Тороп С.О. Сом (Silurus glanis)

Нікополь туристичний

Головне меню

TOP-SECRET-но

Сад-город

Зараз на сайті

Сейчас 85 гостей онлайн

Joomla Templates

Дніпровські плавні - Тваринний світ

11.10.2009 03:36

There are no translations available.

Тороп С.О.
Біолог
м. Нікополь, Україна
Біографія

Малюнок автора

Матеріал надано в авторській редакції

Сом (Silurus glanis)

Сом - самий великий прісноводний хижак наших широт, який досягає довжини до 5 м і ваги більше 300 кг. Щоправда, такі екземпляри нині, гадаю, у Каховському водосховищі вже не зустрічаються (див. статтю «Гіганти Дніпровських вод»). Рибалкам, як правило, доводиться мати справу із сомами вагою 10-15 кг. Тіло в сома подовжене, округле, починаючи від черевних плавців і до хвоста сплюснуте з боків. Великий рот вкритий великою кількістю дрібних зубів, які мають вигляд короткої щітки. У нашій місцевості їх іноді ще називають сомовою теркою. Голова в сома приплющена, а очі дуже маленькі. На верхній щелепі знаходяться 2 довгих білуватих, рідше білувато-сірих, вуса. На нижній щелепі розташовані 4 жовтуваті короткі вусики. Спинний плавець - дуже маленький; анальний - дуже довгий і доходить до невеликого округленого хвостового. Спина - темна; боки - зеленуваті, вкриті плямами неправильної форми; черево - біле, із блідими блакитнуватими плямами.

Варто сказати, що забарвлення сома багато в чому залежить від віку й місця його перебування. У Дніпрі й розташованих на ньому водосховищах зустрічаються й практично чорні й дуже світлі соми. У місцях скидання у воду відходів промислових підприємств частіше зустрічаються темні соми із червонуватим черевом і коричнюватими дрібними плямами. Озерні соми завжди темніші за річкових і черево в них сіро-блакитнуватого кольору. У молодих сомів забарвлення тіла й плавців помітно яскравіше. У старих сомів голова брудно-жовта, а тіло нерідко вкривається черепашками й п'явками. Так, тіло двометрового сома, виявленого на березі Нікопольського міського пляжу у 2002 році «прикрашали» 96 черепашок і більше 20 п'явок, які присмокталися до його спини й голови. Він являв собою огидне видовище.

Спосіб життя сома в різних водоймах має свої особливості. У нижній течії південних річок він веде напівпрохідний спосіб життя. Навесні, вийшовши із заціпеніння, залишає зимові стоянки і йде на нерест, після чого відкочовує на літні стоянки. Зазвичай це ями під крутими й високими урвищами, які були мірошницькими вирами, інші глибокі й захаращені ділянки ріки, дно яких засіяно затопленими пнями й гілками дерев. Восени сом знову виходить у ріку й залягає в ямах на зимівлю. Нерест його відбувається в травні-червні, коли вода прогрівається до 20-21⁰ С. На Нікопольщині й в інших південних регіонах України він збігається з початком цвітіння білої акації. Для нересту соми обирають неглибокі ділянки з повільною течїєю або зовсім без течії. Ікру вони відкладають у вирите в ґрунті поглиблення. Самці охороняють її аж до появи мальків. Сом - типовий хижак. Харчується він переважно рибою, їсть також жаб (особливо озерних), великих молюсків (беззубок і перлівниць), при нагоді схоплює й водоплавного птаха. На полювання цей велетень виходить після заходу сонця й полює до світанку. Особливо інтенсивно соми годуються після нересту. Потім жор слабшає й припиняється при помітному похолоданні води.