29.09.2009 13:11 | |||
There are no translations available.
Тороп С.О.
Скіфи і греки
Цар скіфів Скіл поспішав в Ольвію - грецьку колонію, яка знаходилася в 40 км на південь від нинішнього міста Миколаєва. Він боявся запізнитися до початку свята, присвяченого богові виноробства Діонісу. Біля головних північних воріт цар залишив воїнів, які супроводжували його, а сам увійшов до міста. Скіл з нетерпінням бажав знов з головою зануритися в життя, таке не схоже на життя скіфського царя.
Вулиця Ольвії
Малюнок Гореліка М.В.
Насамперед він попрямував в свій просторий будинок, побудований за типом грецьких. Його внутрішній двір прикрашали мармурові статуї левів і грифонів, створені кращими грецькими майстрами.
Будинок з внутрішнім двором, який належав заможному мешканцю Ольвії. Реконструкція
Опинившись в одній з парадних кімнат, скіфський цар зняв з себе набридлий варварський одяг та одягнувся в хітон (нижній одяг у вигляді сорочки) і гиматій (плащ) - традиційний наряд еллінів.
Фото: www.shipovnik.boom.ru
Фото: www.festival.1september.ru
Фото: www.festival.1september.ru
Фото: www.festival.1september.ru
Одяг давніх греків
Фото: www.festival.1september.ru
Взуття давніх греків
Фото: www.shipovnik.boom.ru www.festival.1september.ru
Незабаром Скіл ступав по головній і найширшій вулиці Ольвії, яка вела до облямованої рядами торгових лавок агори (площі).
План Ольвії
Тут було зосереджено все ділове життя міста, відбувалися свята і богослужіння, вибори архонтів (правителів) і стратегів (військових керівників). У північній частині агори підносилися храми і палилися жертовники.
Квартал житлових будинків ІІІ-ІІ ст. до н.е. у Верхньому місті Ольвії
Реконструкція Крижицького С.Д.
Ольвія
Фото: www.ru.wikipedia.org
Заграли флейти, і показалася галаслива урочиста процесія, славлячи в дифірамбах (урочистих хорових піснях) бога виноробства Діоніса. Попереду йшли раби. Вони вели козлів, призначених для жертвопринесення. За ними простували прекрасні дівчата, які несли на головах корзини із священним начинням, судини з вином, виноградні гілки. Процесію завершували святково одягнені городяни з вінками на головах. Серед натовпу виднілися «дивні істоти» - люди в козлячих шкурах, з підв'язаними копитами, хвостами і рогами. Вони зображали козлоногих сатирів (нижчих божеств природи) - вірних супутників Діоніса. Перед святилищем процесія зупинилася для жертвопринесень. Під акомпонемент лір і флейт урочисто співав хор, розповідаючи про чудове народження Діоніса, його життя, страждання, смерть і воскресіння.
Діоніс - бог виноробства
Фото: www.greekroman.ru
Сатир
Фото: www.images.google.com.ua
Після жертвопринесення почалися святкові трапези, які супроводжувалися веселими піснями і танцями.
Тріумфуючий скіфський цар Скіл, який веселився разом з греками, ще не підозрював про ту страшну долю, яка його чекала. Спочатку він, рятуючись від переслідування свого брата, втік у Фракію, знайшовши там на якийсь час «політичний притулок». Проте у скіфів знаходився «політичний біженець» з Фракії - брат тамтешнього царя Ситалка. Справа трохи не закінчилася війною, проте скіфи і фракійці, не бажаючи кровопролиття, почали переговори. Вони завершилися угодою про взаємну видачу ворожих родичів. Скіл був депортований на батьківщину і страчений. Як відзначав грецький історик Геродот, який відвідав в V ст. до н.е. Північне Причорномор'я, скіфи жорстоко карали кожного, навіть царя, за відмову від своїх богів та звичаїв.
Геродот
Фото: www.uk.wikipedia.org
До речі, Скіл, син скіфського царя Аріапіта та фракійської царівни, був не першим скіфом такого високого рангу, який поплатився за "пристрасть до еллінізму" власним життям. Після смерті царя Гнура (біля 550 р. до н.е.) владу наслідували його сини - Савлій та Анахарсис. Скіфський царевич Анахарсис, відомий у Греції, як філософ, був полум'яним прихильником еллінистичного культу. Савлій вбив брата "за любов до чужих богів", але зупинити розповсюдження нового культу, до того часу, вірогідніше за все, вже пустившого у середовище скіфської знаті достатньо глибоке коріння, він був не в змозі. Також й підняте скіфами проти царя Скіла повстання (своїм царем вони обрали його брата Октамасада) не змогло зупинити еллінізацію народів Північного Причорномор'я. Гадаю, що ці драматичні події стали лише "гарячою фазою" протистояння між двума угрупуваннями скіфської знаті - так званими "традиціоналістами" та прихильниками нового культу. Вплив останньої у середині V ст. до н.е. був вже вельми значним. Цим можна пояснити ту обставину, що ані Октамасад, ані його послідовники, відносини з греками все ж не згорнули. Та й дуже вигідними були ці відносини - торгівля з грецькими містами-колоніями приносила скіфській знаті великі прибутки!
