On-line

We have 31 guests online
Besucherzahler singles
счетчик посещений


Designed by:
SiteGround web hosting Joomla Templates
PDF Print E-mail
The Dnipro plavnis - Large Meadow (Velykiy Lug)
Thursday, 03 December 2009 15:28
There are no translations available.

Тороп С.О.
Біолог
м. Нікополь, Україна
Біографія

Малюнки автора

Матеріал надано в авторській редакції

 

Вплив будівництва Каховського водосховища
на природу Нікопольського регіону

Понад 50 років тому завершилось будівництво Каховського водосховища. Поява такої великої водойми, яка займає нині площу 2 155 км2 та розташована на території трьох областей (Дніпропетровської, Запорізької та Херсонської) суттєво вплинула на природу цілого регіону, а місцями навіть докорінно змінила її.
 
 
 
Мапа Великого Лугу. 1894 р.
 
 
 
 Дніпрові пороги. Розташування Січі у різні періоди її існування (1564-1774 рр.)
 
 
Під водою назавжди опинилось більш ніж 10 населених пунктів та біля 30 тисяч гектарів родючої землі. Назавжди зникло більше, ніж 60 дрібних річок та озер, які були суттєвим елементом формування місцевого природного різноманіття. Але найбільшим чинником впливу на природу цілого регіону стало зникнення Дніпровських плавнів - величезного та унікального біокомплексу, так званого Великого Лугу, який, на думку вчених, був єдиним у світі внутрішнім річковим гирлом.




 Лелека чорний Скопа Коровайка

Якщо до будівництва Каховського водосховища у Дніпровських плавнях мешкало 188 видів птахів, то нині місцева фауна налічує лише 46 видів птахів. Вже через 10-15 років після будівництва водосховища зникли лелека чорний, скопа, коровайка, сіра та руда чаплі, орлан-білохвіст, якого, перебуваючи на Нікопольщині у 1879 році, натураліст із Санкт-Петербурга назвав «зірким вартовим Дніпровських плавнів». Стали дуже рідкісними пугач, сова болотяна, пірникоза, кулик-сорока, чайка, лелека білий, нерозень, широконіска, попелюх, чирянка велика та багато інших птахів.
 
  
 Чапля руда Чапля сіра
 Орлан-білохвіст

Не менших втрат зазнала і місцева рослинність. Нині на величезному просторі рукотворного моря майже неможливо знайти латаття біле та латаття жовте, які були типовими рослинами плавневих річок та озер. Дуже рідкісними стали колись поширені водяний горіх плаваючий, сусак звичайний, їжача голівка проста та розгалужена, стрілолист.
 



Горіх плаваючийСусак звичайнийЇжача голівка
 
Зміни місцевої іхтіофауни, внаслідок діяльності людини та будівництва Каховського водосховища, стали настільки масштабними та непередбачуваними, що, на мою думку, заслуговують більш детального розгляду.

Місцеві археологи знайшли неподалік Нікополя рибальські гачки, виготовлені людиною кам'яного віку, що свідчить про розвиток у цій місцевості рибальства з давніх часів. У XIX та на початку XX століття місцеві рибалки поставляли осетрових риб та чехоню до Києва, Москви та Санки-Петербурга, а кілька з них навіть носили звання «Постачальник царського двору». Після будівництва Каховського водосховища зникли не тільки осетрові та чехоня. Нерест багатьох місцевих риб був тісно пов'язаний з дрібними річками та затоками Дніпровських плавнів. Після їх зникнення нереститися місцевим рибам стало просто ніде. І в перший же рік існування Каховського водосховища риба пішла нереститися до його берегів під каміння. Тисячі задоволених рибалок оточили береги живим кільцем та виловлювали рибу руками. А вже через рік риби у новоствореному морі стало майже у 10 разів менше. Невдовзі зникли детально описані у XIX столітті українським дослідником Середою в'юни та російським іхтіологом Леонідом Сабанєєвим «типично никопольская рыба» під назвою берш.



ЧехоняБерш
 
Намагаючись наладити у Каховському водосховищі рибальський промисел, до нього запускали мальків ляща, коропа, плітки та інших риб, а в якості їжі для них - ракоподібних та молюсків, яких тенетами виловлювали в солонуватих водах пониззя Дніпра. Разом з ними у водосховище потрапили й інші організми, деякі з них пристосувалися до життя в рукотворному морі, незабаром освоївши весь каскад дніпровських водосховищ. Напевне, тому у нас зараз зустрічається багато видів риб раніше непритаманних цій місцевості. Це, насамперед:

  • Тюлька азово-чорноморська. її звичайний ареал Чорне та Азовське моря. У Каховському водосховищі з'явилась ще у 1950-х роках XX    століття, освоївши за останні 15-20 років весь каскад дніпровських водосховищ. Живе зграями, нереститься в товщі води кілька разів на сезон.

