|
|
|
| Історія Нікопольщини - В роки Другої світової війни (1939-1945 рр.) | |||
| 12.02.2009 17:10 | |||
|
There are no translations available.
Упорядник: Герої Радянського Союзу - визволителі м. Нікополя
(глава з книги "Они освобождали Никополь")  Україно Україно моя – рідний сонячний край. Україно моя – синіх весен розмай. За високу красу і твій радісний сміх Умирали бійці на просторах твоїх. На жорстоких фронтах у запеклім бою Відстояв наш народ Україну свою. У безмежних степах спочивають сини, Обелісків ліси стережуть їхні сни. Кумачево цвіте сонцесяйна весна, Не забудем повік дорогі імена. І тектиме з небес у Дніпро зорепад Орденами живих і полеглих солдат.
Аліса Кісіль
(Нікопольська поетеса)
Бахірєв Володимир Миколайович 
Народився в 1923 році у с. Мала М'ясиха Горьківської обл. Закінчив Рязанське піхотне училище у 1941 році. Учасник Великої Вітчизняної війни з грудня 1941 року. В лютому 1944 року капітан В.М. Бахірєв при ліквідації Нікопольського плацдарму з групою бійців форсував р. Дніпро в районі с. Грушовий Кут (нині с. Ленінське, Апостолівський район) і утримував плацдарм, чим забезпечив переправу полку. При форсуванні р. Скарбна ворог кількістю 250 чоловік намагався зайти в тил радянських частин, які переправлялися. Капітан В.М. Бахірєв з 20 бійцями став заслоном на шляху атакуючого ворога. Коли загинули всі бійці, оточений німцями В.М. Бахірєв, останньою гранатою підірвав себе і ворожих солдат, які намагалися взяти його в полон живим. Це сталося 9 лютого 1944 року. Звання Героя Радянського Союзу присвоєно 3.06.1944 року посмертно. Захоронений у с. Ленінське Апостолівського району.
Ванічкін Іван Дмитрович
Народився 10.09.1912 року у с. Антонівка Куйбишевської обл. Працював трактористом у колгоспі, у діючій армії з липня 1942 року. Командир артилерійського взводу артилерійської батареї 174-го артилерійського полку 57-ї гвардійської стрілецької дивізії старший сержант І.Д. Ванічкін 2 лютого 1944 року у бою за с. Шевченкове (Нікопольського району) знищив дві ворожі самохідні гармати «Фердинанд». Був поранений, але поля бою не покинув. Звання Героя Радянського Союзу присвоєне 13.09.1944 р. Після війни жив і працював у м. Новокуйбишевську.
Глазунов Василь Афанасійович
Двічі Герой Радянського Союзу, народився 1.01.1896 року у с. Варварівка Пензенської обл. Учасник Першої світової і Громадянської воєн. У діючій армії з червня 1941 року, командував окремим повітряно-десантним корпусом, потім – повітряно-десантними військами Червоної Армії, з листопада 1943 року – 4-м стрілецьким корпусом. За уміле керівництво бойовими діями корпусу у Нікопольсько-криворізькій операції і особисту мужність 19.03.1944 року генерал-майору Глазунову Василю Афанасійовичу було присвоєне звання Героя Радянського Союзу. За успішне форсування р. Вісла В.А. Глазунов 6.04.1945 року нагороджений другою медаллю «Золота Зірка». Після війни командував з'єднанням, у 1950-1954 рр. – помічник командуючого військами воєнного округу. Помер 27.06.1967 року. Захоронений на Новодівочому кладовищі у м. Москві.
Горьков Микола Федорович
Народився 5.08.1925 року у м. Казалінськ Казахської республіки. У діючій армії з серпня 1943 року. Командир кулеметної обслуги 142-го стрілецького полку. М.Ф. Горьков відзначився 30-31 січня 1944 року у боях за с. Сорочине (Нікопольський район). Активно діяв при прориві оборони ворога та відбиванні його контратак. 28 лютого 1944 року одним із перших увірвався на пануючу висоту у Широківському районі (Дніпропетровська область). Захопив позицію і утримував її протягом 3 годин до підходу підмоги. Звання Героя Радянського Союзу присвоєне 3.06.1944 року. Після війни полковник М.Ф. Горьков продовжував службу в армії.
