Тороп С.О. Лебідь-шипун (Cygnus olor)

Нікополь туристичний

Головне меню

TOP-SECRET-но

Сад-город

Зараз на сайті

Сейчас 36 гостей онлайн

Joomla Templates

Дніпровські плавні - Тваринний світ

03.01.2011 15:35

There are no translations available.

Тороп С.О.
Біолог
м. Нікополь, Україна
Біографія

Малюнок автора

Матеріал надано в авторській редакції

Лебідь-шипун (Cygnus olor)

Люди з давніх часів вважали цих прекрасних і граціозних птахів символом чистоти і благородства. У давніх слов'ян пари лебедів вважалася втіленням подружньої вірності. Як відомо, ці птахи сімейства качиних славляться постійними парами, які зазвичай розпадаються тільки із загибеллю одного з партнерів. Після зимівлі на узбережжях Чорного і Азовського морів лебеді-шипуни повертаються в рідні краї в другій половині березня - на початку квітня, зазвичай відразу ж після того, як починають розкриватися від криги річки і озера. Лебідь-шипун - найбільший з усіх лебедів. Маса його тіла складає 7-13 кг, довжина разом із шиєю - 160 см, розмах крил - 240 см. Немає йому рівних також в силі і відвазі. Ударом згину свого могутнього крила лебідь-шипун, захищаючи гніздо і кладку, здатний вбити лисицю або собаку, зламати руку людині. При обороні від ворогів птах пускає в хід і свій потужний дзьоб, наносячи їм дуже болючі щипки. Яйця лебідя-шипуна найбільші серед літаючих птахів - до 120х80 мм. У світі птахів лебідь є чемпіоном по кількості пір'я - близько 25 000 штук.

Дорослий лебідь-шипун має сніжно-біле забарвлення, молодий - буро-сіре. У дорослих птахів дзьоб - червоний, у молодих - сіро-лиловий. Дорослі лебеді мають відмітну чорну "шишку" над дзьобом, на голові і шиї у них з причини осідання на оперенні окислів, розчинених у воді, нерідко утворюється охристий наліт. Молоді птахи набувають сніжно-білого забарвлення і стають схожими на дорослих лише у 3 роки, а статевозрілими вони стають лише у 4-5 років. Середня тривалість життя лебедів - 23-25 років. У неволі багато птахів доживають до 40-42 років.

Плаваючи на воді, лебеді вигинають свою граціозну шию у формі латинської букви S, голову і дзьоб опускають вниз, а крила нерідко піднімають над спиною у формі "вітрила". Лебеді є дуже обережними птахами - велику частину часу вони проводять на воді. Шипуни, на відміну від північних лебедів, не видають сурмових звуків, а здатні тільки шипіти. Вони видають досить низькі і хрипкі звуки: "кгтюрр-кгіюрр" або "кіорр". У польоті крила лебедів видають характерний і добре чутний свист.

Лебеді завжди гніздяться біля берегів водойм. До будівництва гнізда вони приступають практично відразу ж, після прильоту, в квітні. Їх гніздо - величезна купа будівельного матеріалу (очерету, рогозу, осоки), яка може досягати 3 м в діаметрі. Самець бере участь в спорудженні гнізда, а потім самовіддано охороняє його від чужинців. Слід сказати, що лебеді терплять на своїй території тільки власних пташенят. На усіх інших вони агресивно накидаються як на заклятих ворогів. З цієї причини на одному ставку завжди живе тільки одна пара лебедів. У кладці цих птахів (у квітні - на початку травня) зазвичай 5-8 (іноді до 14) блідо-зеленкуватих яєць. Самка насиджує їх 35-40 днів. Пташенята, які з'явилися на світ, вкриті густим світло-сірим пухом.

Звичайною їжею лебедів служить найрізноманітніша водна рослинність, а також дрібні жаби, риби, комахи та їх личинки. Їжу лебеді дістають з дна, опускаючи під воду голову. Вони можуть годуватися тільки на мілководді. У кінці жовтня - на початку листопада більшість лебедів відлітають на зимівлю. У часи Дніпровських плавнів лебеді-шипуни гніздилися як в Кінських, так і в Базавлукських плавнях. Деякі з них залишалися зимувати на незамерзаючих ділянках річок. У 1923, 1929, 1935, 1940, 1947 роках відзначалися також випадки зимівлі на річці Скарбній лебедя-кликуна (Cygnus Cygnus).

Місця гніздування лебідя-шипуна у часи Дніпровських плавнів (XIX - початок ХХ ст.)

Нині лебідь-шипун не належить до численних видів Нікопольського району. В період сезонних перельотів лебеді спостерігаються на невеликих водоймах в районі сіл Борисівка, Веселе, Кірове, Шолохово, Усть-Кам'янка, Новоіванівка, Старозаводське, а також біля села Капулівка (на Каховському водосховищі). В останні десятиліття окремі випадки гніздування лебедів-шипунів були відмічені в районі сіл Веселе, Кашкарівка і міста Марганець.

Цікаві факти

У давні часи багато народів вірили, що лебеді мають голос небаченої краси. Були поширені легенди про те, що під час смерті вони співають дивну пісню, повну туги і відчаю.

В середні віки в багатьох країнах за вбивство лебідя накладався великий штраф і навіть страта. Проте навіть такі суворі закони часто не рятували цих птахів від варварського знищення. Найчастіше їх вбивали заради м'яса, що до недавнього часу вважалося делікатесом, а також шкірок з білим оперенням. Так, датські королі починали полювання під час линьки лебедів. Птахи, позбавлені крутеневого оперення, не могли злетіти, тому мисливці вбивали їх вволю.

Більше 600 років тому у Великобританії лебідь-шипун був оголошений королівським птахом. Нині королеві Великобританії належить більше 20 000 цих птахів.

Лебеді літають із швидкістю 60-80 км/год. У ХХ і XXI ст. бували випадки, коли літаки стикалися з лебедями і змушені були здійснювати посадку із-за ушкоджень. У 1943 р. в небі над Дніпропетровськом після зіткнення з лебедями отримали серйозні ушкодження два німецькі винищувачі.

У Європі, Азії, Америці і Австралії найбільш поширені слідуючі види лебедів: американський (Cygnus columbianus), лебідь малий (Cygnus bewickii), лебідь черношиїй (Cygnus melanocorypha), лебідь чорний (Cygnus atratus), лебідь-кликун (Cygnus cygnus), лебідь-сурмач (Cygnus buccinator), лебідь-шипун (Cygnus olor).

1 - лебідь малий (Cygnus bewickii),

2 - лебідь-сурмач (Cygnus buccinator),

3 - лебідь-шипун (Cygnus olor)