|
|
|
| 11.05.2009 11:55 | |||
|
There are no translations available.
Тороп С.О. Біолог м. Нікополь, Україна Біографія Малюнок автора Матеріал надано в авторській редакції
Бугай (Botaurus stellaris)
 Натураліст Гнат Ляпунов, який влітку 1879 року відвідав Дніпровські плавні, залишив про цього птаха такі спогади: «Выпь, бугай, речной вол или, как ее здесь еще иногда называют, камышевая нечисть – крайне ленивая, осторожная и даже трусливая, но в то же время хитрая, злобная и коварная птица. Ее голос самый мерзский из всех голосов, которые мне только доводилось слышать в здешних местах. Слово «нечисть» в одном из местных названий данной птицы присутствует вовсе не случайно. Здешние рыбаки верят в то, что она «портит» рыбу, а услышать ее голос в самом начале рыбалки – не видать клева. Некоторые из них даже показывали мне отметины на теле, якобы оставленные выпью. Вообще она избегает встречи с человеком и собакою, но если положение безвыходное, бьется до последнего дыхания. При этом своим клювом она часто метит в глаза. Мне самому довелось наблюдать, как пес, которого трудно было уличить в трусости, после первых же выпадов выпи заскулил и позорно отступил».
Звуки, які видає бугай, і справді важко назвати приємними. При цьому весняні та літні звуки суттєво відрізняються від осінніх. Так, навесні і влітку вони дуже своєрідні, нагадують ревіння бугая: «Ип-ип-ип-прумб», «ип-прумб-ип-брумб». У затишну погоду на Дніпрі його було чутно на відстані до кількох кілометрів. Восени птахи перегукуються, видаючи звук «кау» (незадовго до відліту навіть «квау»), схожий на крик квака (Nycticorax nycticorax), але грубіший і голосніший. В здібності приймати найбільш фантастичні пози цей птах не знає собі рівних. Бугай може прикинутися пнем, корягою, каменем, гілкою, каменем, гілкою сухого дерева. Витягнувшись у струнку він може стояти нерухомо доти, поки не зникне небезпека, злившись із прибережною рослинністю. 
Місця гніздування бугая у Дніпровських плавнях (XIX-поч. ХХ ст.)
Бугай – птах помітно більший за сіру ворону, з досить довгою товстою шиєю, порівняно короткими ногами і довгим масивним гострим дзьобом. Забарвлення його в цілому рудувато-вохристе з поздовжніми і поперечними темними смужками. Дзьоб і ноги у нього зеленувато-жовті. У спокійному стані бугай, втягнувши шию і згорбившись, стоїть на одній нозі. Зліт цього птаха майже вертикальний, з частими змахами крил. В польоті крила широкі й заокруглені. Політ спокійний, з втягнутою у плечі шиєю.
Своє гніздо бугай будує з прибережної рослинності, розміщуючи його у чагарниках, очереті, на повалених великих гілках дерев, або навіть просто на землі. У травні самка відкладає 3-5 зеленкувато-бурих яєць. Через 3-4 тижні вилуплюються пташенята, які вже у липні можуть літати. Вночі бугай виходить на полювання, живлячись дрібною рибою, комахами, жабами, пуголовками, дрібними гризунами, а іноді й яйцями та пташенятами інших птахів. Іноді може вживати також і рослинну їжу. У листопаді більшість бугаїв відлітає проводити зиму до Африки та Індокитаю, але окремі птахи (особливо в останні роки) зимують на півдні України, у тому числі і на Нікопольщині. Так, взимку 2006 року у долині річки Базавлук спостерігати до 6 зимуючих бугаїв.
Після будівництва Каховського водосховища бугай став на Нікопольщині досить рідкісним птахом, переважно зустрічаючись лише під час сезонних перельотів. Його внесено до Бернської конвенції, як вид, потребуючий особливої охорони.
Фото: www.farm4.static.flickr.com
Фото: www.gallery.photo.net
Фото: www.k43.pbase.com
Фото: www.ibc.lynxeds.com
Фото: www.hlasek.com
Голос бугая:
Дізнатися більше про бугая Ви можете тут:
У разі використання матеріалів цього сайту посилання на сайт обов'язкове
|
|||
| Обновлено ( 15.12.2010 15:07 ) |
