|
|
|
| Дніпровські плавні - Тваринний світ | |||
| 18.07.2009 23:27 | |||
|
There are no translations available.
Тороп С.О. Біолог м. Нікополь, Україна Біографія Малюнок автора Матеріал надано в авторській редакції
П'явки (Hirudinea) 
П'явки - або паразити, які нападають на більш великих тварин та висмоктують у них кров, або хижаки, які полюють на більш дрібних тварин та живляться ними. Черевна сторона тіла п'явок плоска, спинна - опукла, на передньому і задньому кінцях мають присоски, якими вони прикріплюються до субстрату, або до тіла своїх жертв. Дрібних п'явок важко помітити, особливо якщо вони сидять нерухомо. Великі п'явки, особливо тоді, коли вони рухаються, навпаки, стають дуже помітними. Вони можуть "крокувати" по субстрату за допомогою присосок або доволі швидко плисти, хвилеподібно згинаючи тіло. Іноді, прикріплюючись до субстрату задньою присоскою, вони приймають вертикальне положення, починаючи хитатися зі сторони в сторону. П'явки - гермафродити. Живуть вони до 5-6 років. Зимують, занурившись в мул. В тропічних та субропічних країнах зустрічаються п'явки: псевдокінська велика (Haemopis sanguisuda), п'явка мала (Herpobdella octoculata) та п'явка риб'яча ( Piscicola geometra).
П'явка псевдокінська велика (Haemopis sanguisuda)
Найбільш поширеною у наших прісних водоймах в часи Дніпровських плавнів була п'явка псевдокінська велика. Ця істота, дійсно, досить велика у порівнянні з іншими нашими п'явками - довжина її тіла до 15 см. Завдяки своїм розмірам, а також чорному забарвленню спини, вона добре помітна навіть у не дуже прозорій воді. До речі, в часи плавнів її неодноразово знаходили навіть у калюжах (особливо у Конських плавнях). Ця п'явка живиться різноманітними водяними тваринами: молюсками, личинками комах, іншими п'явками, пуголовками, мальками риб. Для людини та великих тварин вона жодної небезпеки не являє, бо не спроможна прокусити товсту шкіру. Після будівництва Каховського водосховища, внаслідок як затоплення багатьох дрібних водойм, так і змінення складу води, чисельність цього виду різко скоротилася.
П'явка псевдокінська мала (Herpobdella octoculata)
Невелика п'явка, довжиною 4-6 см. На спинній стороні помітні дрібні світлі плями, які утворюють поперечні смуги. Живиться переважно дрібними безхребетними, які живуть у воді, не становлячи небезпеки для великих тварин. Раніше зустрічалася як у Конських, так і в Базавлуцьких плавнях, де мешкала у найрізноманітніших стоячих водоймах. Після будівництва Каховського водосховища, з описаних вище причин, стала у нас дуже рідкісною.
П'явка риб'яча (Piscicola geometra)
Ця п'явка має характерне ціліндричне тіло довжиною до 50 мм. Передня присоска в неї дуже велика, помітно ширше тіла. Живе вона у найрізноманітніших водоймах Євразії - переважно в річках, рідше у стоячих водах, в тому числі й у великих озерах. Паразитує на різних видах риб, особливо на коропових. На тілі однієї риби може бути кілька десятків п'явок. Іноді цю істоту можна побачити серед водяних рослин. Для людини та великих тварин цей вид небезпеки не становить. Навесні п'явка риб'яча або пісцикола відкладає на дно водойми червоно-коричневі кокони, з яких у другій половині літа виходять молоді п'явки. У часи Дніпровських плавнів цей вид наносив відчутні збитки рибальському господарству, паразитуючи на багатьох промислових рибах та викликаючи у них хворобу під назвою пісцикольоз. Живуть, паразитуючи на рибах, пісциколи і у Каховському водосховищі. В 2004 році (неподалік від села Капулівки) були зафіксовані випадки, коли вони паразитували на молодих болотяних черепахах (Emys orbicula).
Переведення в електронний вигляд: Бутенко О.П.
Дізнатися більше про п'явок Ви можете тут:
У разі використання матеріалів цього сайту посилання на сайт обов'язкове
|
|||
| Обновлено 16.11.2009 12:46 |
