівних частин: квітів липи, мати-й-мачухи, трави золототисячника, додати чайну ложку насіння льону. Залити 150 гр суміші двума стаканами окропу. Варити 10 хвилин, пити, як відхарківаючий засіб 4-5 разів на день.

• При болях у шлунку та кишечнику, змішують рівні частини квітів липи, бузини, м’яти, коріння валеріани. На стакан окропу беруть одну столову ложку суміші. Настоюють 4 години, вживають по 1/4 стакану 4 рази на день.

• При бронхітах, запалені легенів, туберкульозі легенів корисно пити замість чаю настій з квітів липи та трави чебрецю звичайного, взятих у рівних пропорціях, вживають 2 рази на день.

• При ангінах, тонзилітах, катарі горла для інгаляції використовують суміш рівних частин квітів липи, ромашки, календули, листя подорожника та шавлії. Кип’ятити 10 гр суміші у стакані води 10-15 хвилин.

• При хворобах горла змішати 2 частини квітів липи та 3 частини квітів ромашки аптечної, приготувати настій 1:10. Полоскати горло 4-5 разів на день.

• При хворобі Боткіна, проносах, хворобах печінки використовують липове, деревинне вугілля у вигляді порошку, який запивають водою. По 1 столовій ложці 2 рази на день.

 

Фото:  www.pbase.com

 

 

У разі використання матеріалів цього сайту посилання на сайт обов'язкове