Клімашкін Олексій Федотович
Народився у 1925 році у с. Матишево Волгоградської області. У діючій армії з грудня 1943 року. Командир обслуги станкового кулемета 174-го стрілецького полку 57-ї стрілецької дивізії. Рядовий Олексій Федотович Клімашкін з 31 січня до 17 лютого 1944 року при прориві оборони ворога особистим прикладом вів за собою бійців підрозділу. У бою за с. Велика Костромка (Апостолівський район) замінив вибулого із бою командира роти, знищив декілька десятків ворожих солдат і офіцерів. Загинув 17.02.1944 року. Звання Героя Радянського Союзу присвоєне 3 червня 1944 р. посмертно. Захоронений у с. Велика Костромка. Навічно зачислений до списків військової частини.
Корбут Петро Юліанович 
Народився 29.09.1908 року у м. Пінську Брестської обл. Службу в лавах Червоної Армії почав у 1931 році. Закінчив Орловську танкову школу, у діючій армії з червня 1941 року. Командир 37-ї танкової бригади, 5-ї ударної армії, 4-го Українського фронту полковник Петро Юліанович Корбут уміло організував прорив міцно укріпленої оборони супротивника при ліквідації Нікопольського плацдарму німців. Його бригада прорвала дві лінії оборони на глибину до 10 кілометрів. За відмінні дії 37-ма бригада була удостоєна почесного найменування – Нікопольська. В бою Петро Юліанович Корбут був поранений і контужений, але до останньої хвилини керував діями танкістів. Помер від ран. Захоронений у м. Мелітополі.
Красуцький Євген Іванович
 Народився у 1918 році у Петрограді. Працював електриком у трамвайному депо. У діючій армії з червня 1941 року. Командир батальйону 1008-го стрілецького полку 266-ї стрілецької дивізії. Капітан Євген Іванович Красуцький з групою бійців першим 8 лютого 1944 року переправився через р. Дніпро, організував переправу батальйону, який першим зайшов у місто Нікополь, сприяв переправі всього полку і частини 266-ї стрілецької дивізії. 14 лютого Євген Іванович Красуцький був тяжко поранений. Помер 17.03.1944 року. Звання Героя Радянського Союзу присвоєне 19.03.1944 року.
Мартинов Микола Михайлович
Народився 5.08.1918 року у с. Аврамівка Пензенської області. Працював у радгоспі. З початку Великої Вітчизняної війни – на фронті. Розвідник розвідроти 5-ї гвардійської окремої мотострілецької бригади (4-й Український фронт) М.М. Мартинов у числі перших з групою розвідників переправився на правий берег Дніпра. Вогнем із автомата і гранатами знищив ворожу кулеметну точку. Виконуючи розвідзавдання у м. Нікополі на одній із вулиць зустрівся з групою ворога і вогнем із автомата знищив понад 10 гітлерівців. Звання Героя Радянського Союзу присвоєне 19.03.1944 року. Після війни працював у рідному радгоспі бригадиром тракторної бригади.
Мірошніченко Іван Іванович
Народився 23.03.1916 р. у с. Носово Ростовської обл. Працював у сільгоспартілі. У діючій армії з червня 1941 р. Автоматник 5-ї гвардійської мотострілецької бригади. І.І. Мірошниченко з групою захоплення 8.02.1944 року одним із перших переправився через Дніпро в районі м. Нікополя, гранатами знищив кулеметну обслугу і декілька ворожих солдат. В період атаки першим увірвався на околицю м. Нікополя. Після війни працював у рідному колгоспі. Помер 9.06.1963 року.
Михайличенко Антон Євгенович
Народився у 1910 році у с. Скельки Запорізької області. Працював на місцевій меблевій фабриці. На фронті з листопада 1943 року. Кулеметник 5-ї гвардійської мотострілецької бригади А.Є. Михайличенко 8 лютого 1944 року одним із перших форсував Дніпро в районі м. Нікополя. В бою знищив 2 кулеметні обслуги і забезпечив переправу передових підрозділів. Протягом доби зробив 24 рейси, переправляючи бійців бригади. Звання Героя Радянського Союзу присвоєне 19.03.1944 року. Пропав без вісті в боях у червні 1944 року.