  • Колючка дев'ятиголкова. Раніше мешкала лише у пониззі Дніпра, але у 1981 році була вперше помічена у Каховському водосховищі. До початку XXI століття освоїла майже весь каскад дніпровських водосховищ. Відома нетиповою поведінкою самців під час нересту: вони будують гнізда та охороняють ікру, а потім і личинки від інших риб. Заростання окремих ділянок Каховського водосховища водоростями створило для її подальшого розповсюдження сприятливі умови.


Сповільнення течії Дніпра (раніше вода від Києва до Херсона приходила за тиждень, сьогодні - за рік) створило сприятливі умови для розмноження таких видів риб:

  • Риба-голка пухлощока. Раніше зустрічалася лише у пониззі Дніпра, Чорному та Азовському морях, а нині є типовим мешканцем Каховського водосховища. Тіло тонке, голкоподібне, вкрите кістковими кільцями. Самка відкладає ікру в спеціальну сумку на череві самця, який виношує ікру, а потім і малят у цій сумці близько двох місяців.

Після будівництва Каховського водосховища почався новий етап інтенсивного розвитку краю. Були побудовані нові промислові об'єкти, атомна та теплова станції з цілим комплексом водойм-охолоджувачів. У рукотворне море впадає багато річок, вода в яких мінералізована завдяки солончаковим ґрунтам. Крім того, у водойми скидають шахтні води з високим вмістом солей. Вода у водосховищі застоюється та поступово солонішає.

Слід також зазначити інтенсивні зміни клімату регіону, які ще ніхто докорінно не вивчав. Але вже тепер відомо, що після створення Каховського водосховища значно змінився розподіл атмосферних опадів, виникло явище парникового ефекту. Все це зробило можливим акліматизацію та подальше розповсюдження зовсім «несподіваних» та, навіть, екзотичних видів риб:

  • Тиляпія мозамбікська. У водоймах африканського континенту займає екологічну нішу окуневих риб. У Каховському водосховищі вперше з'явилась у 1997 році. На зиму підходить до теплих вод Запорізької АЕС, а влітку розповсюджується по Дніпру. Виживає до 95% мальків. Самець охороняє ікру та мальків, а у разі небезпеки ховає їх у роті.

  • Гуппі. Найвідоміша з усіх акваріумних рибок, батьківщиною якої є прісні та солонуваті водойми Венесуели, Гвіани та Бразилії. Останніми роками цілі зграйки цих рибок неодноразово спостерігали у Каховському водосховищі переважно біля ставків-охолоджувачів АЕС та теплих вод колекторів. Помічено, що в момент скидів токсичних відходів їх популяція скорочується на 45-55%, але вона здатна швидко поновлювати свою чисельність.

  • Сонячна риба (сонячний окунь). Походить із Центральної та Північної Америки, у Каховському морі була вперше виявлена у 2000 році. Останніми роками настільки розповсюдилася в регіоні, що стала звичайною промисловою рибою.


Поява у Каховському водосховищі нових, раніше не притаманних нашій місцевості видів риб, призвела до значних змін місцевої іхтіофауни. Риби-аборигени все активніше витісняються з дніпровських просторів рибами-прибульцями. Чисельність місцевих промислових риб із року в рік продовжує скорочуватися. Цей процес можна пояснити наступними причинами:

  • Більшість видів риб-прибульців, на відміну від риб-аборигенів, піклується про свою ікру та захищає власних мальків, що забезпечує високий ступінь їх виживання. Наприклад, у тиляпії мозамбіцької виживає до 92-95% мальків, а у коропа - не більше 10-12%.

  • Багато з риб-прибульців живляться ікрою інших риб, чим спричинюють великі збитки всьому рибному господарству, зменшуючи чисельність традиційних промислових видів. Серед цих прибульців ненажер слід особливо відзначити сонячну рибу та колючку.


