Косуля, козуля, дика коза (Capreolus capreolus)

Косуля - струнка і граціозна тварина, розміром з домашню козу. Її довжина - 120-130 см, висота - до 75 см, хвіст - 2 см. Зовні вона схожа на маленького оленя. У неї невелика пропорційна голова з великими вухами і дуже красивими, виразними очима. Шия - помірної довжини, тонка і гнучка. Тулуб - міцний, з округлими ребрами. У цих тварин стрункі та тонкі ніжки з сильно розвиненою мускулатурою. На повному галопі деякі косулі здійснюють стрибки до 10 м завдовжки. В порівнянні з благородним оленем, косуля складена щільніше: голова у неї коротша, тулуб товщий, а спина майже пряма. Цікаво, що задні ноги у косуль довші за передні. З цієї причини вони дуже швидко і легко біжать в гору. Копитця у косуль дуже міцні, чорного кольору. Як і в усіх копитних тварин, копито у самців має круглішу форму, а у самок - овальнішу. У самців на голові є невеликі ріжки. На відміну від інших оленів, на них немає так званих очних відростків. Щорічно у кінці грудня - на початку січня самці скидають роги, а до кінця лютого - на початку березня у них знову з'являються молоді ріжки. Влітку шерсть у косулі має руде забарвлення, взимку - сіре або сіро-буре. Линька буває двічі на рік - навесні і восени. Процес і терміни линьки залежно від температурних умов різко коливаються. Шкіра у косуль в літній час дуже тонка і слабка, взимку - дуже міцна. Особливо товстою вона буває на шиї у козлів.

Живуть косулі в листяних лісах, на болотистому грунті, а також в плавнях, в прибережних заростях річок. Ведуть вони нічний спосіб життя. Це дуже полохливі і обережні тварини. Застати їх зненацька практично неможливо. Влітку можна почути гучний, схожий на гавкіт, голос косулі. Гін, під час якого багато самців швидко худнуть, починається у косулі в кінці літа. В цей час між самцями нерідко виникають поєдинки. Вагітність у самки протікає впродовж 9 місяців. У травні вона народжує 2-3 козенят, вкритих плямами. Перші 5-6 днів вони абсолютно беззахисні. В цей час мати годує їх молоком і захищає від лисиць та інших дрібних хижаків. Через тиждень вони вже можуть самостійно йти за матір'ю, а в червні починають їсти траву.

Літня їжа косуль складається з листя і стебла квіткових рослин, ягід, грибів (в основному - рижиків та оп`ят). Навесні і восени вони охоче відвідують озимі поля. Коли зелена рослинність починає в'янути, дикі кози переходять на осінній і зимовий корм: пагони верб і осик, суху конюшину і так далі. Зимою косулі добувають корм з-під снігу, розгрібаючи його копитами. Подібно до усіх оленів, вони також поїдають лишайники. Навіть не дивлячись на те, що ці тварини мають хороший слух, нюх, зір і жваві ноги, в них більш ніж достатньо всяких ворогів. Молоді косулі часто стають жертвами лисиць, а також пугачів, орланів і беркутів. У часи Дніпровських плавнів косулі мешкали в прибережних заростях багатьох тутешніх річок. Нині ці тварини на Нікопольщині небагаточисельні і потребують охорони.

 

 

Розповсюдження косулі у часи Дніпровських плавнів (ХІХ - початок ХХ ст.)

 

 

Фото: Brian Stone 

 

 

 

Фото: Brian Stone  

 

 

Фото: www.teamassignment.com

 

 

Фото: Karl Adami 

 

 

Фото: Jenny

 

 

Фото: Lukasz Lukasik 

 

 

Фото: Helge Schulz

 

 

Фото: Markus Gebel

 

 

Фото: Jennyb 

У разі використання матеріалів цього сайту активне посилання на сайт обов'язкове