|
|
|
| Дніпровські плавні - Тваринний світ | |||
| 08.02.2011 16:15 | |||
|
There are no translations available.
Тороп С.О.
Біолог м. Нікополь, Україна Біографія Малюнок автора Матеріал надано в авторській редакції
Бобер європейський (Castor fiber)  Судячи з відомостей, які дійшли до нас, ще в 30-х роках ХIX ст. в Дніпровських плавнях зустрічалися бобри. Встановити точний час їх зникнення унаслідок відсутності необхідних документів украй скрутно. Швидше за все, в другій половині XIX ст. ці тварини в наших краях вже не зустрічалися. Доказом цього припущення служить той факт, що Бобровий острів і Боброве урочище на той час дістали нові назви. Судячи з усього, бобри мешкали в основному в північній частині Дніпровських плавнів, а також в найбільш глухих їх куточках.Зазвичай вони просто викопували собі нори в обривистому крутому березі. Вхід в них знаходився під водою. У болотистих і часто підтоплюваних місцях бобри будували високі (до 1-2 м) висотою хатки. В якості будівельного матеріалу вони найчастіше використовували вільху чорну і осику. Ці дерева в ту пору широко зустрічалися по берегах річок як в Кінських, так і у Базавлуцьких плавнях. Річкові будівельники валили дерева, перегризаючи їх тонкі стовбури 9-10 укусами. Відгризені шматки вони переносили в зубах до місця будівництва і встромляли їх гострим кінцем в дно. Інші елементи конструкції вони укладали так, щоб їх не унесло течією. Для вірності хатку скріплювали глиною або мулом. 
Фото: www.redbook.ru
Обгризені бобрами гілки дерев
Фото: www.redbook.ru
Довжина дорослого бобра складає 115-120 см, вага - 20-30 (іноді 40-45) кг. На хвіст припадає 15-18 см від загальної довжини, а ширина його складає до 17-18 см. Бобри відмінно плавають, відштовхуючись від води своїми сильними задніми кінцівками і розвиваючи швидкість до 10 км/год. На задніх лапах тварини знаходяться плавальні перетинки. У відмінності від задніх, передні лапи бобра позбавлені перетинок, та зате озброєні довгими сильними кігтями для копання землі. Ними він носить гілки і глину, притискаючи їх до нижньої щелепи, а також відштовхує всякі перешкоди, коли плаває.
Для водонепроникності хутра бобер змащує шерсть маслянистою речовиною зі своїх залоз. Від холоду його рятує густий шар жиру і густа шерсть, яку він підтримує в ідеальному порядку, розчісуючи роздвоєними кігтями на задніх лапах. Бобри живуть сім'ями. У деяких місцях вони будують справжні греблі на невеликих річках і струмочках, а коли рівень води підвищується - без всякої небезпеки перебираються по воді до дерев. Іноді ці тварини проривають довгі вузькі канали. У травні-червні самка народжує 3-4 дитинчат. Зиму бобри проводять в норі. Живляться вони корою, молодими пагонами дерев і кущів, кореневищами рослин. 
Поширення бобра у часи Дніпровських плавнів (початок ХІХ ст.)
У ХІХ ст. бобри ледь не загинули завдяки моді на їх хутро. На щастя, терміново були прийняті охоронні заходи, та тварин вдалося врятувати. До другої половини ХХ ст. вони у багатьох місцях так сильно розплодилися, що стали шкодити людям, затопляючи поля, дороги і лісові угіддя. Щоб уникнути відстрілу, тварин стали відловлювати і переселяти у більш глухі місця.
Фото: www.ohotnik.ucoz.ru
Фото: www.ecology.md
Фото: www.ecology.md
Переведення в електронний вигляд: Бутенко О.П. Дізнатися більше про бобра європейського Ви можете тут:
|
|||
| Обновлено 16.02.2011 15:05 |
