«Співаючі» піски Придніпров'я

У XIX столітті дослідник Південної України Л. Падалка не раз згадував про дивні «співаючі» піски, відзначаючи, що цей природний феномен потребує найпильнішого вивчення. Інший натураліст, що побував в наших краях на самому початку минулого століття, писав: «Ступаючи по піску, я несподівано почув звук, схожий на шипіння змії, після чого завмер на місці. Уважний огляд місцевості показав, що вона позбавлена якої-небудь значущої рослинності - ні високих дерев, ні чагарників, ні навіть звичних для тутешніх місць прибережних заростей очерету. Лише чахла трава, яка подекуди пробилася і вже встигла пожовтіти, і явно не могла видавати подібних звуків. До того ж не було цього дня і сильного вітру. У найближчому селищі я дізнався, що місцеві жителі називають ці піски «шиплячими», хоча змії там практично не зустрічаються.

На їх думку, дивні звуки видають самі піски. А ще мені розповіли про піски, які видають звуки, схожі на плач. Вони нібито виникли в старовинні часи, коли овдовілий і помішаний від горя рибалка, не маючи можливості прогодувати своїх малолітніх дітей, залишив їх там одних на вірну загибель. З тих пір ці місця всі вважають проклятими, а тутешні набожні рибалки ніколи не пропливуть мимо них, не осяяв себе хрестом, вірячи, що на цих піщаних берегах поселилися душі нещасних дітей...».

Як бачите, піски, які видавали різні звуки в нашій місцевості навіть розділяли на «співаючі», «шиплячі» та «плачущі» і т.д. Згідно спогадам старожилів, подібні явища раніше не раз відзначали всього в декількох кілометрах від сучасного Нікополя. Йдеться про місцевість під назвою Товсті піски. Найімовірніше, це ті самі Товсті піски, про які ще в 1594 р. згадував в своєму щоденнику посол австрійського імператора Рудольфа II Еріх Лясота: «Третього липня пройшли уздовж Лисої гори на лівому російському березі і Товсті піски, великі піщані гори на березі татарському». Сьогодні в даній місцевості знаходиться місто Енергодар.

 

 

Дніпровські плавні до 1955 р.

 

 

 

На тому місці, де були знамениті "співаючі" піски нині височіє Запорізька атомна станція

Фото: Дьяченко К.

 

 

Варто відзначити, що свої піски, які «розмовляють», «співають» і навіть такі, що  «стогнуть», є в багатьох куточках земної кулі. Так, в Росії їх можна почути на мілинах Кольського півострову, в долинах річок Вілюя і Лєни, на озері Байкал. Широкою популярністю користуються «співаючі» піски на Ризькому узмор'ї. Недалеко від Кабула є гора Рег-равен. Коли декілька чоловік сходять з неї, лунає звук, подібний до барабанного бою. Схожі явища спостерігають в чилійській долині Копіано. У Каліфорнії теж є горби, які голосно «плачуть» і «стогнуть». На березі Червоного моря височіє «дзвонова» гора Джебели-на-кук, яка овіяна стародавніми легендами. Коли людина підіймається на її вершину, пісок під ногами починає «стогнати». У надрах гори, вважають місцеві жителі, захований монастир, звук дзвонів якого і пробивається на поверхню. Південно-американські індіанці переконані, що душі померлих поселяються в скелях і час від часу видають стони, а в Єгипті на сході сонця «звучать» колони - залишки стародавнього Карнаського храму.

Природа «співаючих» пісків вченими в точності не розгадана. Деякі дослідники вважають, що звук виникає із-за тертя безлічі піщинок один об одну. Інші вважають, що основна причина полягає в русі повітря, що виникає в проміжках між піщинками. Існує і версія електризації піску. Цікавий факт: коли такий пісок привозять в лабораторію для вивчення, він замовкає.

 

 

 

Переклад в електронний вигляд: Бутенко О.П.

---

Дізнатися більше про "співаючі" піски Ви можете тут:

• Поющие пески
• Поющие пески
• Поющий бархан
• Зыбучие и "поющие" пески: портрет феномена
• Что такое поющие пески?
• В Кировской области,  что на северо-востоке Европейской  части России, создается национальный парк «Атарская Лука»

 

 

У разі використання матеріалів цього сайту посилання на сайт обов'язкове