Знайомтеся - тіляпія мозамбікська

7 вересня 2007 року майстер жеку № 2 Юрій Кузовов приніс в Нікопольський державний краєзнавчий музей «дивну» рибу, яка опинилася... мозамбікською тіляпією. Це та сама тіляпія, яка у вересні 2001 р. стала чи не головною героїнею новин провідних російських і українських телеканалів. А скільки небилиць і жахів розповіли про неї київські і московські газети! Наприклад, одна з провідних газет повідомляла в ті дні буквально наступне: Величезні зграї тіляпій «з'явилися в Каховському водосховищі і «косять» все живе...».

Київські видання писали, що ця рибка є чи то «підвидом», чи то «особливим різновидом» кровожерної піраньї, що мешкає у водах Амазонки,  яка ось-ось почне поїдати нещасних нікопольців. Але чи так вже страшна тіляпія, як її малюють?

Почну з того, що ніяким «особливим різновидом» піраньї, яка з'явилася в Каховському водосховищі тіляпія мозамбікська не є. Ця рибка відноситься до досить численної родини цихлових (Сichlidae), яка налічує близько 40 родів і до 200 видів, що мешкають в тропічній частині Південної і Центральної Америки, Африці, Південно-Західній Азії (до Сирії), в Південній Індії і на Цейлоні (Шрі-Ланці). Тіло у більшості видів досить високе, стисле з боків, а спинний плавник один, довгий. Хвостовий плавник заокруглений або прямий. Характерні відмітні особливості: з кожного боку рила у цихлових є тільки по одному носовому отвору, тоді як у переважної більшості костистих риб їх по два; у більшості видів є по дві бічні лінії - верхня і нижня. І ніяких гострих зубів-«кинжалів»! Цихлові екологічно заміщають в прісних водах тропічної області окуневих риб. Більше всього їх в Африці, де вони зайняли у великих озерах найрізноманітніші життєві ніші. Найбільші риби, які досягають довжини 20-40 см, служать тут основою місцевого рибальства. Більшість цихлових - хижаки, але є серед них і всеїдні, такі, що харчуються планктоном, водоростями і вищою водною рослинністю.

До останньої категорії якраз і відносяться види роду тіляпія, шість з яких спеціально розводять в ставках, отримуючи хороші «врожаї», оскільки вони швидко ростуть. Мінімальна температура для цих видів - 7-13^о С. Особливо широко розводять тіляпію мозамбікську: «Її перевезли, акліматизували і розводять в Гвіані, Ізраїлі, Кореї, Японії, Індокитаї, на Філіппінах, в Мікронезії, Меланезії, Полінезії. Розводять її і у нас» (Життя тварин. Москва, 1971 р.).

Всі цихлові піклуються про потомство. Деякі види відкладають ікру в поглиблення в піску, гравії або камені, охороняють її і переносять на нове місце перед появою личинок. Часто утрудненням при розведенні цих риб є «подружня вірність». Добитися її порушення не завжди вдається: при заміні партнера часто бувають випадки вбивства самки, посадженої замість постійної «дружини». Багато цихлових інкубують ікру і виношують перший час мальків в роті. Потомство виявляється добре захищеним від всіх ворогів. Такі риби (до них відносяться представники роду тіляпія) відкладають не більше 100-150 ікринок і мають непогані смакові якості.

 

 

Тіляпія мозамбікська

У разі використання матеріалів цього сайту посилання на сайт обов'язкове