Без сумніву, саме існування Каховського водосховища та розташування на його берегах великих промислових об'єктів докорінно змінює природу цілого регіону, його традиційну флору і фауну. Розвиток торгівельного пароплавства та поява у місцевих водах великих суден класу «річка-море» теж позначилось на цих змінах. Адже з водою, яка закачується для баласту до трюмів торгівельних суден, мігрує багато організмів. Потрапивши в наші водосховища, вони нерідко знаходять сприятливі умови для існування та, як наслідок, подальшого розповсюдження. Це може мати негативні наслідки та навіть призвести до справжньої екологічної катастрофи. Найнебезпечнішим із цих організмів, безумовно, є китайський волохаторукий краб.

Вперше китайського волохаторукого краба було виявлено в Каховському водосховищі 15 травня 2003 року неподалік від Лапинки (район міста Нікополя).
 
Через два роки відразу трьох прибульців було знайдено в тенетах рибалок біля Червоногригорівки (село Нікопольського району). Влітку 2008 року ще одного китайського краба було спіймано в районі нікопольського міського пляжу.

Ці істоти живуть на глибині до 10-15 м, мають панцир (до 7-7,5 см) та довгі ноги (до 20 см). Походять вони з китайських річок, звідки вперше потрапивши до Німеччини у 1912 році, розповсюдились майже по всій Європі. Ось що каже про можливі наслідки появи китайського краба в Каховському та інших дніпровських водосховищах старший науковий співробітник Інституту гідробіології НАН України, кандидат біологічних наук Юрій Плігін: «Поява нових видів може мати сумнівні наслідки. Наприклад, китайський краб мешкає в норах, які вириває у твердих берегах. Ці береги руйнуються, якщо таких гнізд стає багато. Цей краб уже зіпсував дамби в Голландії та схили в гирлі Рейну. В Україні він може розповсюдитись у Канівському та Каховському водосховищах, і це дуже небезпечно». До думки вітчизняного вченого не можна не прислухатись.

Нагадаю, що Каховське водосховище було збудоване понад 50 років тому. Його постійне функціонування неможливе без дамб, складної системи гребель, шлюзів, водовідкачувальних станцій та інших гідротехнічних споруд. Довжина нікопольської дамби складає 3,8 км, вона захищає від затоплення територію площею 140 га, на якій сьогодні проживає понад 5 тисяч мешканців міста Нікополя. Як відомо не всі ділянки дамби знаходяться нині в доброму стані, багато з них потребують негайного ремонту, але коштів на це немає, а державної програми закріплення берегової смуги міст не існує. Навіть жахливо собі уявити, що відбудеться, якщо китайський краб розповсюдиться в Каховському водосховищі та почне псувати дамбу, яка сьогодні й без того не в найкращому стані.

Як бачимо з наведених вище прикладів, будуючи Каховське водосховище, людина не замислювалась, до яких наслідків для природи цілого регіону це може призвести. Хибна думка та самовпевненість у тому, що «природа не храм, а майстерня», «людина - цар природи», вже принесла і продовжує приносити сумні наслідки. На превеликий жаль, не все сьогодні можна виправити та змінити: не можна відтворити чарівні Дніпровські плавні, унікальна природа яких формувалась на протязі багатьох тисячоліть, неможливо, особливо в умовах зміни клімату, відродити чисельні, нині затоплені річки та озера, дуже важко навіть зупинити подальше поширення видів-прибульців. Але певні заходи, спрямовані на оздоровлення природи Нікопольського регіону та запобігання подальшому поширенню негативних процесів, гадаю, сьогодні ще можна зробити.

Зокрема:
  • взяти під контроль держави залишки Дніпровських плавнів, створивши мережу заповідників та заказників;

  • впровадити екологічно чисті технології на промислових підприємствах, які сьогодні є найбільшими забруднювачами Каховського водосховища;

  • створити постійно діючу експертну комісію біологів та екологів, яка буде займатися вивченням впливу парникового ефекту на клімат регіону та видів-прибульців на його природу. Результати діяльності комісії публікувати в наукових виданнях, місцевих та всеукраїнських ЗМІ, запровадити проведення прес-конференцій, круглих столів тощо.


До речі, взяти участь у роботі цієї комісії можуть не тільки фахівці з Дніпропетровської, Запорізької та Херсонської областей. Адже окреслені проблеми не є винятково місцевими, локальними. Набутий досвід може бути використаний в інших регіонах України, зокрема в зонах впливу інших дніпровських водосховищ.
 
 

Переклад в електронний вигляд: Бутенко О.П.

 

 

 

 
 У разі використання матеріалів цього сайту посилання на сайт обов'язкове 
Last Updated on Sunday, 10 January 2010 13:27
 
Нікополь Nikopol, Powered by Joomla! and designed by SiteGround web hosting