Тороп С.О.
Біолог, краєзнавець
м. Нікополь, Україна
Біографія

Матеріал надано в авторській редакції

Повернення Осипа Шора

Здавалося, він навіть не покидав місто, в якому з'явився на світ багато років тому. Весь цей час його дух немов би незримо витав серед його мешканців, незмінно даруючи їм завжди властиві нікопольцям незгасаючий оптимізм і невичерпне почуття гумору. І ось, нарешті, великий нікополець Осип Шор (прототип відомого літературного персонажу Остапа Бендера) назавжди повернувся в Нікополь, оселившись на території торгово-сервісного центру «Трубосталь» за адресою вул. Херсонська, 372 (поряд з рестораном «Ковчег»).

Дуже символічно, що відкриттю пам'ятника передував автопробіг власників автомобілів «Renault», який стартував від автостоянки ЦУМа рівно в 14:00. І не лише тому, що герой Іллі Ільфа і Євгена Петрова, як відомо, був великим прихильником автомобільного транспорту. Його учасники немов би віддали данину поваги учасникам знаменитого автопробігу «Санкт-Петербург - Севастополь», який проїхав через Нікополь сто років тому.

Перед початком автопробігу
Фото: Білоцерковська Л.

Автомобілі під прапорами «Renault» та «Трубосталі»
Фото: Плахоття Б.

Учасники автопробігу
Фото: Плахоття Б.

Знаменитий автопробіг

Вже в першому десятилітті ХХ ст. «самобеглые экипажи» або «мотори» (так у той час було прийнято називати усі автомобілі) ставали на вулицях міст Російської імперії дуже звичайним явищем. Проте, в ті роки багато хто ще бачив в них лише дорогу і абсолютно непотрібну іграшку для аристократів. Для того, щоб довести, що «Автомобіль - не розкіш, а засіб пересування», потрібні були наочні демонстрації швидкісних якостей і переваг нового виду транспорту.

З цією метою в Російській імперії часто організовувалися ралі і автопробіги на довгі дистанції. З кожним роком вони ставали усе більш популярними і привертали до себе велику увагу газет і глядачів. Зацікавленість у подібних заходах ще більше підігрівалася участю в них відомих закордонних гонщиків і солідних європейських фірм, які бачили в Російській імперії, особливо в економічно зростаючій Катеринославскій губернії (див. статтю «Випробування кризою»), величезний ринок збуту своєї продукції і цілком старалися зайвий раз її розрекламувати.

Задуманий і здійснений в 1911 р. автопробіг «Санкт-Петербург - Севастополь» з повним правом можна назвати знаменною подією. Від його результату багато в чому залежала подальша доля автомобільного транспорту і автомобілебудування не лише Російської імперії, але й усієї Європи. Належало переконливо довести, що «безкінні екіпажі» зовсім не є «пустою забавою» і здатні в умовах бездоріжжя успішно перетнути велетенську по своїх розмірах країну з півночі на південь.

Про хід цього заходу постійно повідомляли на перших шпальтах усі газети того часу, а популярність водіїв «моторів», які взяли участь у пробігу, була не меншою, ніж популярність радянських космонавтів 60-х років ХХ ст. Поза всяким сумнівом, ці події залишили глибокий слід в пам'яті майбутніх авторів «Дваннадцяти стільців» і «Золотого теляти».

Знаменита фраза, вкладена Іллею Ільфом і Євгеном Петровим у вуста Великого Комбінатора, цілком могла б стати девізом того знаменитого пробігу: «Ударим автопробегом по бездорожью и разгельдяйству!».

Цікаво, що навіть ситуації, з якими довелося зіткнутися учасникам пробігу «Санкт-Петербург - Севастополь», вражаюче нагадували пригоди літературного Остапа Бендера і його компаньйонів, які відправилися в дорогу на «Антилопі-Гну». Мощені дороги траплялися лише зрідка. Одвічна проблема країни № 2 (за визначенням класика) постійно давалася взнаки. Автомобілістам доводилося брати з собою величезні запаси шин і запасних частин. Вони заздалегідь припасали лопати, ланцюги та мотузки, щоб визволяти з полону застряглі машини.

Вже за Харковом мощені дороги практично закінчилися. «Безкінні екіпажі» підстрибували на горбатих мостах, тонули в хмарах піднятого ними ж пилу. У багатьох місцях їх поява викликала таке пожвавлення, яке не спостерігалося тут з часів знаменитої подорожі на Південь Катерини II в 1787 р.

