On-line

We have 213 guests online
Besucherzahler singles
счетчик посещений


Designed by:
SiteGround web hosting Joomla Templates
PDF Print E-mail
Garden-Vegetable garden - Едем своїми руками
Wednesday, 13 June 2012 15:03
There are no translations available.

Матеріал підготували:
Тороп С.О.
Біолог
м. Нікополь, Україна
Біографія


Стрілецька М.В.

м. Нікополь, Україна
Біографія

Кизил і його вирощування


На Закавказзі, в гірських районах півдня Європи і Західної Азії в дикому вигляді зустрічаються високі (до 4-5 м) кущі з декількома стволами. Це дерен звичайний або кизил (Сorhus mas). Він зазвичай добре помітний ще здалека, бо восени покритий темно-червоними блискучими ягодами, а навесні усипаний дрібними жовтими квітками. Вони з'являються ще до розпускання листя і зібрані (по 15-25 штук) в зонтикоподібні суцвіття. Цвітіння кизилу зазвичай проходиться на кінець березня - першу половину квітня.


Листя цієї рослини має еліпсно-яйцевидну форму. Згори вони зелені, а з нижнього боку - сизувато-зелені. Кизил дуже невибагливий. Він росте і на сухому щебені, і на скелях, які прогріваються сонцем. Його корені розходяться широко, і рослина зміцнюється навіть на значній крутизні.


Восени до кущів кизилу, які горять червоними ягодами, злітаються різні птахи: горобці, ворони, граки, дятли, сороки. Цікаво, що дятли не лише скльовують ягоди, але і розколюють кісточки, забиваючи їх в тріщини кори сусідніх дерев. Плоди кизилу мають приємний кисло-солодкий смак. Вони містять до 10% цукру, яблучну, лимонну, бурштинову (2-2,5% та інші кислоти, дубильні речовини, фітонциди, пектини, ефірні олії. За змістом вітаміну С (55 мг%) перевершують навіть чорну смородину, поступаючись лише шипшині і актинідії.


Їх їдять свіжими і сухими, роблять з них чудове варення, киселі, компоти, повидло і джем, додають в пастилу і зефір, готують приправи до плову та інших страв. Варення з кизилу довго не прокисає і не плесневіє.


Кизил відноситься до кращих медоносів ранньовесняного періоду. Окрім нектару бджоли збирають з нього багато квіткового пилку. Його медопродуктивність складає 20 кг/га.


Деревина кизилу дуже тверда і міцна. Люди давно знали про це і робили з неї руків'я мечів, тростини, човники для ткацьких машин, гудзики.


Кліматичні умови дозволяють вирощувати кизил у більшості південних регіонів України і Росії, а також в Молдові. Нині виведені більше 40 сортів цієї високоврожайної рослини.


Грунт для посадки кизилу готується завчасно - влітку або восени. Зазвичай його висаджують у кінці березня - на початку квітня (до розпускання бруньок). Проте за сприятливих погодних умов можна зробити це і восени, але краще не пізніше за 15-17 жовтня.


Глибина посадочної ями - 70-80 см, діаметр - 80-100 см. Для кращого зростання і розвитку саджанців посадочні ямки заправляють хорошою родючою землею. Вносити в них які-небудь добрива не рекомендується! Враховуючи те, що кизил, особливо в перші роки життя, потребує притінення, саджати його краще в тіні, між деревами. Це значною мірою дозволяє розв'язати проблему використання слабоосвітлених ділянок саду і економити його площу. Мучковаті корені кизилу засипають землею і щільно трамбують. Потім посаджену рослину слід рясно полити. Через 4-5 днів грунт ущільнюють і поливають. На зиму її підгортають товстим (0,4-0,5 м) шаром рихлої землі.


Слід пам'ятати, що кизил - симбіотична культура. У корненаселеному шарі для нормального розвитку йому потрібна специфічна мікрофлора, яка утворюється на коренях і в прилеглому до них грунті. Необхідно максимально зберігати ком землі на кореневій системі саджанця, бо інакше він довго «сидітиме», поки не накопить необхідну кількість потрібних йому мікроорганізмів. Основна маса кореневої системи цієї рослини розташовується в шарі до 40 см.


При жаркій погоді вона сильно перегрівається і пересихає, тому в перші роки життя пристволові круги слід мульчувати нейтральним матеріалом (листя, тирса, солома, світлий пісок). Для отримання кращого врожаю землю під кизилом завжди слід тримати у вологому стані, не допускаючи пересихання і розтріскування грунту. В умовах посушливого степового півдня України (за відсутності дощів) в літню пору кизил слід поливати раз на тиждень.

Фото: www.molbiol.ru

Фото: www.molbiol.ru

Фото: www.molbiol.ru

Фото: www.medunica.info

Фото: www.molbiol.ru

 .

Кизил в народній медицині


У народній медицині кизил вживають в якості в'яжучого, жарознижуючого (при застудних захворюваннях) і антицингового засобу, а також при хронічних захворюваннях шлунку зі зниженою кислотністю шлункового соку. Плоди кизилу включають в раціон при кровоточивості ясен, хронічних гастроентероколітах, загальному погіршенні здоров'я і слабкості, в якості загальнозміцнюючого засобу в другій половині вагітності, після операцій і так далі. Рекомендується з'їдати в день до 200 г зрілих свіжих плодів в 3-4 прийоми рівними порціями впродовж 2-3 тижнів. У післяопераційний період гінекологічним хворим, а також при грипозних захворюваннях рекомендують кизиловий морс по 100 мл 5-6 раз на день впродовж 7-10 днів.


Цікаві факти

  • У м. Нюрнберзі (Німеччина) зберігається один з найперших відомих в Європі годинників. Його коліщатка зроблені з кизилу.
  • На Кавказі та на березі Чорного моря зустрічається кизил голівчатий. Його плоди - не звичні ягоди, а соковиті круглі голівки червоного кольору. Від них йде приємний запах, тому і саму цю рослину часто називають «полуничним деревом».

 

«Полуничне дерево»
Фото: Stan Shebs

  • До небажаних сусідів кизилу відносяться волоський горіх, в'яз і пирій.

.

.

Переведення в електронний вигляд: Діденко К.В..

На нашому сайті Ви можете дізнатися більше про вирощування рослин та догляд за ними:
Last Updated on Wednesday, 13 June 2012 16:30
 
Нікополь Nikopol, Powered by Joomla! and designed by SiteGround web hosting