On-line

We have 133 guests online
Besucherzahler singles
счетчик посещений



Designed by:
SiteGround web hosting Joomla Templates
PDF Print E-mail
Nature of Nikopol'schinа - Nature of Nikopol'schinа
Wednesday, 14 March 2012 17:58
There are no translations available.

Тороп С.О.
Біолог
м. Нікополь, Україна
Біографія

Матеріал надано в авторській редакції

а

Де раки зимують?


В той час, коли я був КВНівським сценаристом, мені довелося стати свідком одного курйозного випадку. Мій колега, дуже емоційно реагуючи на якусь помилку свого підлеглого, в серцях пообіцяв показати йому, де раки зимують. Цілком природно, він вкладав в цю фразу добре відомий усім нам сенс, бажаючи прилюдно поставити його на місце. Проте іноземні студенти-біологи, які ще не досить добре були знайомі з усіма тонкощами російської розмовної мови і дивом виявилися поруч, сприйняли його по-своєму. Очевидно, вирішивши, що мова йде про майбутню екскурсію в океанаріум, де всім бажаючим обов'язково повідають про самі потаємні сторони життя відомих членистоногих, вони з радістю висловили бажання скласти компанію КВНщику, який вже встиг почервоніти.


Жарти жартами, але подібна екскурсія могла б і дійсно виявитися дуже корисною і цікавою. Як-неяк наше місто, з трьох сторін оточене водами Каховського водосховища, зв'язує з цими істотами не лише народний фольклор. Та і не так давно нікопольські раки, разом з нікопольською копченою рибою і нікопольськими абрикосами, користувалися незмінною популярністю серед відпочиваючих, які раніше охоче відвідували наш край. Отже про те, де раки зимують (і не тільки!), ми сьогодні з вами і поговоримо.


Підводні копачі


Вивчення гідронімів (водних назв) часів Дніпровських плавнів дає багатий матеріал для роздумів. У прирусловій частині Дніпра тоді існувало 45 озер, які виникли внаслідок змінення русла річки. Значною мірою їх характеризували самі назви, які повідомляли про їх форму (Кривець, Довжик) або особливості місцевої природи (Прогной, Кущувате, Лозовате). Нерідко вони інформували і про поширених в їх водах істот. Наприклад, в озері Линевому мешкали лини, які славилися в усій окрузі. Хто жив в озері під назвою Рачине або Раковате, думаю, навіть не варто здогадуватися. Не лише жив, але і зимував! До цього озера, нібито, сповзалися на зимівлю раки з усією Катеринославської губернії, причому деякі з них добиралися до заповітного місця по суші, долаючи не один десяток верст. Так що до початку холодів його світле піщане дно ставало чорним. Буквально кишіло раками, які шукали порятунку від зими.


Втім, такі байки розповідали хіба що довірливим подорожнім і малолітнім хлоп'ятам, щоб зайвий раз не утрудняти себе відповіддю на питання: «Де раки зимують?». А якщо серйозно, як же все-таки проводить холодну пору року ці дивовижні створіння природи?

Рак біля входу до нори
Малюнок Торопа С.О.

 
Багатьом, напевно, доводилося бачити викопані птахами в глинистому обриві норки. Такі ж можна виявити в тому ж обриві і під водою. Деякі раки схильні влаштовувати свої поселення і на дні водойм. Норки глибиною від 25 до 75 см (у 80-х роках минулого століття в Каховському водосховищі знаходили рачині житла глибиною 78,2, 80 і навіть 81,5 см), які невтомні раки копають своїми клішнями. Цими ж клішнями біля входу ретельно трамбують викинуту землю, утворюючи характерні щільні земляні горбики. Вхід в рачине житло може бути тільки один, але може бути і два-три. Окрім них часто зустрічаються ще і віднорки. У кінці кожної норки знаходиться камера, в якій можна виявити опале листя, овочі, фрукти, жувальні гумки і ще казна-який мотлох, який раки збирають під час переважно нічних походів по засміченому дну рукотворного моря. Усе це їх запаси на зиму!