Надьожкін Герасим Мартем'янович
Народився 5.10.1914 року у с. Мемдяй Мордовської АРСР. Учасник Радянсько-фінської війни. На фронті Великої Вітчизняної війни з серпня 1941 року. Командир 3-го батальйону 5-ї мотострілецької бригади майор Г.М. Надьожкін відзначився 6 - 8.02.1944 року при форсуванні р. Дніпро. Переслідуючи відступаючого супротивника 7 лютого 1944 року, батальйон майора Надьожкіна Герасима Мартем'яновича першим форсував р. Дніпро, оволодів плацдармом на південній околиці м. Нікополя, забезпечив переправу частин бригади на правий берег Дніпра. Брав участь у визволенні м. Нікополя. Звання Героя Радянського Союзу присвоєне 19.03.1944 року. Після війни продовжував службу у Збройних Силах. З 1964 року полковник Надьожкін Герасим Мартем'янович в запасі. Помер 21.08.1974 року.
Поцелуєв Іван Миколайович
Народився 4 січня 1916 року у м. Аткарськ Саратовської області. Працював токарем на заводі. У діючій армії з грудня 1941 року. Командир роти автоматників стрілецького полку 8-ї гвардійської армії Поцелуєв Іван Миколайович брав участь у прориві оборони супротивника на північ від м. Нікополя. З групою бійців із 8 чоловік 19 грудня 1943 року першим увірвався на Нечаєву Могилу і утримував її до підходу головних сил. 10 грудня 1943 року з бійцями першим увірвався у розташування противника на Орловій Могилі і особисто знищив 5 ворожих солдат і одного офіцера взяв у полон. В бою під Ново-Миколаївкою відбив спробу гітлерівців захопити спостережливий пункт полку, знищив до 30 ворожих солдат. В бою за станцію Тік був поранений, але поле бою не залишив до підходу підрозділів полку. Звання Героя Радянського Союзу присвоєне 3.06.1944 року. Після війни працював у м. Сочі.
Свічкарьов Олександр Іванович 
Народився 12.10.1924 р. у с. Макіївка Луганської області. У діючій армії з грудня 1942 р. Помічник командира взводу розвідки мотострілецького батальйону 5-ї окремої мотострілецької бригади старший сержант О.І. Свічкарьов при форсуванні р. Дніпро з відділенням розвідників висадився в районі заводу «Більшовик», вийшов у тил супротивника, розгромив його командний пункт; було знищено 13 ворожих солдатів і 8 офіцерів. Був поранений, але поля бою не покинув до повного виконання бойового завдання. Звання Героя Радянського Союзу присвоєне 19.03.1944 р. Після війни закінчив юридичний інститут, аспірантуру, професор, зав. кафедрою Харківського юридичного інституту. Почесний громадянин Нікополя.
Хохлов Костянтин Миколайович
Народився 16.10.1916 року у с. Даурське Красноярського краю. Працював у відділенні зв'язку. Учасник боїв біля озера Хасан у 1938 році. У діючій армії з 1942 року. Командир телефонного відділення батальйону п'ятої мотострілецької бригади старший сержант К.М. Хохлов, виконуючи обов'язки командира взводу зв'язку, одним із перших в ніч на 8 лютого 1944 року переправився через р. Дніпро в районі Нікополя, установив і підтримував зв'язок штабів батальйонів із штабом бригади. В бою за плацдарм взвод знищив до 30 ворожих солдат і кулеметну обслугу. Звання Героя Радянського Союзу присвоєне 19.03.1944 року. Мешкає у Москві. Працював на експериментальній картонній фабриці.
Шатохін Іван Григорович
Народився 15.11.1921 року у с. Орловка Курської області. Працював у колгоспі. У діючій армії з грудня 1942 року. Закінчив курси молодших лейтенантів у 1943 році. Комроти 172-го стрілецького полку 57-ї стрілецької дивізії І.Г. Шатохін відзначився при прориві оборони у с. Миколаївка, нині с. Лошкарівка (Нікопольський район). Рота була атакована двома ротами піхоти супротивника при підтримці самохідних гармат «Фердинанд». У цьому бою ворог утратив вбитими до 40 чоловік і одну самохідну гармату. Рота І.Г. Шатохіна штурмом оволоділа с. Наталівка. Особисто командир роти знищив до 40 ворожих солдат. У бою за Перевізьські Хутори 8.02.1944 року І.Г. Шатохін був смертельно поранений. Звання Героя Радянського Союзу присвоєне 3.06.1944 року. Захоронений у м. Орджонікідзе.
Взято: Они освобождали Никополь. - Дніпропетровськ : Пороги, 2001. - С. 8, 45-54.
Переведення в електронний вигляд: Бутенко О.П.
На нашому сайті Ви можете дізнатися більше про історію Нікопольщини:
|
|||
| Обновлено 01.12.2016 21:19 |