Зразки грецької кераміки,
знайденої на місці скіфського поселення на околиці с. Капулівки Нікопольськго району. 2010 р.
Фото: Рудоманова О.Є.
Перші грецькі міста-колонії з'явилися у Північному Причорномор'ї та Криму ще у VII ст. до н.е. Слід сказати, що елліни завжди відносилися з явною підозрою до своїх степових сусідів, які вели часті війни зі «своїми рабами». Тут варто уточнити, що «своїми рабами» скіфи називали всі племена, які оточували їх - вони лише ділили їх на «вже завойованих» і «ще не завойованих». Колоністи явно не хотіли поповнити ряди «вже завойованих» рабів, до того ж, вони не мали в своєму розпорядженні сил, достатніх для захисту своїх процвітаючих міст від степових кочівників.
Утворення грецьких колоній. VIII-V ст. до н.е.
Для греків, які знаходилися у ворожому оточенні, життєво необхідним було встановлення міцних торгівельно-економічних відносин з народами «варварського світу». Вони пішли по шляху створення загальних вірувань, культів і храмів!
Знайдений неподалік від Керкінітиди грецький лист на керамиці, в якому йдеться
про необхідність встановлення зі скіфами політичних та торгових відносин. Крим. V ст. до н.е.
У такому «мирному наступі» на «варварів» яскраво виявилася ідеологія еллінізму, яка ставила своєю метою примирення греків з «варварами» (скіфами, меотами, синдами і т.д.), а цих «варварських» народів ще й між собою, шляхом примирення їх богів. Зрештою еллінську релігію передбачалося зробити загальною для всіх. У Північному Причорномор'ї для цієї мети з успіхом служила створена або переосмислена винахідливими греками легенда про походження скіфів від грецького героя Геракла і місцевої змієногої богині.
Геракл
Фото: www.ru.wikipedia.org
Скіфська змієнога богиня
Звичайно, примирення богів не завжди відбувалося гладко, і сумна доля Скіла служить тому найяскравішим підтвердженням.
Більш того, навіть еллінізовані (обернені в сумісну релігію) скіфи і їх правителі зовсім не поспішали стати слухняними маріонетками в руках винахідливих колоністів. Час від часу вони намагалися захопити грецькі міста, що багатішали завдяки заморській торгівлі.
Грецькі міста-колонії в Північному Причорномор'ї у античну епоху
Фото: www.ru.wikipedia.org
У 170 р. до н.е. царю Кримської Скіфії Скілуру вдалося встановити контроль над Ольвією, а в середині I ст. н.е. скіфські царі Фарзой і Іненсимей правили цим містом.
Після створення в Криму нової столиці скіфів, яка проіснувала до кінця III ст. н.е., помітно посилився їх натиск на Херсонес. Скіфи робили неодноразові спроби захопити це стратегічно важливе місто, щоб отримати можливість вести інтенсивнішу торгівлю з грецькими містами-державами Середземномор'я і Причорномор'я, позбавившись від посередництва Херсонесу і Босфору.
Скіфські городища та селища на території Криму
На західному березі Криму скіфи захопили головні гавані - Керкінітиду, Калос Лімен і ряд інших грецьких укріплених пунктів, перетворивши їх на свої фортеці. У центральних передгір'ях півострова вони звели укріплені поселення - Хабеї, Палакій, Напіт та інші. До нашого часу в Західному Криму збереглися залишки 4 великих скіфських поселень міського типу з подвійною лінією оборони у вигляді ровів, валів і кам'яних стін з вежами.
Плани укріплених скіфських поселень
Найбільш сильно грецький вплив став позначатися на культурі скіфів після перенесення центру їх царства з нижнього Придніпров'я до Криму. Скіфське місто Неаполь (на східній околиці Сімферополя) на зразок грецьких міст було укріплено могутньою захисною стіною з баштами.
Залишки найдавнішої захісної стіни Неаполя Скіфського
У ньому побудували приватні і суспільні кам'яні будівлі, на площі поставили статуї. Представників царського роду стали ховати в кам'яному мавзолеї, побудованому біля міської стіни Неаполя, а рядових скіфів - на кладовищі, яке розташовувалося неподалік від міста.
Неаполь Скіфський
Фото: www.kport.info
Навпроти воріт знаходилося громадське зерносховище, а на східній околиці міста - велика штучна водойма. Назва нової скіфської столиці, яка виникла в III ст. до н.е., була грецькою. У перекладі з грецької мови Неаполь означає "нове місто".
План Неаполя Скіфського
Крім скіфів в Неаполі жили греки, таври, сармати, в ужитку були різні мови. У офіційних стосунках скіфи користувалися грецькою мовою і грецькою писемністю.
Сучасне поширення алфавітів, які виникли на грецькій основі Грецький вплив відобразився і в архітектурі міста, де разом із скіфськими типами жител у вигляді круглої юрти на дерев'яному каркасі і прямокутної напівземлянки з необробленого каменю з глинобитним покриттям будувалися сирцові і кам'яні будівлі із стінами, які виштукатурювали, дахи крили черепицею. Скіфські напівземлянки У I ст. н.е. в Неаполі Скіфському з'явилися нові будівлі з фресками в стилі Боспорського живопису.
