Тороп С.О. Тхір чорний (Mustela putorius)

Увага! Пошук!

Увага! Ми чекаємо Вас!

Головне меню

TOP-SECRET-но

Ми рекомендуємо

Сад-город

Вони чекають допомоги

Зараз на сайті

Сейчас 86 гостей онлайн

Joomla Templates

12.10.2009 06:22

There are no translations available.

Тороп С.О.
Біолог
м. Нікополь, Україна
Біографія

Малюнок автора

Матеріал надано в авторській редакції

Тхір чорний (Mustela putorius)

„Курощуп”... Так в нашій місцевості у часи Дніпровських плавнів нерідко називали чорного тхора. У ту пору ці звірі, великі любителі курей і яєць, часто селилися на околицях Нікополя поряд з людським житлом, доставляючи місцевим мешканцям масу неприємностей. Люди намагалися ставити на них капкани, але дуже розумні, хитрі і обережні тварини вмудрялися їх кожного разу обходити. На тхорів також спускали собак, проте вони часто збивали останніх зі сліду, пускаючи в хід смердючу рідину. Варто відзначити, що не кожен собака наважувався вступити з ними в поєдинок. У разі потреби розбійники відважно захищалися, кусаючись своїми гострими зубами. У 30-ті роки минулого століття на Лапинці (район м. Нікополя) жив пес, якого шанобливо називали «почесним хоредавом». Таке звання він отримав за те, що особисто знищив не одного розбійника, який намагався проникнути до курника.

"Почесний хоредав"

Нікопольські старожили розповідали мені про тхорів чимало дивовижних історій. Так, одного разу спостерігали, як тхір сміливо пірнав у воду за рибою. А улюбленою розвагою молодих тхорів був лов коників.

Довжина тіла чорного тхора – 42 см, з яких 16 доводиться на пухнастий хвіст. Хутро його забарвлене в чорно-бурий колір, який на боках переходить у каштановий. Вуха широкі, закруглені, облямовані білим. На очах жовто-білі плями. Кінець морди білий. Ноги короткі. По деревах тхір лазить погано. Веде він переважно нічний спосіб життя і активний круглий рік. У світлий час доби частіше зустрічаються молоді тхори. Своє житло тхір чорний зазвичай влаштовує під корінням дерев, в купі хмизу, в каменях, в підвалах житлових будівель, в стогах, в норах інших тварин.

Один раз на рік (у квітні-травні) самка народжує 4-10 дитинчат, які стають дорослими тільки на другому році життя.

Місця розповсюдження тхора чорного у Дніпровських плавнях (ХІХ – поч. ХХ ст.)

Одними курами гастрономічні пристрасті тхора чорного не обмежуються. Він охоче харчується дрібними гризунами і птахами, ящірками, жабами, рибою, комахами, медом лісових бджіл, плодами і ягодами. Завдяки своїй пристрасті до плавнів і лісосмуг цей вид отримав свою другу назву - лісовий тхір. Тому не дивно, що після затоплення Дніпровських плавнів ці звірі в нашій місцевості практично зникли.

Довідка

Окрім тхора чорного в Україні і Росії також зустрічаються: тхір степовий (Mustela eversmanni) - на жаль, також стає все більш рідкісним; перев'язка, перегузня (Vormela peregusna) - дуже рідкісний вид, що потребує охорони. У Червону книгу в Росії внесено два підвиди цього тхора – південноросійський підвид (Vormela peregusna peregusna) і семиреченський підвид (Vormela peregusna pallidor).

Перев'язка

Фото: www.1nsk.ru/blog

Перев'язка

Фото: www.ru.wikipedia.org

Останній випадок спостереження перев'язки в Нікопольському районі зафіксований 6 липня 1993 р. (приблизно у 2 км від с. Кірово).