З наступом холодів підводні копачі стають сонними і повільними, забираються у свої житла, щільно затикають вхід (входи) в них землею. Так вони і зимують, живцем замурувавши себе до весни.


Раки-гіганти


У колишні часи нікопольці дуже любили варених раків. Частенько балуючи себе цими місцевими «морепродуктами», поданими до столу на великому білому блюді і щедро посипаними зверху петрушкою або кропом. Добре пам'ятаю, як моя прабабуся, кидаючи чергового купленого на базарі рака в каструлю з окропом, нарікала на те, що останніми роками ці істоти зовсім змізерніли. Я пробував заперечувати, бо потайки від неї старанно вимірював усіх членистоногих, які знаходилися у відрі, лінійкою, поспішно витягаючи її з портфеля.


Згідно з цими вимірами (їх записи, до речі, зберігаються в моєму столі досі) в застійні роки величина раків, які мешкали в Каховському водосховищі, коливалася в межах від 8,6 до 12,8 см (в середньому). Мені особисто усі створіння з клішнями, довжина яких хоч би на 1 см виходила за вказані вище параметри, вже здавалися тоді справжніми велетнями. Проте прабабуся лише сміялася, закінчуючи останні приготування до столу. І тільки через багато років, отримавши можливість працювати з архівними документами, я дізнався про те, які раки-гіганти колись мешкали на Нікопольщині.


У кінці ХІХ століття купцеві Нікіфору Драгунцову з Курської губернії доводилося не раз бувати в Нікополі і відвідувати тутешні ярмарки. У своїх листах, відправлених на ім'я Федора Леонтьєва (швидше за все, теж купця) він детально описував достоїнства місцевих товарів і ціни на них.


У листі датованому 5 липня 1889 року є такі рядки: «Ты не поверишь, но в этих краях еще встречаются раки, каких, кажется, по всей России давно не видывали. До 10 дюймов длиною! Я и сам не поверил, пока одного такого, еще живого, своими глазами не повидал». Перевівши дюйми в звичну для нас систему виміру отримаємо 25,4 см. Таких раків, мабуть, не в каструлях, а у виварках варили!


У документі, який описує промислові багатства прилеглих до Нікополя річок і що відноситься вже до самого початку ХХ століття, згадується про раків на 1 дюйм менше: «По Павлюку и некоторым озерам вылавливают раков до 9 дюймов». Знову зробивши певні обчислення отримаємо 22,9 см.


Звичайно, до американських омарів, які мешкають в США і Канаді, а довжина їх тіла (від хвостового плавника до кінчика клішні) може досягати 1 м, їм далеко, але навіть раки понад 20 см здаються нам сьогодні неймовірними.

Полювання річкового рака
Малюнок Торопа С.О.


Як відмічав автор популярного видання «Світ тварин» Ігор Акімушкін : «Средняя длина нашего речного рака примерно 16 см, а если попадется вам когда-нибудь рак размером сантиметров 25, знайте: он прожил на бренной земле уже 20 лет». Відразу стає ясно, чому в другій половині ХХ століття створіння з клішнями «зовсім змізерніли».


Якщо у часи Дніпровських плавнів існувало чимало заповідних місць, де вони спокійно доживали до такого поважного віку, то після будівництва Каховського водосховища таких куточків зовсім не залишилося. Ось і почали раки «дрібніти», а потім і зовсім практично зникли.


«Муфант»


Розстеливши підстилку і виклавши з пакету конспекти, я розташувався на піщаному березі. Хлопчаки, які ловили біля прибережної коси раків, давно звикли до моєї присутності. Час від часу вони підходили щоб поставити яке-небудь нове питання з області історії або біології. Це вже ставало традицією.


Не став виключенням і той день. Повільно ступаючи по розжареному променями жаркого сонця піску, до мене наближався засмаглий ловець раків з банкою в руці:
- Сергію, ми рака-муфанта упіймали!
- По-перше, не муфанта, а мутанта.
- Все одно він якийсь дивний!
- Гаразд, показуйте своє чудо-юдо.