Плани будинків в Неаполі Скіфському
Скіфське мистецтво, підпавши під сильний грецький вплив, збагачується такими новими видами, як скульптурний портрет і настінний живопис. З'являються зображення олюднених божеств і людей (героїв міфів і народних оповідей). Зображення звірів втрачають колишню стилізацію і набувають реалістичнішого характеру.
Амфора із зображенням Ерота та Гермеса
Але греки, які намагалися еллінізувати скіфів, у свою чергу, не змогли вкритися від сильного «варварського» впливу. Саме скіфи навчили греків (а через них і інші народи Європи) виготовляти і носити теплий одяг і взуття. Завдяки скіфам елліни і інші народи Середземномор'я вперше познайомилися із стременами, сідлом і багатьма іншими предметами кінського убору, які виготовлялися на території сучасної Нікопольщини ще в IV ст. до н.е. Знайомство зі скіфами істотно розширило уявлення греків про навколишній світ. Грецькі географи вперше отримали відомості про «далекі північні землі» і народи, які населяли їх. Та і у військовій справі грекам було чому повчитися у скіфів.
Культурний обмін між греками та скіфами
Малюнок Торопа С.О.
А як пройти повз того факту, що скіфський царевич та філософ Анахарсис був визнаний еллінами (поряд із шістьома грецькими) сьомим мудрецем світу? І це при усьому їхньому зневажливому відношенні до «варварів»!
Без сумніву, скіфський світ не був схожий на грецький, який намагався нав'язати йому свої цивілізаційні цінності. Скіфський народ, який мав власну багату й неповторну культуру, навіть підпадаючи під всезростаючий вплив Еллади, зумів зберегти свою самобутність. «Мирний наступ на варварів» вилився у взаємопроникнення і взаємозбагачення культур. Самим яскравим втіленням цих процесів стали чудові зразки мистецтва - скульптури, розписи, ювелірні вироби, виявлені археологами в грецьких містах-державах Північного Причорномор'я і скіфських курганах.
Cкроневі підвіски. Золото. IV ст. до н.е. Товста Могила (Нікопольський район)
Сережка. Золото, емаль. IV ст. до н.е.
Курган в м. Феодосії
Ким був творець знаменитої пекторалі, знайденої відомим українським археологом Борисом Мозолевським у кургані Толста Могила (Нікопольський район)? Скіфом, який без сумніву виготовив її під грецьким впливом, або греком, у свою чергу, добре знайомим з побутом і звичаями скіфів?
Пектораль. Золото. IV ст. до н.е.
Товста Могила (Нікопольський район)
Палкі суперечки із цього приводу ведуться дотепер... Борис Мозолевський, який виявив у центральній гробниці Товстої могили шедевр давнього майстра, відзначав: «Саме завдяки взаємопроникненню скіфських і грецьких традицій у Північному Причорномор'ї в V-IV ст. до н.е. складається оригінальне мистецтво, що з усією підставою можна назвати або скіфо-античним або греко-скіфським. Більшість учених зараз схиляється до думки, що всі його вироби створювалися греками у північнопричорноморських колоніях, насамперед у Боспорі. Разом з тим, вже неодноразово висувалося припущення про можливість участі у виготовленні окремих категорій речей в античних майстернях і вихідцями з варварського середовища, які пройшли школу грецького мистецтва й виробництва. Втілене в кращих золотих шедеврах зі скіфських курганів знання художником самих дрібних подробиць скіфського життя й побуту, більше того - філософських основ скіфської людяності, - дає можливість поставити це питання у всій його повноті. Для його рішення потрібний глибокий науковий аналіз всіх творів мистецтва V-III ст. до н.е. Але навіть якщо буде остаточно доведено, що подібні здобутки належать тільки грекам, це ні в якій мірі не зможе принизити високих естетичних ідеалів степовиків, здатних замовити, а потім і належним чином оцінити такі шедеври людського генія, як пектораль і речі, подібні до неї. Що стосується майстрів, які її виготовляли, то греками вони були тільки по походженню, а душею давно вже стали скіфами».
Стилізоване зображення пекторалі на гербі Нікопольського району
Стилізоване зображення пекторалі на прапорі Нікопольського району
Борис Мозолевський
Боспорські воїни. ІІІ-ІІ ст. до н.е.
Реконструкція Гореліка М.В.
Ілюстрації:
Переведення в електронний вигляд: Бутенко О.П.
На нашому сайті Ви можете дізнатися більше про видатного українського археолога (завдяки якому було відкрито багато скарбів скіфських курганів, у тому числі і знаменита золота пектораль), кандидата історичних наук, а також проникливого лірика, поета тонкої душі Мозолевського Бориса Миколайовича:
На нашому сайті Ви можете дізнатися більше про історію Нікопольщини:
|
|||
Обновлено 15.08.2011 15:29 |