Варивода Л.П.
Завідуюча відділом історії запорозького козацтва
Нікопольського краєзнавчого музею
м. Нікополь, Україна
Біографія

Матеріал надано в авторській редакції

.

Гармати Івана Мазепи

Найбільшого розквіту лиття гармат досягло за часів гетьмана Мазепи, коли Україна могла власними силами озброїти себе артилерійським обладунком. Сам гетьман мав освіту артилериста. Тому він був дуже прихильний до козацької «гармати», до того ж серед української козацької старшини було узвичаєним виливати власним коштом для своїх полків потрібні гармати.

Ливарним центром України за часів Мазепи був Глухів, де виробляли козацькі гармати. Збереглися деякі прізвища майстрів цієї школи - Йосип Тимофійович, Йосип Балашевич та Карпо Йосипич (у 1697 році починається ливарна творчість останнього). Для козацького війська він вилив тригривенну гармату (калібром 70 мм, вагою 389 кг, завдовжки 271 см), прикрашену лускоподібним орнаментом. На дульному зрізі її (в литому потовщенні) є мушка, за нею два вушка з кільцями. У середній частині цівки-цапфа, дельфіни у вигляді драконів і кілька литих поясків. За наказом і коштом Івана Мазепи у 1698 році майстер вилив трипудову мортиру (калібром 330 мм, завдовжки 97 см, вагою 865,7 кг).

На початку XVIII ст., за часів гетьманування І. Мазепи, осередок виробництва української артилерії перемістився до Києва, де у 1706-1707 рр. талановитий майстер-ливарник К. Злотковський налагодив масовий випуск артилерії «нового зразка» - потужнішої і більш маневреної. За короткий час він вилив понад 100 гармат, тобто майже десяту частину того, що виготовили 150 майстрів і робітників Московського гарматного двору за 9 років (1700-1708 рр.), а також зробив 5 гаубиць (московські майстри за 9 років вилили всього 26 гаубиць різних калібрів). Тому вже у 1791 році до Москви з Києва прибули 140 гармат та 1 мортира.

На 1709 рік Мазепа мав у своєму розпорядженні 419 першокласних гармат (з них 80 мортир) у Батурині та Білій Церкві, але згаяв час і не встиг застосувати цю потужну артилерію. У жовтні 1709 року Меншиков завдав удару по Батурину, і всю гетьманську артилерію було вивезено. Артилерію у Білій Церкві разом з містом і фортецею зрадники здали без бою київському воєводі Д. Голіцину.

.

.

У разі використання матеріалів цього сайту активне посилання на сайт обов'язкове