У ту пору слово «мутант» внаслідок недавньої аварії на Чорнобильській АЕС ще тільки починало ставати широко відомим. Всього через секунду на моїй підстилці опинився той самий «дивний» рак - ще живий і абсолютно здоровий на вигляд. Коли б не одна обставина - його ліва клішня була мало не удвічі коротша за праву. Проте остання обставина була пов'язана не з підвищеною радіацією, а із справжньою драмою, яка сталася в глибинах нашого рукотворного моря. Як відомо, життя створіння з клішнями далеко не безтурботне - буквально на кожному кроці під водою їх підстерігають небезпеки. Будучи схопленим за ліву клішню якимось хижаком, «дивний» рак, якого я тримав в руках, з двох зол вирішив вибрати менше. Він добровільно залишив її нападаючому і поспішно ретирувався, прекрасно знаючи, що втрачена клішня обов'язково відросте заново.


Так само, наприклад, чинить ящірка, коли віддає ворогові свій хвіст. Правда, втрачений орган відновлюється дуже повільно: у раків-самців - через 3-4 роки, у самок (вони линяють частіше) - через 1,5-2 роки. До речі, природа наділила раків багатьма унікальними здібностями. Їх очі складаються з безлічі маленьких очок (фасеток), яких може бути до 3 000. На голові у них три пари щелеп. Найпотужніші (жвали) - подрібнюють їжу. Інші - її фільтрують. Щетини на голові раків замінюють органи чуття: нюх, дотик і визначення складу води. Вчені давно вивчають будову ряду органів членистоногих з метою використання їх принципів при конструюванні роботів і апаратів, призначених для вивчення далеких планет…

Річковий рак скидає старий панцир
Малюнок Торопа С.О.


Коли я закінчив розповідь, хлопчаки вже почали збиратися додому, вирішивши залишити мені «дивного» рака на пам'ять.


Чому вони зникають?


Я ще застав ті часи, коли навіть не найдосвідченіші хлопці-раколови незмінно поверталися з греблі додому з повними відрами раків, а самі ці істоти зовсім не здавалися дорогою і майже екзотичною закускою до пива.


Нині раків в Каховському водосховищі стало дуже мало. І справа тут не стільки у виловах минулих років, що іноді не знали меж, хоча вже тоді мимоволі починала впадати у вічі відверта рачина дрібнота, яка все частіше з'являлася на ринкових прилавках. Таку дрібноту раніше просто кидали в Дніпро, даючи їй можливість хоч трохи підрости.


Головна причина полягає в тому, що наші річкові раки дуже чутливі навіть до щонайменшої зміни якості води і в забруднених водоймах жити не можуть. А вже про те, наскільки вона чиста в наших краях, думаю, довго говорити не варто. Нікопольські раки, які ще не так давно славилися далеко за межами нашого міста, стали жертвами невирішених екологічних проблем Каховського водосховища. Із сумом варто відмітити, що сьогодні смертельна загроза нависла над ракоподібними (як прісноводими, так і морськими) у багатьох куточках земної кулі.


Екологи б'ють тривогу - адже услід за зникненням ракоподібних зникне і більшість риб, птахів, звірів, для яких вони служать їжею. І тоді в один жахливий день більшість водойм планети перетворяться на безживні водні пустелі.


До речі


У країнах Західної Європи в якості заміни зникаючого річкового раку стали вирощувати американського річкового рака (Orconectes limosus), який може жити в забрудненій воді, не риє нір і навіть вдень бродить у пошуках їжі. Його довжина не перевищує 10 см.


а

а

Переведення в електронний вигляд: Діденко К.В.


На нашому сайті дізнатися більше про природу та екологію Нікопльщини Ви можете тут:

а

а

У разі використання матеріалів цього сайту активне посилання на сайт обов'язкове

Last Updated on Sunday, 18 March 2012 18:05
 
Нікополь Nikopol, Powered by Joomla! and designed by SiteGround web hosting