| 
                
                   
                 | 
                
                   
                 | 
              
| Дніпровські плавні - Тваринний світ | |||
| 30.03.2009 14:51 | |||
| 
                   
                    There are no translations available.
                   Матеріал надано в авторській редакції 
                    Вуж звичайний (Natrix natrix)  Скрізь на вологих місцях у Конських та Базавлуцьких плавнях полювали на жаб і грілися на сонечку звичайні вужі. Саме тут могла б існувати легендарна країна вужів, якою за народними повір’ями правив Цар-вуж. Після будівництва Каховського водосховища територію легендарної країни було зотоплено, а вірні піддані Царя-вужа розповзлися по берегах збудованого людиною моря, швидко пристосувавшись до нових умов існування. Адже жаби, їх головна їжа, нікуди не зникли…
                    Довжина тіла найбільших вужів – 1,5 м. Ззаду голови у абсолютної більшості звичайних вужів знаходяться дві оранжеві або жовті плями. Зрідка у нашій місцевості трапляються вужі, які мають майже непомітні блідуваті плями, і зовсім рідко такі, що взагалі їх позбавлені. Остання знахідка такого представника вужачого племені – травень 2006 року, стара частина міста Нікополя. Верх тіла цих істот сірий, бурувато-сірий або чорний (іноді з темним візерунком), низ – білуватий або сіруватий, з чорними плямами. На зимівлю вужі ховаються на Нікопольщині дуже пізно – іноді навіть в середині листопада. Прокидаються від сплячки наприкінці березня – на початку квітня, після чого тривалий час відігріваються на сонечку. У другій половині квітня вужі скидають стару шкіру, а в останніх числах квітня – на початку травня в них розпочинається шлюбний період. Влітку самка відкладає 6-30 шкірястих овальних яєць, з яких приблизно через місяць вилуплюються вуженята (10-12 см завдовжки). Дорослі вужі живляться жабами, пуголовками, пташенятами, ящірками.
                   
                  ![]() 
                    Фото: www.photoclub.com.ua
                   
                  
                    Вуж звичайний добре лазить по деревах, плаває та пірнає, може на десятки хвилин залягати на дні водойми. Ще з часів Дніпровських плавнів у нашій місцевості були поширені розповіді про те, що вночі вужі нібито підкрадаються до кіз і корів, обвиваючи ноги, заповзають на них, дотягуються до вимені та годуються їх молоком. І хоча мені самому доводилось неодноразово чути про подібні випадки, і навіть читати роботи окремих натуралістів, які описують це явище, моє власне ставлення до здібності вужів «красти» молоко у кіз та корів досить скептичне. Принаймні до отримання відповідних матеріалів фото чи відео зйомки, підтверджуючих правдивість неодноразово чутих історій. Гадаю, з вужів можна зняти і звинувачення в тому, що вони приречені до розповсюдження деяких небезпечних хвороб, вражаючих свійську худобу. Звинувачення цих істот у «псуванні» худоби мали місце у Катеринославській губернії як в ХІХ, так і в ХХ столітті.
                   
                  ![]() 
                    Фото: www.uk.wikipedia.org
                   
                  
                    Вужі мають багато ворогів, серед яких хижі птахи, лелеки, лисиці, куниці. Мені доводилось спостерігати випадки нападів на вужів котів і собак. До ворогів цих істот можна віднести і людей, які вбивають їх не лише з причин, описаних вище. Це може бути і природна зневага до усіх повзаючих істот, і випадки, коли вужів просто плутають з гадюками та іншими отруйними зміями. Особливо дістається тваринам, що мають майже не помітні блідуваті плями ззаду голови або зовсім їх позбавлені. При зустрічі з людиною, якщо усі шляхи до відступу відрізані, вуж намагається імітувати гадюку (шипить, звертається кільцями, здійснює погрозливі кидки), а якщо налякати нападника не вдається – прикидається мертвим.
                   
                  ![]() 
                    Фото: www.upload.wikimedia.org
                   
                  
                    Крім вужа звичайного у Каховському водосховищі поширений також вуж водяний (Natrix tesselata). Останніми роками в окремих місцях водяні вужі вже повністю витіснили звичайних. Вони більш пристосовані до існування в умовах індустріального міста, а основною їжею їм послуговує риба. Нажаль, водяних вужів у нас вбивають теж, до того ж набагато частіше, ніж звичайних. А усе через те, що вони взагалі не мають «розпізнавальних» плям на голові. Водяного вужа на Нікопольщині навіть називають «шаховою» змією і водяною… гадюкою. Цікаво, що один з островів у Каховському водосховищі, де ніколи не було змій, але у великій кількості зустрічалися водяні вужі, було названо… Зміїним.
                   
                  ![]() 
                    Місця розповсюдження вужів у Каховському водосховищі (район м. Нікополя, 2009 р.) 
                   
                    
                  ![]() ![]() 
                     Спостереження вужа водяного у водах Каховського водосховища. м. Нікополь. 2009 р.
                   
                  
 Довідка Вужі та гадюки Вуж звичайний (Natrix natrix), вуж водяний (Natrix tesselata) Гадюка звичайна (Vipera berus), гадюка степова (Vipera ursini) 
                    Ілюстрації: 
                  
 
 
 
                    Дізнатися більше про вужів Ви можете тут:
                   
                  
                  
                    У разі використання матеріалів цього сайту посилання на сайт обов'язкове 
                  
  | 
              |||
| Обновлено 18.01.2010 16:57 | 







Скрізь на вологих місцях у Конських та Базавлуцьких плавнях полювали на жаб і грілися на сонечку звичайні вужі. Саме тут могла б існувати легендарна країна вужів, якою за народними повір’ями правив Цар-вуж. Після будівництва Каховського водосховища територію легендарної країни було зотоплено, а вірні піддані Царя-вужа розповзлися по берегах збудованого людиною моря, швидко пристосувавшись до нових умов існування. Адже жаби, їх головна їжа, нікуди не зникли…



 
                  