Часто рух доводилося зупиняти через стада корів, які переходили дорогу. Водії раз у раз сигналили їм клаксонами, лаючи «противных буренок» на чому світ стоїть. Багато річок долалися убрід. Блукаючи по путівцях і сипких пісках, втомлені водії проїхали через увесь Нікополь в Крим. Точнісінько по тому маршруту, яким проїхали водії автомобілів «Renault» 14 грудня 2011 р. (по вул. Херсонській) до пам'ятника Осипу Шору.

Таким чином, сучасні автомобілісти немов би віддали данину поваги своїм знаменитим предкам, що було глибоко символічне.

Пробіг (його виграв російський журналіст О.П. Нагель на вітчизняному автомобілі «Руссо-Балт» С 24/30), який успішно завершився в Криму, мав колосальне значення для подальшого розвитку автомобільного транспорту в Європі, Російській імперії, Катеринославскій губернії і навіть у скромному містечку з назвою Нікополь, істотно відбившись на їх загальному економічному розвитку на декілька десятиліть вперед. У країнах Європи провідні автовиробники серйозно замислилися над підвищенням якості і надійності своєї продукції, впровадивши цілий ряд технічних нововведень вже на випущених в 1912-1913 рр. моделях. У Російській імперії було почато виробництво вдосконалених «Руссо-Балтів» по проектах бельгійського інженера Ж. Поттера, який мав французькі корені.

Вироблені під його керівництвом машини впродовж подальших 7 років прославилися своєю міцністю і надійністю у всьому світі. Досить лише сказати, що вони мали чимало воістину революційних на ті часи технічних нововведень - поршні і картери двигунів з алюмінієвого сплаву, ланцюговий привід розподільного валу, шарикопідшипники, електроосвітлення. До речі, з 1913 р. підприємства повністю перейшли на самостійне виробництво усіх деталей, припинив закуповувати їх за кордоном.

У Катеринославскій та інших південних губерніях почалася компанія по інтенсивному будівництву мощених доріг, яка не була перервана навіть з початком першої світової війни. У містечку Нікополь в наступному 1912 р. був відкритий один з перших в Катеринославскій губернії готелів, який був спеціально пристосований для прийому водіїв «самобеглых экипажей».

Ця історична будівля збереглася в Нікополі і сьогодні. Вона розташована за адресою вул. Запорізька, 2 (колишня Свердлова) і в 2012 р. відмітить свій 100-річний ювілей.

Не знаю, які зручності надавав для автомобілістів початку ХХ ст. готель купця Ющенка, але відвідування торгово-сервісного центру «Трубосталь», що знаходиться поряд з пам'ятником Осипу Шору, залишило у мене почуття непідробної гордості за своє місто. На презентації з нагоди відкриття фірмового автосалону «Renault» був показаний автомобіль, про який Остап Бендер і його компаньйони могли тільки мріяти.

Автомобіль «Руссо-Балт» С 24/30 - переможець пробігу «Санкт-Петербург - Севастополь»

Про такий автомобіль Остап Бендер і його компаньони могли тільки мріяти
Фото: Білоцерковська Л.

Так виглядав на початку ХХ ст. готель для автомобілістів по вулиці Запоріжська, 2

Так нині виглядає готель для автомобілістів початку ХХ ст. в старій частині м. Нікополя. 2009 р.

Автосалон Компанії «Трубосталь». 2011 р.
Фото: Білоцерковська Л.

Про місце і перспективи

Встановлений в Нікополі біля ресторану «Ковчег» пам'ятник роботи дніпропетровського скульптора Віктора Сараєва без зайвих слів можна назвати унікальним і єдиним у своєму роді. Як відомо, пам'ятники, присвячені Остапу Бендеру, вже були встановлені раніше у ряді міст України та Росії, проте пам'ятник, який увічнив його реального прототипу (Осипа Шора) відтепер знаходиться тільки в нашому місті.

Учасники церемонії відкриття пам'ятника Осипу Шору
Фото: Плахоття Б.

Пам'ятник Осипу Шору біля ресторану «Ковчег». 14 грудня 2011 р.
Фото: Плахоття Б.

Вже одна ця обставина заслуговує на те, щоб включити цей об'єкт в число пам'яток м. Нікополя, відповідним чином позначити його на карті і оперативно внести в усі довідники, призначені для відвідуючих Нікопольщину туристів.

На жаль, ми досі так і не навчилися гідно представляти і популяризувати свою багату історію, свої унікальні археологічні пам'ятники, не те, що в Україні та за її межами, але навіть на території Дніпропетровської області.

