Тороп С.О. Горностай (Mustela erminea)

Увага! Пошук!

Увага! Ми чекаємо Вас!

Головне меню

TOP-SECRET-но

Ми рекомендуємо

Сад-город

Вони чекають допомоги

Зараз на сайті

Сейчас 82 гостей онлайн

Joomla Templates

11.10.2009 16:23

There are no translations available.

Тороп С.О.
Біолог, краєзнавець
м. Нікополь, Україна
Біографія

Матеріал надано в авторській редакції

Горностай (Mustela erminea)

Основна відмінність горностая від ласки – крупніші розміри. Довжина його подовженого і тонкого тіла – 30-32 см. Хвіст у цього звіра приблизно дорівнює половині довжини тіла. Ноги короткі, голова невелика, вуха широкі, закруглені, невеликі. Влітку хутро двобарвне: спина – темно-каштанова, черево – біле. Взимку усе хутро біле, і лише кінчик хвоста завжди чорний. Для свого мешкання горностаї часто вибирають плавні і ліси. Дуже подобається їм кам'яниста місцевість. Можуть селитися вони і неподалік від людського житла. Свою нору горностаї влаштовують під корінням дерев, в купі хмизу, серед густих кущів, в стогах соломи, в норах ховрахів і водяних полівок. Горностай – дуже моторний звір, ведучий переважно нічний спосіб життя. Від ворогів він ховається у вузькі щілини, там же, де полює на мишей і полівок.

Це дуже корисна тварина - за один тільки рік горностай здатний знищити до 2-3 тисяч шкідливих гризунів. Часто хижак знищує останніх прямо в їх норах. Горностаї також харчуються жабами, птахами, рибою, комахами, ягодами.

Місця розповсюдження горностая у Дніпровських плавнях (XIX - початок XX ст.)

Один раз на рік самка народжує 4-10 дитинчат, які стають дорослими на другому році життя. До будівництва Каховського водосховища горностай зустрічався по долинах річок в Кінських та Базавлуцьких плавнях, але ніколи не був численним видом. Нині на Нікопольщині він практично зник.