Користуючись цим, розташований неподалік обласний центр нахабно і самозванно присвоїв собі статус «столиці Запорозького козацтва», витягаючи з цього чималий прибуток (див. статтю «Хортиця - великий міф України»), а на набережних деяких кримських курортів не перший рік безсоромно продають зібрані в Нікополі та с. Капуловка наконечники скіфських стріл в якості місцевих сувенірів.

Дійшло, вибачте, до того, що в одному з міст України в 2009 р. продавали чашку з виявленою в кургані Товста Могила (див. статтю «Скіфські кургани») пекторалю, зображеною на фоні власної символіки!

Наводити подібні факти можна ще довго, але на цьому, мабуть, і обмежуся. Залишається сподіватися, що події, які сталися в 2011 р., допоможуть багатьом нікопольцям позбавитися від комплексу провінційної соромливості, відчути себе жителями історичного краю і перестати панічно боятися самого словосполучення «розвиток туризму».

Відмітно, що на церемонії відкриття пам'ятника Осипу Шору усі промовці зачіпали тему розвитку туризму.

На жаль, деякі заздрісники і недоброзичливці усього через пару тижнів після цієї події повели розмови про непотрібність такого пам'ятника для міста, про те, що він, нібито, встановлений не в історичному місці (тобто не там, де слідувало б) і так далі.

Мені особисто не зрозуміло, що, власне, означає сам термін «історичні місця». І які взагалі можуть бути «неісторичні місця» в Нікополі, офіційно визнаним одним з історичних міст України?

Що ж до самого місця, де встановлений пам'ятник Осипу Шору, то воно безпосередньо пов'язане з цілим рядом історичних подій. Про трасу, яка проходить поруч (по ній проїхали учасники знаменитого автопробігу) вже говорилося. Доречно також згадати про те, що ця місцевість лежить на території Нікопольського курганного поля, яке тягнеться до самої Капулівки.

У післявоєнний час по черепу, виявленому в одному з тутешніх курганів відомим археологом Борисом Граковим, в лабораторії антрополога Михайла Герасимова був створений скульптурний портрет скіфа. Ця робота досі в усіх довідниках носить назва «нікопольський скіф» або «скіф з нікопольського кургану». До речі, про необхідність встановлення присвяченій цій події пам'ятного знаку писав ще відомий нікопольський краєзнавець Павло Богуш.

Можливо, комусь припало не до душі, що пам'ятник встановлений на околиці міста? Але хто сказав, що усі пам'ятники та історичні об'єкти повинні обов'язково знаходитися в його центрі? Якщо ще зовсім нещодавно цей мікрорайон міг похвалитися лише засміченими берегами, рекордними по висоті заростями амброзії та безцільно дозріваючими і гниючими на асфальті абрикосами, то тепер наявність відразу двох унікальних пам'ятників (Осипу Шору і Нестору Махно) робить його привабливим не лише для нікопольців.

Віктор Сараєв біля пам'ятника Нестору Махно
Фото: Петрішин Л.

І, хтозна, цілком можливо, в майбутньому тутешні краї можуть стати місцем проведення фестивалів раритетних та історичних машин (клуби любителів таких існують у багатьох великих містах України і Росії). Або ж місцем старту пробігу таких автомобілів по маршруту «Нікополь - Севастополь» або «Нікополь - Санкт-Петербург». З живими Остапом Бендером, Шурой Балагановим, Адамом Козлевичем, Паніковським в їх салонах! Але, не будемо загадувати…

Хочеться від щирого серця і від імені усіх КВНщиків Нікопольщині виразити величезну щиру вдячність директорові НВО «Трубосталь» Олександру Ісааковичу Фельдману за дбайливе відношення до історії рідного краю і чудовий пам'ятник, подарований мешканцям нашого міста.

Довідка

Починаючи з 1898 р., коли брати Рено заснували свою автомобільну компанію, фірма стала ініціатором багатьох нововведень. Так, в 1905 р. був розпочатий випуск одного з перших у світі автомобілів-таксі, а в 1984 р. - першого в Європі міні-вену («Espace»). Моделі «Renault» не раз завойовували звання «Автомобіль року»: «16» (1965 р.), «9» (1982 р.), «Clio» (1990 р.) і так далі. На початок XXI ст. група налічувала 54 автоскладальних і агрегатних заводів: 28 - у Франції, 9 - у Бельгії, Голандії, Іспанії, Португалії і Словенії, 17 - за межами Європи. Нині мікроавтобуси і вантажівки «Renault» є лідерами продажів в Європі.

Автосалон Renault в Нікополі знаходиться за адресою: вул. Херсонська, 372.

Менеджер з продажу:

(05662) 91331
(05662) 96867
Факс: (05662) 91735

Переведення в електронний вигляд: Рудоманова О.Є.